Постанова № 40493647, 04.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 р. Справа № 804/11873/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Агротрансзапчасть КР" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2014 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.07.2014 року № 0002272201 форми «р».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Полімер-Універсал» за період з 01.02.2013 року по 30.09.2013 року, оскільки факт виконання договорів підтверджується видатковими, податковими накладними. Позивач зазначає, що порушення ТОВ «Полімер-Універсал» податкової дисципліни та не знаходження останнього за юридичною адреспю не є підставою для відмови у праві на податковий кредит. Окрім того, позивач зазначає, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Позивач наголосив на тому, що отриманий від ТОВ «Полімер-Універсал» товар позивач використав у власній господарській діяльності, а саме: перепродав третім особам.

Ухвалою суду від 08.08.2014 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився; через відділ діловодства суду подав письмові заперечення проти позовних вимог, у яких зазначив про нереальність правочину укладеного позивачем з ТОВ «Полімер-Універсал», з наступних причин:

- правочини укладені ТОВ «Полімер-Універсал» визнані недійсними податковим органом;

- ТОВ «Полімер-Універсал» не подає податкову звітність та не знаходиться за юридичною адресою;

- позивачем не надано до перевірки товарно-транспортних накладних на підтвердження транспортування товару від ТОВ «Полімер-Універсал».

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

З 23.06.2014 року по 27.06.2014 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Полімер-Універсал» за період з 01.02.2013 року по 30.09.2013 року.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 655/22.01/36269563 від 07.07.2014 року.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про не спрямованість правочинів позивача з ТОВ «Полімер-Універсал» на настання правових наслідків.

Висновок відповідача щодо нікчемності правочинів обґрунтовується наступним:

- правочини укладені ТОВ «Полімер-Універсал» визнані недійсними податковим органом;

- ТОВ «Полімер-Універсал» не подає податкову звітність та не знаходиться за юридичною адресою;

- позивачем не надано до перевірки товарно-транспортних накладних на підтвердження транспортування товару від ТОВ «Полімер-Універсал».

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення - рішення форми «р» від 21.07.2014 року № 0002272201, яким збільшено позивачу грошове зобов'язання з ПДВ на суму 1095,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 273,75 грн.

Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у Акті № 655/22.01/36269563 від 07.07.2014 року щодо не спрямованості правочину, який укладено позивачем з ТОВ «Полімер-Універсал»на настання правових наслідків, у зв'язку з наступним.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, у якому зазначено з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем з ТОВ «Полімер-Універсал» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «Полімер-Універсал» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «Полімер-Універсал»своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Полімер-Універсал».

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені ТОВ «Полімер-Універсал» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678) та не знаходження ТОВ «Полімер-Універсал» за юридичною адресою.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Полімер-Універсал».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Полімер-Універсал» укладено договір поставки у спрощений спосіб згідно статті 181 Господарського кодексу України шляхом прийняття до виконання замовлення, у відповідності до умов якого ТОВ «Полімер-Універсал» зобов'язувався поставити позивачу товар, а останній зобов'язався його оплатити.

Факт укладення договору підтверджується копією рахунку на оплату № 15058 від 15.05.2013 року та копією платіжного доручення № 101 від 15.05.2013 року

Факт поставки ТОВ «Полімер-Універсал» позивачу товару підтверджується видатковою накладною № 1501 від 15.05.2013 року, копія якої знаходиться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивач розрахувався з ТОВ «Полімер-Універсал» у повному обсязі за отриманий товар, що підтверджується копією платіжного доручення № 101 від 15.05.2013 року, що знаходиться у матеріалах справи.

Судом встановлено, що ТОВ «Полімер-Універсал» виписало позивачу податкову накладну № 1501 від 15.05.2013 року, копія якої знаходиться у матеріалах справи, та які оформлено у відповідності до норм Податкового кодексу України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Міністерства доходів і зборів України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Полімер-Універсал» анульовано 17.09.2013 року.

Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Полімер-Універсал» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ встановлено, що ТОВ «Полімер-Універсал» зареєстрована як юридична особа 24.12.2010 року.

Тобто на момент здійснення з позивачем господарських операцій ТОВ «Полімер-Універсал» було юридичною особою.

Позивачем не надано суду товарно-транспортних накладних на перевезення товару від ТОВ «Полімер-Універсал» до позивача.

Однак судом встановлено, що придбаний позивачем товар був використаний у власній господарській діяльності позивача, а саме: позивач перепродав його в повному обсязі третім особам. Даний факт підтверджується копіями Договору поставки від 03.01.2012 року № 030112, який укладено позивачем з ТОВ «Промспецбуд», додатковою угодою № 1 до нього, видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та податковими накладними, що знаходяться у матеріалах справи.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Згідно листа Міністества доходів і зборів України від 19.09.2013 № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 «основаниями для формирования налогового кредита является наличие надлежащим образом оформленной налоговой накладной, таможенной декларации, заявления с жалобой на поставщика, поданного в соответствии с пунктом 201.10 статьи 201 Кодекса, бухгалтерской справки, составленной в соответствии с пунктом 198.5 статьи 198 Кодекса, или других документов, предусмотренных пунктом 201.11 статьи 201 Кодекса. Товарно-транспортная накладная не содержится в перечне документов, определяющих право на формирование налогового кредита».

На підставі викладеного судом відхиляються твердження відповідача про те, що відсутність товарно-транспортної накладної може свідчити про неправомірність формування платником податків податкового кредиту, оскільки судом під час розгляду справи встановлено рух активів від ТОВ «Полімер-Універсал» до позивача.

У зв'язку з викладеним оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.07.2014 року № 0002272201 форми «р».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Агротрансзапрчасть КР» судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка