Постанова № 40493384, 08.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2014 р. Справа № 804/9485/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Уваровій М.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів у Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

08.07.14 року ДПІ у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів у Чернігівській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 5164,87 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 має заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 5164,87 грн., яка утворилася внаслідок несплати відповідачем орендної плати за землю за договором від 24 червня 2009 року та додаткової угоди від 17.12.2010 року у розмірі 4863,90 грн. штрафних санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням № 0001181500 від 16.04.2014 року на суму 282,84 грн. та пені у розмірі 18,13 грн. У добровільному порядку заборгованість не сплачена, тому податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення боргу.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності (28).

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, повістка про розгляд справи вручена ОСОБА_1 06.08.2014 року, що підтверджується корінцнм поштового відправлення, наявним в матеріалах справи (а.с. 27).

Згідно з ч.4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів у Чернігівській області з 24.06.2009 року.

Пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік.

24 червня 2009 року між Відповідачем та Ріпкинською районною адміністрацією Чернігівської області укладено Договір оренди землі, який зареєстрованого в Державному реєстрі за №Ю40983600018 (надалі по тексту - Договір).

Відповідно п.п. 14.1.73. ст. 14 Кодексу землекористувачі - юридичні та фізичні особи резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Підпунктом 14.1.136. статті 14 Податкового Кодексу України також передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі орендна плата).

Статтею 288 Кодексу передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Згідно п. 8 Договору строк оренді становить 49 років, а згідно п. 9 орендна плата за рік вноситься у грошовій формі у трьохкратному розмірі земельного податку і становить 4863,90 грн. та може бути збільшена в разі укладення додаткової угоди.

Додаткових угод до Договору щодо збільшення розміру орендної плати станом на 10.06.2014 року - не укладено, а тому розмір орендної плати за рік складає 4863,90 грн.

Згідно Додаткової угоди від 17.12.2010 року орендна плата сплачується 2 рази на рік до 15 серпня та 15 листопада рівними частинами по 2431,95 грн.

Згідно п. 288.7 ст. 288 Податкового Кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Так п. 287.5 ст. 287 Кодексу установлено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. На підставі вказаної норми закону ОСОБА_1 направлено податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013 року № 0013001730 на суму 4863,90 грн., граничний строк сплати - 29.08.2013 року. Однак, орендну плату за 2013 рік відповідачем протягом наданого строку не сплачено, що призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 4863,90 грн. (а.с. 15,16).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI.

Розділ ХІІІ Податкового кодексу України регулює правовідносини щодо плати за землю та орендної плати за землі державної або комунальної власності.

Відповідно п. 285.1. ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно зі ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, . Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст. 285-287 цього розділу.

Судом встановлено, що 08.04.2014 року Державною податковою інспекцією у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів у Чернігівській області проведена камеральна перевірка своєчасності сплати ОСОБА_1 орендної плати за землю за січень 2012 року. За результатами перевірки складений Акт № 62/15-119/НОМЕР_4 від 08.04.2014 року, згідно якого перевіркою встановлені порушення п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України - порушення термінів сплати орендної плати за землю з фізичних осіб (а.с. 17).

На підставі Акту № 62/15-119/НОМЕР_4 від 08.04.2014 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.04.2014 р. № 0001181500 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 282,84 грн. (а.с. 19).

Податкове повідомлення-рішення 12.05.2014 року отримане особисто ОСОБА_1 (а.с.20), та вважається врученим відповідно до п. 3.7, 3.10 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджених наказом ДПА України від 28.11.2012 року № 1226.

Доказів оскарження відповідачем вказаного рішення податкового органу в адміністративному чи судовому порядку не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України не встановлено.

Згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня автоматично нараховується на суму податкового боргу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання.

Ні підставі вказаної вимоги, відповідачу нарахована пеня в розмірі 18,13 грн.

Таким чином, сума належного до сплати податкового боргу по платежу «орендна плата за землю» за 2012 рік складає 5164,87 грн., із них 4863,90 грн. - основний платіж, 282,84 грн. - штрафні санкції, 18,13 грн. - пеня.

Доказів оплати відповідачем сум грошових зобов'язань у розмірі 5164,87 грн. не надано.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначає, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до п.54.2 ст. 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до

бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріли справи, 01.04.2014 року на адресу відповідача направлена вимога форми «Ф» № 11-15 від 16.10.2013 року на суму 4882,03 грн. (а.с. 21).

Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1037 (далі - Порядок).

Відповідно до п.4.6 вказаного Порядку, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Доказів оскарження податкової вимоги позивача відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

В силу пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

З огляду на те, що заборгованість платника податку не погашена у встановленому законом порядку, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів у Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 5164,87 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (49130, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь місцевого бюджету Сиберіжської сільської ради Чернігівської області (р/р 33218815700451 в ГУ ДКСУ в Чернігівській області, код 38046020, МФО 853592) заборгованість по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 5164,87 грн. (п'ять тисяч сто шістдесят чотири грн.. 87 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева