Постанова № 40493270, 21.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 р. Справа № 804/11637/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за участю: позивач - ОСОБА_1

представник позивача - ОСОБА_2

представники відповідача - Старостенко В.М., Клименко Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів України у Дніпропетровській області про скасування наказу та поновлення на посаді,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів України у Дніпропетровській області з вимогами:

- скасувати наказ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №

403-О від 09.07.2014р., згідно якого, капітана податкової міліції ОСОБА_1, старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, було звільнено з податкової міліції в запас Збройних Сил за п. 64 «ж» (за власним бажанням);

- поновити ОСОБА_1, капітана податкової міліції, на

посаді старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що наказом № 403-О від 09.07.2014р. його було безпідставно звільнено з посади старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області в запас Збройних Сил за п. 64 «ж» (за власним бажанням) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затверджене Постановою Кабінету Міністрів від 29 липня 1991р. № 114, тому що позивач завчасно це рапорт відкликав, а також перебував на лікарняному.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити в задоволенні позову, до суду надали письмові заперечення на позов в яких було зазначено, що звільнено ОСОБА_1 з посади старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області в запас Збройних Сил за п. 64 «ж» (за власним бажанням) було проведено у відповідності до норм «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затверджене Постановою Кабінету Міністрів від 29 липня 1991р. № 114. Тиску при написанні позивачем рапорту про звільнення з боку посадових осіб вищестоящого керівництва Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та з боку керівництва Головного управління Міндоходів України у Дніпропетровській області на ОСОБА_1 не здійснювалось, а тому доводи позивача є безпідставними.

В судовому засіданні, за клопотанням представника відповідача - Старостенко В.М. також були допитані в якості свідків: заступник начальника Управління, начальник відділу проходження служби у податковій міліції та інспекції з особового складу управління персоналом ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області ОСОБА_5 та т.в.о. першого заступника начальника СУ ФР ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області ОСОБА_6

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 14.03.2008р. працював в відділі податкової міліції Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська на різних посадах, з 24.04.2014р. обіймав посаду старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Наказом Головного управління Міндоходів України у Дніпропетровській області № 403-О від 09.07.2014р. «Про звільнення ОСОБА_1», капітана податкової міліції ОСОБА_1, старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, було звільнено з податкової міліції в запас Збройних Сил за п. 64 «ж» (за власним бажанням) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затверджене Постановою Кабінету Міністрів від 29 липня 1991р. № 114.

Як було встановлено, підставою для звільнення ОСОБА_1 з податкової міліції слугував його рапорт від 08.07.2014р. складений позивачем на ім'я в.о. начальника ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Андрухіва В.М. в якому було зазначено наступне, - «Прошу Вас звільнити мене за власним бажанням у зв'язку з працевлаштуванням на іншу роботу».

Проте, суд вважає, що наказ № 403-О від 09.07.2014р. «Про звільнення ОСОБА_1» було винесено безпідставно з огляду на наступне.

Як пояснив в судовому засіданні позивач, з 07.07.2014р. на 08.07.2014р. він провів ніч у своїх батьків та з ранку мав погане самопочуття і був вимушений звернутися до Павлоградської міської лікарні Дніпропетровської області. В зазначеній лікарні позивачу було поставлено медичний діагноз, відкрито листок непрацездатності за загальним захворюванням та амбулаторним режимом лікування (копія якого наявна в матеріалах справи). Але у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 необхідно було закінчити певну роботу він близько 10 години 08.07.2014р. з'явився до відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та цілий день провів на роботі. Про перебування на лікарняному з 08.07.2014р. позивач поставив до відома свого керівника, начальника відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Бухтіярова О.О.

Також, в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що увесь день 08.07.2014р. він мав погане самопочуття, а також вказав, що на нього було здійснено певний тиск з боку керівництва і тому він був вимушений близько 22 години написати рапорт про звільнення з податкової міліції за власним бажанням.

Підтвердження щодо застосування до позивача певного тиску з боку керівництва податкового органу судом встановлено не було.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.07.2014р. позивач засобами поштового зв'язку подав на ім'я в.о. начальника ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Андрухіва В.М. рапорт про відкликання попереднього, а саме в рапорті було зазначено, - «Прошу Вас вважати недійсним рапорт від 08.07.14 про звільнення ОСОБА_1, у зв'язку з тим, що він був складений з невідповідними даними, під час поганого самопочуття та відкликати його».

Вказаний рапорт надійшов до ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 09.07.2014р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи та був зареєстрований в канцелярії відповідача 09.07.2014р. за № 8333/10, що також підтверджено реєстраційним штемпелем на рапорті.

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що рапорт про звільнення від 08.07.2014р. позивачем було складено з невідповідними даними, а саме зазначено невірну посаду - «старший слідчий другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області капітан податкової міліції ОСОБА_1», тоді як вірна назва посади позивача - «старший слідчий першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області», а також ініціали позивача не «ОСОБА_1», а «ОСОБА_1».

Також, суд зазначає, що на спірні відносини поширюється «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженою Постановою Кабінету Міністрів від 29.07.1991р. № 114.

Однак, відповідач невірно зазначив в наказі від 09.07.2014р. за № 403-о Положення № 114, слова «Української РСР» було виключено згідно з Постановою КМ № 624 від 09.07.2008р.

Це Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки.

Згідно з цим Положенням, позивач, як капітан податкової міліції, належить до середнього начальницького складу.

Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції (ст.19 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.1998р. № 1716 «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги» встановлено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу в порядку, встановленому Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991р. (далі Положення №114).

Згідно п. 10 Положення № 114, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Відповідно до п. 64 «ж» Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

В рапорті від 08.07.2014р. позивач вказав прохання звільнити його за власним бажанням у зв'язку з працевлаштуванням на іншу роботу, проте в судовому засіданні представник відповідача та допитані в якості свідків заступник начальника Управління, начальник відділу проходження служби у податковій міліції та інспекції з особового складу управління персоналом ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області ОСОБА_5 та т.в.о. першого заступника начальника СУ ФР ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області ОСОБА_6 підтвердили, що при винесенні оскаржуваного наказу в ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не з'ясовувалось чи дійсно і коли саме ОСОБА_1 працевлаштувався на іншу роботу.

Таким чином, наявність поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків позивача, у відповідності до вимог п. 64 «ж» Положення № 114, відповідачем не було встановлено.

Крім того, відповідно до п. 68 Положення № 114, особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

З вищезазначеної норми вбачається, що в начальника органу має бути три місяці для прийняття рішення щодо звільнення.

Проте, в рапорті позивача від 08.07.2014р., який було завізовано керівником органу «УП до наказу» не зазначено дати з якої необхідно було звільнити позивача., тому суду не зрозуміло, чому саме рапорт складений близько 22 години 08.07.2014р. було задоволено вже 09.07.2014р. тим більше складений з невідповідними даними, без встановлення наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків, при перебуванні позивача на лікарняному та за наявності рапорту про відкликання попереднього.

Таким чином суд доходить висновку, що Наказ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 403-О від 09.07.2014р. яким капітана податкової міліції ОСОБА_1, старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів України у Дніпропетровській області було звільнено з податкової міліції в запас Збройних Сил за п. 64 «ж» (за власним бажанням) є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, до негайного виконання повинна бути звернута вимога позивача про поновлення ОСОБА_1, капітана податкової міліції, на посаді старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів України у Дніпропетровській області.

Відповідно до вимог п. 24 Положення № 114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України, зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність свого рішення.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень.

За викладених обставин, позовні вимоги є обгрунтованими, та підлягають задовленню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів України у Дніпропетровській області про скасування наказу та поновлення на посаді - задовольнити.

Скасувати наказ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 403-О від 09.07.2014р. яким капітана податкової міліції ОСОБА_1, старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів України у Дніпропетровській області було звільнено з податкової міліції в запас Збройних Сил за п. 64 «ж» (за власним бажанням).

Поновити ОСОБА_1, капітана податкової міліції, на посаді старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів України у Дніпропетровській області.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови буде викладений протягом п'яти днів.

Суддя Е.О. Юрков