Постанова № 40493259, 26.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 р. Справа № 804/10572/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2014 року Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1 754,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не сплатив у встановлені законодавством строки узгоджені податкові зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 1 754,05 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи. Заперечень проти позову не надав.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та письмові докази в ній суд встановив.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 23.03.2004 року та перебуває на податковому обліку у Західно-Донбаської ОДПІ з 25.03.2004 року.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було подано до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, згідно якої обрано другу групу платника єдиного податку із ставкою 15% до розміру мінімальної заробітної плати, що становить 172,05 грн. за один податковий період.

Вказані суми, з 20.05.2013 р. по 20.03.2014 р., відповідачем не сплачені у встановлені чинним законодавством строки, що призвело до виникнення заборгованості зі сплати вказаного податку, яка з урахуванням наявної переплати в розмірі 170,45 грн. склала 1754,05 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Відповідачем не було сплачено в повному обсязі узгодженої суми, що підтверджується наданою до матеріалів справи довідкою про стан розрахунків.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу, позивачем 25.07.2014 року поштою було направлено податкову вимогу № 1473-17 на суму 345,70 грн. Сума вказана у податковій вимозі відповідачем не сплачена, доказів оскарження вказаної вимоги не надано, тому податкова вимога не є відкликано.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином матеріалами справи підтверджено, що за відповідачем рахується податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1 754,05 грн.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому, податкові зобов'язання відповідача підлягають погашенню.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОК НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету м. Павлограда (р/р 31518970700032, код платежу 18050400, банк отримувача 37936856) суму податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1 754,05 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят чотири гривні 05 коп.)

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 26.08.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля