Постанова № 40493151, 15.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 р. Справа № 804/5743/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., при секретарі судового засідання -Максименко Е.М., за участю: представника позивача - представника відповідача - Шаверіна Д.С., Колупаєва О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОР М" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідмолень-рішень № 0000672204, № 0000682204 від 07.04.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКОР М» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000672204, №0000682204 від 07.04.2014 року.

Ухвалою суду від 26.05.2014 року було відкрито провадження у справі після залишення позовної заяви без руху ухвалою суду від 23.04.2014 року та призначено справу до судового розгляду.

Свої позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКОР М» (далі - ТОВ «ВІКОР М», позивач) обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000672204, №0000682204 від 07.04.2014 року суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки винесені на підставі незаконних висновків акту перевірки, та є протиправними. За твердженнями ТОВ «ВІКОР М» таке не допускало порушень п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки підприємство не заявляло бюджетного відшкодування, а лише враховувало в складі податкового кредиту від'ємне значення попереднього звітного періоду. Натомість ТОВ «ВІКОР М» з дотриманням всіх необхідних вимог чинного податкового законодавства України відобразило в декларації з ПДВ за грудень 2013 року суму залишку від'ємного значення у розмірі - 392557,00грн., який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду декларації з ПДВ за грудень 2013 року.

Просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №000672204 від 07.04.2014 року Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІКОР М» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі - 392557,00грн. за 12 міс. 2013 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000682204 від 07.04.2014 року Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІКОР М» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 31,00грн., в т.ч. 25,00грн. за основним платежем та 6,00грн. за штрафними санкціями.

Представника позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та пояснив обставини таким чином як вони викладені вище.

Представник відповідача надав суду свої заперечення проти даного адміністративного позову, відповідно до яких зазначив про те, що винесені податкові повідомлення-рішення є правомірними. Під час проведення перевірки було враховано акт про результати документальної перевірки ТОВ «ВІКОР М» з питань визначення правомірності формування залишку від'ємного значення по декларації за вересень 2013 року №887/151/35163684 від 30.10.2013 року. За твердженнями відповідача, за нормами п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України не передбачено відстрочення використання такого права з моменту його виникнення. На момент проведення перевірки тривало судове оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення, винесеного податковим органом на підставі акту позапланової невиїзної перевірки, тому суми завищення залишку від'ємного значення, які встановлені в ході перевірок, ТОВ «ВІКОР М» не має права формувати податкову звітність за рахунок оскаржуваних сум.

Суд, заслухавши поясненнями осіб, що брали участь у справі, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2014 року відповідачем була проведена камеральна перевірка даних ТОВ «ВІКОР М» (код ЄДРПОУ - 35163684) з питань достовірності визначення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року.

Визначення та порядок проведення камеральної перевірки передбачено нормами ст.ст.75, 76 Податкового кодексу України.

У відповідності до положень пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно ст.76 Податкового кодексу України визначено порядок проведення камеральної перевірки. Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

За нормою п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Хід та результати такої перевірки були зафіксовані податковим органом в акті перевірки від 30.01.2014 року №214/22-4-16/35163684.

За даними вказаного акту камеральної перевірки при перевірці було використано: податкову декларацію з ПДВ за грудень 2013 року від 08.01.2014 року №9086141103, реєстр виданих та отриманих податкових накладних від 14.01.2014 року №9085999792, довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) від 08.01.2014 року№9086141024, розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) від 08.01.2014 року, наданих до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, отриманих по E-Mail.

Також за текстом акту перевірки вбачається, що відповідач засобами поштового зв'язку отримав від ТОВ «ВІКОР М» декларацію з ПДВ за грудень 2013 року від 08.04.2014 року №9086141103, в якій задекларовано рядок 24 (Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) у сумі - 392557,00грн.

Податковий орган в тому числі посилається на дані акту від 30.10.2013 року №887/151/35163684 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ВІКОР М» з питань визначення правомірності формування залишку від'ємного значення по декларації за вересень 2013 року, а саме на те, що в порушення п.102.5 ст.102, абз. «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, ТОВ «ВІКОР М» було завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за вересень 2013 року на суму - 392582,00грн.

В ході проведеної камеральної перевірки контролюючим органом були зроблені такі висновки: дані камеральної перевірки свідчать про порушення п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України: завищення (таблиця 2) залишку від'ємного значення за грудень 2013 року, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі - 392557,00грн., заявленого в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року (№9086141103 від 08.01.2014 року); заниження (таблиця 2) суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за грудень 2013 року в сумі - 25,00грн.

На підставі таких висновків за актом перевірки відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000672204, №0000682204 від 07.04.2014 року. Згідно податкових повідомлень-рішень №0000682204 від 07.04.2014 року, №0000672204 від 07.04.2014 року встановлено порушення TOB «ВІКОР М» ст.200 п.1 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки №214/22-4-16/35163684 від 30.01.2014 року та зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість ТОВ «ВІКОР М» за звітний період грудень 2013 року у розмірі 392557,00грн., збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 31,00грн., в т.ч. 25,00грн. - за основним платежем та 6,00 грн. - за штрафними санкціями.

За поясненнями позивача, 10.04.2014 року ним було отримано від відповідача податкові повідомлення-рішення №0000682204 від 07.04.2014 року, №0000672204 від 07.04.2014 року, яке винесене на підставі акту Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №214/22-4- 16/35163684 від 30.01.2014 року.

Також позивач акцентує увагу суду на тому, що він не отримував від Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області акт перевірки №214/22-4-16/35163684 від 30.01.2014 року ні засобами поштового зв'язку, ні особисто директором товариства, ні особисто представником товариства.

З приводу отримання акту перевірки №214/22-4-16/35163684 від 30.01.2014 року ТОВ «ВІКОР М» звернулося до податкової інспекції з листом №05 від 18.04.2014 року.

Щодо посилань в акті перевірки на дані іншого акту перевірки, то суд вважає, що такі посилання є протиправними. Так, згідно з положеннями п.3 розділу І Наказу Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.01.2011 року за № 34/18772 (є чинним), акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (є чинним) визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, суд за аналогією вказує на те, що посилання податкового органу на інший акт перевірки, його висновки є безпідставними. Адже відповідач має базувати свої висновки за результатами проведеної перевірки безпосередньо на підставі дослідження первинних документів.

Винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення податковий орган ґрунтує на тому, що відповідачем порушено вимоги п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України. При цьому слід зазначити, що в період виникнення взаємовідносин між контрагентами за укладеними правочинами чинними були норми Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.2014 року №168/97-ВР (у відповідній чинній редакції).

З матеріалів справи вбачається, що 09.01.2014 року ТОВ «ВІКОР М» направило на адресу податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року. Згідно декларації з ПДВ за грудень 2013 року ТОВ «ВІКОР М» задекларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 392557,00грн., згідно додатку 2 декларації з ПДВ за грудень 2013 року. Від'ємне значення об'єкту оподаткування, що було задекларовано в декларації за грудень 2013 року утворилося за рахунок наступного: 392557,00грн. = (376284,00 + 14444,00 + 1829,00).

За поясненнями позивача, від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 376284,00грн. виникло за рахунок наступного.

28 грудня 2007 року ТОВ «ВІКОР М» уклало з ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» зобов'язалося передати, а ТОВ «ВІКОР М» прийняти та оплатити вказане нерухоме майно в сумі - 2265000,00грн., в т.ч. ПДВ - 377500,00грн.

ТОВ «ВІКОР М» було сплачено ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» грошових коштів за нерухоме майно у сумі - 2265000,00грн., в т.ч. - ПДВ 377500,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №110 від 28.12.2007 року.

В момент настання першої події - оплата за товар - ТОВ «ВІКОР М» на виконання порядку, встановленого пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» отримало право на нарахування податкового кредиту на суму сплаченого ПДВ.

На виконання пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в жовтні 2010 року ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» було надано ТОВ «ВІКОР М» податкову накладну №700003 А на суму - 2265000,00грн., в т.ч. ПДВ - 377500,00грн.

ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» було передано ТОВ «ВІКОР М» об'єкт нерухомого майна, що підтверджується актом прийому-передачі нерухомого майна від 28.12.2007 року. За твердженнями позивача, сторони договору виконали свої зобов'язання за договором в повному обсязі, заборгованості або претензій одна до одної не мали.

Відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість», що діяли на момент виконання робіт, а саме: ч.1, ч.2 пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності з пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Тому, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «ВІКОР М» в грудні 2007 року визначило суму ПДВ у розмірі - 377500,00грн., яка є від'ємною та задекларувало в декларації з ПДВ за грудень 2007 року. Та на виконання пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в декларації з ПДВ за січень 2008 року задекларувало в рядку 26 - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - суму 377563,00 грн.

При цьому позивач повідомив про те, що в наступних податкових періодах від'ємне значення у розмірі 377563,00грн. зменшувалось на суму позитивного значення, що утворилося за рахунок надання ТОВ «ВІКОР М» послуг з оренди приміщення та було задекларовано ТОВ «ВІКОР М» в наступних податкових періодах.

Тобто, на момент подання декларації ТОВ «ВІКОР М» з ПДВ за грудень 2013 року залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду ряд.24 декларації становив - 376284,00грн.

За поясненнями позивача від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 14444,00грн. виникло за рахунок наступного.

ТОВ «ВІКОР М» були отримані послуги від ПП «Явір-2000» з охорони нежитлової будівлі плавального басейну за договорами №Дн/1370-Ф від 01.06.2011 року та №Дн/1375- ТЗ від 01.06.2011 року.

Так, за договорами №Дн/1370-Ф від 01.06.2011 року та №Дн/1375-ТЗ від 01.06.2011 року ТОВ «ВІКОР М» було сплачено ПП «Явір-2000» - 39564,00грн., в т.ч. - 6594,00грн. за послуги охорони, що підтверджується платіжними дорученнями №566, №565 від 24.06.2011 року, №585, №586 від 27.07.2011 року, №601, №600 від 26.08.2011 року, №639, №640 від 29.09.2011 року, №668 від 09.11.2011 року.

В момент настання першої події - оплата послуг - ТОВ «ВІКОР М» на виконання п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України отримало право на нарахування податкового кредиту на суму сплаченого ПДВ.

ТОВ «ВІКОР М» отримало послуги з охорони об'єкту, що підтверджено актами виконаних робіт:

№15761 від 30.06.2011 року, №20124 від 31.07.2011 року, №24037 від 31.08.2011 року, №28391 від 30.09.2011 року, №33199 від 31.10.2011 року, №17570 від 30.06.2011 року, №20405 від 31.07.2011 року, №25862 від 31.08.2011 року, №28913 від 30.09.2011 року.

В жовтні 2011 року ТОВ «ВІКОР М» було надано від ПП «Явір-2000» податкові накладні:

№1707 від 24.06.2011 року, №1988 від 27.07.2011 року, №2231 від 26.08.2011 року, №2507 від 29.09.2011 року, №1703 від 24.06.2011 року, №1984 від 27.07.2011 року, №2232 від 26.08.2011 року, №2497 від 29.09.2011 року, №4250 від 31.10.2011 року, всього на загальну суму - 38064,00грн., в т.ч. ПДВ - 6344,00 грн.; на загальну суму - 39564,00грн., в т.ч. ПДВ - 6594,00грн. відповідно до вищевказаних договорів.

ТОВ «ВІКОР М» були отримані послуги від ТОВ «Грифон ЛТД» з охорони нежитлової будівлі плавального басейну, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, пер. Дружби, буд.4, за договорами №1370-Ф від 22.12.2010 року та №1372-Т3 від 23.12.2010 року.

ТОВ «ВІКОР М» було сплачено ТОВ «Грифон» 48000,00грн., в т.ч. ПДВ - 8000,00грн. за послуги охорони, що підтверджується платіжними дорученнями №468 27.01.2011 року, №498, №497 від 28.02.2011 року, №495 від 30.03.2011 року, №496 від 31.03.2011 року, №500, №499 від 11.04.2011 року, №529, №530 від 25.05.2011 року.

В момент настання першої події - оплата послуг - ТОВ «ВІКОР М» на виконання п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України отримало право на нарахування податкового кредиту на суму сплаченого ПДВ.

ТОВ «ВІКОР М» отримало послуги з охорони об'єкту, що підтверджено актами виконаних робіт №ОУГР-000011014 від 31.01.2011 року, №ОУГР-000011456 від 28.02.2011 року, №ОУГР-000011488 від 31.03.2011 року, №ОУГР-000011956 від 30.04.2011 року, №ОУГР-000012608 від 31.05.2011 року, №ОУГР-000011418 від 28.02.2011 року, №ОУГР-000011848 від 31.03.2011 року, №ОУГР-000012418 від 31.05.2011 року.

В жовтні 2011 року ТОВ «ВІКОР М» були надані ТОВ «Грифон» податкові накладні: №185 від 27.01.2011 року на суму - 9672,00грн., в т.ч. ПДВ - 1612,00грн., №253, №252 від 28.02.2011 року на суму 9036,00грн., в т.ч. ПДВ - 1506,00грн., №234 від 30.03.2011 року на суму 300,00грн., в т.ч. ПДВ - 50,00грн., №244 від 31.03.2011 року на суму 9672,00грн., в т.ч. ПДВ - 1612,00грн., №87, №86 від 11.04.2011 року на суму 9660,00грн., в т.ч. ПДВ - 1610,00грн., №184, №185 від 25.05.2011 року на суму 9660,00грн., в т.ч. ПДВ - 1610,00грн., на загальну суму - 48000,00грн., в т.ч. ПДВ - 8000,00 грн.

Крім того, ТОВ «ВІКОР М» отримувало послуги від інших контрагентів на суму - 2400,00грн., в т.ч. ПДВ - 399,97грн.

У зв'язку з тим, що податкові накладні надійшли ТОВ «ВІКОР М» від ТОВ «Грифон ЛТД» та інших контрагентів в жовтні 2011 року товариство включило суму у розмірі 14994,00грн. до складу податкового кредиту в декларації за жовтень 2011 року відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

В подальшому ТОВ «ВІКОР М» надавало інформаційно-консультаційні послуги ТОВ «АЕФ» на суму 3000,00грн., в т.ч. ПДВ - 500,00грн., у зв'язку з цим, сума податкового кредиту була зменшена на суму податкового зобов'язання.

Відповідно від'ємне значення об'єкту оподаткування у жовтні 2011 року становить 14494,00 грн. (що утворилась в результаті: 14994,00грн. - 500,00грн.).

В наступних податкових періодах від'ємне значення у розмірі 14494,00грн. зменшувалось на суму позитивного значення, що утворилося за рахунок надання ТОВ «ВІКОР М» інформаційно-консультаційних послуг ТОВ «Лоріс ЛТД» у вересні 2013 року та було задекларовано ТОВ «ВІКОР М» в наступних податкових періодах, тому на момент подання декларації ТОВ «ВІКОР М» з ПДВ за грудень 2013 року, залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду ряд.24 декларації становив - 14444,00грн. (що утворилась в результаті: 14494,00 грн. - 50,00грн.).

За поясненнями позивача, від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 1829,00грн. виникло за рахунок наступного.

ТОВ «ВІКОР М» уклало з ТОВ «ТЕГРАС» договори №10/1 від 27.10.2011 року та №03/12 від 15.03.2012 року на отримання інформаційно-консультаційних послуг.

Послуги були отримані ТОВ «ВІКОР М», про що свідчать акти виконаних робіт від 27.10.2011 року на суму 666,67грн., в т.ч. ПДВ - 133,33грн. та від 15.03.2012 року на суму 666,67грн., в т.ч. ПДВ - 133,33грн.

В момент настання першої події - отримання послуг - ТОВ «ВІКОР М» на виконання п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України отримало право на нарахування податкового кредиту на суму сплаченого ПДВ.

За отримані від ТОВ «ТЕГРАС» послуги ТОВ «ВІКОР М» було сплачено платіжним дорученням №688 від 02.12.2011 року суму у розмірі - 800,00грн., платіжним дорученням №751 від 19.04.2012 року суму у розмірі - 800,00грн.

В березні 2012 року позивачем було отримано податкові накладні від ТОВ «Теграс» №1 від 27.10.2011 року та №1 від 15.03.2012 року на загальну суму 1600,00грн., в т.ч. ПДВ - 266,66грн.

Також ТОВ «ВІКОР М» були отримані послуги від ПП «Явір-2000» з охорони нежитлової будівлі плавального басейну за договорами №Дн/1370-Ф від 01.06.2011 року, №Дн/1375-ТЗ від 01.06.2011 року.

09.11.2011 року ТОВ «ВІКОР М» були оплачені послуги на суму 9360,00грн., в т.ч. ПДВ - 1560,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №666, та на суму 300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 50,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №668 від 09.11.2011 року.

В момент настання першої події - оплата послуг - ТОВ «ВІКОР М» на виконання п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України отримало право на нарахування податкового кредиту на суму сплаченого ПДВ.

ТОВ «ВІКОР М» отримало послуги з охорони об'єкту, що підтверджено актами виконаних робіт №38895 від 30.11.2011 року, №40047 від 30.11.2011 року.

В березні 2012 року позивачем було отримано податкові накладні від ПП «Явір-2000» №503 від 09.11.2011 року на суму 9360,00грн., в т.ч. ПДВ - 1560,00грн., та №488 від 09.11.2011 року на суму - 300,00грн., в т.ч. ПДВ - 50,00грн.

Крім того, ТОВ «ВІКОР М» отримувало послуги від інших контрагентів на суму 840,00грн., в т.ч. ПДВ - 140,00грн.

У зв'язку з тим, що податкові накладні надійшли ТОВ «ВІКОР М» від ПП «Явір-2000, ТОВ «ТЕГРАС», інших контрагентів в березні 2012 року товариство включило суму у розмірі 2016,66грн. до податкового кредиту в декларації за березень 2012 року відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

В подальшому ТОВ «Вікор М» надавало інформаційно-консультаційні послуги ТОВ «Лоріс ЛТД» на суму 1000,00грн., в т.ч. ПДВ - 166,67грн., у зв'язку з цим, сума податкового кредиту була зменшена на суму податкового зобов'язання.

За поясненнями позивача відповідно від'ємне значення об'єкту оподаткування у березні 2012 року становить 1850,00грн. (утворилась в результаті: 2016,66грн. - 166,67грн.).

В наступних податкових періодах від'ємне значення у розмірі 1850,00грн. зменшувалось на суму позитивного значення, що утворилося за рахунок надання ТОВ «ВІКОР М» інформаційно-консультаційних послуг ТОВ «Лоріс ЛТД» та було задекларовано ТОВ «ВІКОР М» в наступних податкових періодах, тому на момент подання декларації ТОВ «ВІКОР М» з ПДВ за серпень 2013 року залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду рядок 24 декларації становив - 1829,00грн.

На момент подання декларації ТОВ «ВІКОР М» з ПДВ за грудень 2013 року залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації) становив 392557,00грн., з яких 376284,00грн. - від'ємне значення, що виникло в грудні 2007 року, 14444,00грн. - від'ємне значення, що виникло у жовтні 2011 року, 1829,00грн. - від'ємне значення, що виникло у березні 2012 року.

Суд зазначає, що з огляду на те, що виникнення суми від'ємного значення у розмірі 376284,00 грн. відбулося до 01.01.2011 року, порядок формування цього від'ємного значення з податку на додану вартість регулювалось положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97, яким не було передбачено обов'язку платника податків включати до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення попереднього звітного періоду, тим більше не передбачено обов'язку подавати заяву про повернення повної суми бюджетного відшкодування в тому ж періоді, в якому таке право виникло.

Порядок формування від'ємного значення з податку на додану вартість в жовтні 2011 року у сумі 14444,00грн. та березні 2012 року у сумі 1829,00грн. відбувалося у відповідності до норм Податкового кодексу України.

Так, згідно п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналіз вищевикладених норм п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України показує, що жодних обмежень урахування від'ємного значення ПДВ попереднього податкового періоду при визначенні об'єкта оподаткування поточного податкового періоду не передбачено.

Вищевикладене свідчить про те, що ТОВ «ВІКОР М» не допускало порушень ст.200, зокрема п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, як про це зазначає у своєму акті перевірки відповідач.

За поясненнями позивача, підприємство взагалі не заявляло бюджетне відшкодування, а лише враховувало в складі податкового кредиту від'ємне значення попереднього звітного періоду. Та з дотриманням всіх вимог чинного законодавства відобразило в декларації з ПДВ за грудень 2013 року суму залишку від'ємного значення у розмірі 392557,00грн., який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації з ПДВ за грудень 2013 року.

Дані твердження знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи та підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, ТОВ «ВІКОР М» повідомило суд про численну судову практику щодо вирішення спорів, які виникли раніше з податковою інспекцією за спірними правовідносини, що є складовими розглядуваного спору. Копії відповідних судових рішень є наявними в матеріалах справи.

Так, Дніпропетровським окружним адміністративним судом розглядалася справа ТОВ «ВІКОР М» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо правомірності формування від'ємного значення, відображеного у декларації за січень 2013 року у розмірі 376284,00грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2013 року позов ТОВ «ВІКОР М» було задоволено, а податкове повідомлення-рішення №0002111503 від 16.04.2013 року, за яким товариству було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 376284,00грн. - скасоване.

Також Дніпропетровським окружним адміністративним судом розглядалася справа ТОВ «ВІКОР М» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо правомірності формування від'ємного значення, відображеного у декларації за липень 2013 року у розмірі 376284,00грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2013 року позов ТОВ «ВІКОР М» було задоволено, а податкове повідомлення-рішення №004511501 від 25.09.2013 року, за яким товариству було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 376284,00грн. - скасоване.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом розглядалася справа ТОВ «ВІКОР М» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо правомірності формування від'ємного значення, відображеного у декларації за серпень 2013 року у розмірі 376 284,00грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2013 року позов ТОВ «ВІКОР М» було задоволено, а податкове повідомлення-рішення №0004671501 від 11.10.2013 року, за яким товариству було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за 8 місяців у розмірі 376284,00грн. - скасоване.

У Дніпропетровському окружному адміністративному суді розглядалася справа ТОВ «ВІКОР М» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо правомірності формування від'ємного значення суми ПДВ за 9 місяців 2013 року у розмірі 392582,00грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 року позов ТОВ «ВІКОР М» було задоволено, а податкове повідомлення-рішення №0005101501 від 02.12.2013 року, за яким товариству було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 392582,00грн. - скасоване.

При цьому на підтвердження правомірності своєї позиції щодо правильного застосування норм чинного законодавства України під час формування та відображення даних податкової звітності, позивач надав суду копії документів первинної звітності за господарськими взаємовідносинами, що мали місце у перевіряємому періоді.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКОР М» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000672204, №0000682204 від 07.04.2014 року - скасуванню. Таким чином, даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Також суд вважає за необхідне вирішити питання щодо сплаченого судового збору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Положеннями ст.87 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

На підтвердження сплати судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру позивач надав суду платіжне доручення №1109 від 16.04.2014 року на суму 487,20грн.

Отже, суд вважає за необхідне також присудити на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 487,20грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКОР М» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000672204, №0000682204 від 07.04.2014 року - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №000672204 від 07.04.2014 року Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІКОР М» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі - 392557,00грн. за грудень 2013 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000682204 від 07.04.2014 року Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІКОР М» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 31,00грн., в т.ч. 25,00грн. - за основним платежем та 6,00грн. - за штрафними санкціями.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКОР М» (ідентифікаційний код юридичної особи - 35163684) суму сплаченого судового збору у розмірі - 487,20грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 21.07.2014 року.

Суддя А.Ю. Рищенко