Постанова № 40492939, 13.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 р. Справа № 804/10331/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Парненко В.С.

при секретарі судового засідання Драгота С.А.,

за участю:

представник позивача Кайнога Є.В.

представник відповідача 1 та відповідача 2 Куцевол В.А.

представники третьої особи 1 Феленко Я.О.

представники третьої особи 2 Журавська Л.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» до державного реєстратора Реєстраційної служби Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Куцевол Володимира Анатолійовича, Реєстраційної служби Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, треті особи - відділ Держземагентства у Магдалинівському районі Дніпропетровської області, Селянське (фермерське) господарство «Приданцево», ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» (надалі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до державного реєстратора Реєстраційної служби Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Куцевол Володимира Анатолійовича (надалі - відповідач 1), Реєстраційної служби Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області (надалі - відповідач 2, разом - відповідачі), треті особи - відділ Держземагентства у Магдалинівському районі Дніпропетровської області (надалі - третя особа 1), Селянське (фермерське) господарство «Приданцево» (надалі - третя особа 2), ОСОБА_5 (надалі - третя особа 3) з наступними позовними вимогами:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Куцевол Володимира Анатолійовича від 19.09.2013 р. №6035174 про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 08.04.2013 р., укладеного між Селянським (фермерським) господарством «Приданцево» та ОСОБА_5, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію іншого речового права №2561128;

2. Зобов'язати Реєстраційну службу Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації договору оренди від 08.04.2013 р., укладеного між Селянським (фермерським) господарством «Приданцево» та ОСОБА_5, зареєстрованого Реєстраційною службою Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області 11.09.2013 р.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржуване рішення суперечить вимогам чинного законодавства, а отже є усі підстави для його скасування.

Представник позивача та третя особа 1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідачів та третя особа 2 у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечували, просили у позові відмовити. Відповідач 1 надав письмові заперечення проти позову.

Третя особа 3 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заперечень проти позову не надала.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, на час виникнення спірних правовідносин, врегульовані нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (надалі - Закон).

Статтею 2 Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 401/2011 Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.

Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

Укрдержреєстр відповідно до покладених на нього завдань здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що між позивачем та ОСОБА_5 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 10,6356 га, кадастровий номер 1222381100:05:001:0038, яка розташована на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, і належить ОСОБА_5 на праві власності відповідно до Державного акту ДП № 073344 від 07.06.2006 р.

08.05.2012 р. укладений договір оренди земельної ділянки був зареєстрований у відділі Держкомзему у Магдалинівському районі (нині відділ Держземагентства у Магдалинівському районі Дніпропетровської області), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 122230004001608. В день реєстрації договору, земельна ділянка, що належить ОСОБА_5, була передана позивачеві за актом встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та її приймання-передачі.

Факт існування зареєстрованого за позивачем права оренди на земельну ділянку підтверджено поясненнями відділу Держземагентства у Магдалинівському районі Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 4 договору, строк дії договору 7 років.

Проте, 08.04.2014 року ОСОБА_5 уклала договір оренди цієї ж самої земельної ділянки з Селянським (фермерським) господарством «Приданцево». Договір між ОСОБА_5 та Селянським (фермерським) господарством «Приданцево» був зареєстрований 11.09.2013 р. державним реєстратором Реєстраційної служби Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Куцеволом Володимиром Анатолійовичем, про що 19.09.2013 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 6035174 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про інше речове право № 2561128.

Тобто, укладення договору оренди землі між ОСОБА_5 та Селянським (фермерським) господарством «Приданцево», а також його державна реєстрація, мали місце до закінчення дії договору оренди цієї ж самої земельної ділянки між позивачем та ОСОБА_5

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі», у редакції чинній на момент укладання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» договору оренди землі з ОСОБА_5, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону .

Частиною 4 ст. 3 Закону закріплено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до п. 3 р. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11.02.2010 № 1878-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Як зазначалося вище, договір між позивачем та ОСОБА_5 був зареєстрований відповідно до вимог законодавства, яке діяло на момент проведення такої реєстрації, у відділі Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області, тобто договір набрав чинності, а у орендаря виникло право оренди вказаних земельних ділянок.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» визначені підстави припинення договору оренди землі, серед яких є: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 Закону України «Про оренду землі», від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі може припинятися також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п.29-31 договору між позивачем та ОСОБА_5 зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку. Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є лише випадки визначені законом.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Отже, в укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» та ОСОБА_5 договорі оренди землі не передбачалось в якості припинення договору такої обставини, як укладення на цю земельну ділянку нового договору.

Також під час судового розгляду судом з'ясовано, що випадків, визначених у змісті договору для розірвання (припинення) оренди не виникало, жодна з сторін не зверталась з вимогою про розірвання договорів оренди землі, а також відсутні будь-які судові рішення з даного приводу.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1)прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2)встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3)прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4)внесення записів до Державного реєстру прав; 5)видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6)надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Тобто, після отримання від уповноваженої особи Селянського (фермерського) господарства «Приданцево» заяви про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку із необхідним пакетом документів, їх прийняття та реєстрації таких заяв, державний реєстратор мав встановити факт відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Проаналізувавши норми законодавства, суд зазначає, що Державний реєстр прав також охоплює і реєстрацію (фіксацію) прав та їх обтяжень, які були проведені відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, зокрема у Державному реєстрі земель.

Таким чином, суд вважає, що державний реєстратор, використовуючи повноваження, надані п. 8-1 ч. 2 ст. 9 Закону, мав під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитати в організації, яка відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводила таку реєстрацію (в даному випадку - у відділу Держземагентства у Магдалинівському районі Дніпропетровської області), інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: про земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містили передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно.

Також відповідно до ст. 28-1 Закону визначені умови взаємодії органу державної реєстрації прав та органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру.

В п. 2 цієї статті зазначено, що орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації прав інформацію про державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію); кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки; кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

У судовому засіданні відповідач 1 пояснив, що ним було направлено запит №07-11/248 від 12.09.2013 р. про надання інформації щодо оренди земельної ділянки за кадастровим номером 122381100:05:001:0038 за місцем розташування земельної ділянки до Бузівської сільської ради. У відповідь отримано лист №190/02-15 від 12.09.2013 р. про те, що інформація щодо оренди земельної ділянки ОСОБА_5 в Бузівській сільській раді відсутня.

Заявником при здачі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) до реєстраційної служби Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області було надано копію, завірену в установленому законом порядку, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером НВ-1200486802013 від 23.07.2013 року за запитом ОСОБА_5, щодо земельної ділянки кадастровий номер 1222381100:05:001:0038, в якому відсутні відомості щодо реєстрації оренди земельної ділянки у відділі Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області.

Необхідно також відмітити, що державна реєстрація прав на земельні ділянки до 01 січня 2013 року здійснювалась відповідно до затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1021 від 09.09.2009 Порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі в електронному вигляді велися у складі автоматизованої системи державного земельного кадастру.

Відомості про зареєстровані майнові права із книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передані не були.

Відповідачі дану обставину підтвердили.

Суд звертає увагу, що запит про надання інформації було відправлено не до органу, яким було проведено державну реєстрацію (відділ Держкомзему у Магдалинівському районі, нині відділ Держземагентства у Магдалинівському районі Дніпропетровської області), а до Бузівської сільської ради. Згідно відмітки на договорі оренди від 07.03.2012 р. Бузівською сільською радою посвідчено факт державної реєстрації даного договору, сама державна реєстрація договору була здійснена відділом Держкомзему у Магдалинівському районі, про що також зроблено відмутку на договорі. Крім того, запит датований 12.09.2013 р., тоді як, у оскаржуваному рішенні вказано дату державної реєстрації - 11.09.2013 р.

Згідно ч. 2 ст.9 Закону України, державний реєстратор, серед іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Однак, не перевіривши належним чином факт існування зареєстрованих за позивачем прав оренди на земельну ділянку державним реєстратором Реєстраційної служби Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області прийняте рішення про державну реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку за Селянським (фермерським) господарством «Приданцево», що значно порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000», у зв'язку з чим така реєстрація є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами доказів правомірності свого рішення до суду надано не було.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог, натомість відповідачами правомірність своїх дій не доведена, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» до державного реєстратора Реєстраційної служби Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Куцевол Володимира Анатолійовича, Реєстраційної служби Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, треті особи - відділ Держземагентства у Магдалинівському районі Дніпропетровської області, Селянське (фермерське) господарство «Приданцево», ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Куцевол Володимира Анатолійовича від 19.09.2013 р. №6035174 про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 08.04.2013 р., укладеного між Селянським (фермерським) господарством «Приданцево» та ОСОБА_5, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію іншого речового права №2561128;

Зобов'язати Реєстраційну службу Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації договору оренди від 08.04.2013 р., укладеного між Селянським (фермерським) господарством «Приданцево» та ОСОБА_5, зареєстрованого Реєстраційною службою Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області 11.09.2013 р.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» судовий збір в розмірі 73,08 грн. (сімдесят три грн. 08 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 18 серпня 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 18.08.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Парненко В.С. Парненко Ю.Ю. Ковтун