Постанова № 40492876, 28.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2014 р. Справа № 804/8648/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області до Комунального підприємства "Нивотрудівське житлово-комунальне підприємство" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Нивотрудівське житлово - комунальне підприємство», в якій просить стягнути з Комунального підприємства «Нивотрудівське житлово - комунальне підприємство» заборгованість на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень 2010 року в сумі 67037,96 грн. на користь Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що за відповідачем обліковується борг зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 67037,96 грн. за червень 2010 року, який відповідач в добровільному порядку не сплачує.

В судове засідання представник позивача не прибув, повідомлений належним чином. Надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду письмові заперечення.

На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату,час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Нивотрудівське житлово - комунальне підприємство» зареєстроване 14.05.2003 року .Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Апостолівському районі Дніпропетровської області, як платник страхових внесків.

Станом на 01.05.2014 року за Комунальним підприємством «Нивотрудівське житлово - комунальне підприємство» рахується заборгованість по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень 2010 року в розмірі 67037,96 грн.

Управлінням пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області до Комунального підприємства «Нивотрудівське житлово - комунальне підприємство» було надіслано вимогу від 06 липня 2010 року, згідно якої загальна сума боргу платника страхових внесків становить 662988 грн. 14 коп. Вимога отримана в.о. директора О.О. Любченко нарочно.

На момент розгляду справи заборгованість в розмірі 67037,96 грн. в добровільному порядку сплачена не була.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до вказаної статті страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Враховуючи викладене відповідач є платником страхових внесків.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для роботодавця страхові внески до солідарної системи нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно зі ст. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, розробленої відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі-Інструкція), обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 цієї Інструкції.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до пп. 5.1.4 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до пункту 8.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління від 19.12.2003 року № 21-1 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року № 64/8663 (далі-Інструкції) суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка).

Згідно до підпункту "б" пункту 8.2. Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

Згідно абз. 7 пункту 8.3. Інструкції вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно ч. 15 ст. 106 Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Абзацом 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, чого відповідачем зроблено не було.

Таким чином, беручи до уваги те, що сума заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в повному обсязі до Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області відповідачем не сплачена, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог щодо стягнення з Комунального підприємства «Нивотрудівське житлово - комунальне підприємство» коштів у розмірі 67037,96 грн.

При цьому, судом не приймаються посилання відповідача, зазначені в наданих запереченнях на позов, щодо порушення позивачем строку звернення до суду, а саме 1095 днів, встановлених нормами Податкового кодексу України, оскільки до спірних правовідносин застосовується закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки - не застосовується.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області до Комунального підприємства «Нивотрудівське житлово - комунальне підприємство» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Нивотрудівське житлово - комунальне підприємство» (код 32232482 р/р 2600004062) заборгованість по загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню за червень 2010 року в сумі 67037,96 грн. на користь Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області .

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська