Постанова № 40492821, 27.08.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 року Справа № 803/1433/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача Губар Н.В.,

представника відповідача Зуєва А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» (далі - ТОВ «Ковальське-пресове підприємство») звернулося з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0008111501 від 09.12.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ковельською ОДПІ в період з 14.11.2013 року по 20.11.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2013 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в серпні 2013 року, за результатами якої складено акт №558/15.1-04/36523079 від 27.11.2013 року в якому зафіксовано, що в порушення п.44.1 ст.44, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України позивачем у декларації за вересень 2013 року завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за вересень 2013 року на 17 000 грн. На підставі акту перевірки №558/15.1-04/36523079 від 27.11.2013 року, Ковельською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0008111501 від 09.12.2013 року, яким ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 17 000 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 8 500 грн.

З податковим повідомленням-рішенням №0008111501 від 09.12.2013 року позивач не погоджується, вважає його протиправним, оскільки, на його думку під час проведення перевірки ним до податкового органу були надані всі первинні документи, які підтверджують факт оплати послуг, що надавались ПП «Юридична Компанія Восток», а відтак податковий кредит та, в подальшому, заявлені суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування, здійснювалось позивачем з чітким дотримання вимог Податкового кодексу України.

Також, позивач не погоджується і з висновками податкового органу про те, що акт здавання-приймання наданих юридичних послуг від 30.08.2013 року не відповідає вимогам до первинного документа, оскільки складений не у момент проведення господарської операції, виходячи з наступного.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Враховуючи домовленість сторін про те, що господарська операція по наданню ПП «Юридична компанія Восток» юридичних послуг ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» за період з лютого 2013 року по серпень 2013 року згідно переліку, наведеному в додатку до додаткової угоди від 26.08.2013 року, є завершеною 30.08.2013 року, тому лише 30.08.2013 року було документально зафіксовано відсутність претензій до якості наданих послуг.

Крім того, акт здавання-приймання наданих юридичних послуг від 30.08.2013 року містить всі обов'язкові реквізити первинного документу, зокрема зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції у вартісному виразі та інше.

У зв'язку з чим, податковий кредит у серпні 2013 року позивачем сформований у відповідності із ст.198 Податкового кодексу України, а в вересні 2013 року податок на додану вартість заявлений до відшкодування згідно з вимогами ст.200 Податкового кодексу України, а відтак податкове повідомлення-рішення Ковельської №0008111501 від 09.12.2013 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав. В письмових запереченнях звернув увагу суду на тому, що між ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» та ПП «Юридична компанія Восток» було укладено договір №50/1-60-ЮПВ від 01.03.2013 року про надання послуг. Предметом даного договору є послуги, які передбачаються додатком до договору.

Згідно додатку №1 до договору від 01.03.2013 року ПП «Юридична компанія Восток» має надавати позивачу наступні послуги: 1) надання юридичних послуг; 2)послуги інформатизації системного адміністрування; 3) послуги по охороні здоров'я та медогляду водіїв; 4) послуги віртуального офісу.

Відповідно до п.2.1, 2.2, 2.3 вищезазначеного договору вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатах кожного календарного місяця та фіксується в актах про надання послуг. Акт про надання послуг підписується сторонами до 10 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги. Замовник зобов'язаний перерахувати суму зазначену в акті про надання послуг протягом трьох днів з моменту підписання такого акту.

Однак, позивачем під час перевірки не надано актів про надання послуг, які передбачені договором а також не надано податкові накладні на кожні надані адміністративні послуги, акт здавання-приймання наданих юридичних послуг від 30.08.2013 року згідно договору від 01 березня 2013 року №50/1-60-ЮПВ складений не у момент проведення кожної господарської операції, як передбачено це договором про надання послуг.

В акті здавання-приймання наданих юридичних послуг вказано період з 01.02.2013 року по 30.08.2013 року, проте договір про надання юридичних послуг укладено лише 01.03.2013 року, а також не вказано, яка вартість послуг становить у кожному окремому випадку та у кожному місяці окремо, та як саме визначено винагороду у розмірі 102 000 грн., в т.ч. ПДВ 17 000 грн.

Крім ього, під час перевірки ТОВ "Ковальсько-пресове підприємство" не надано документів підтверджуючих оплату послуг наданих ПП «Юридична Компанія Восток».

В наданих в ході перевірки ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» податкових накладних ПП «Юридична Компанія Восток», не зазначено які саме послуги були надані підприємству, а також в додаткових угодах не зазначена ціна наданих послуг.

У зв'язку з чим, податковий орган в ході перевірки дійшов висновку про, відсутність доказів фактичного надання юридичних послуг ПП «Юридична Компанія Восток».

А тому, просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази судом встановлені наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з поданою ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» до Ковельської ОДПІ податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні періоди, та складає 49 977 грн.

Як встановлено судом, з 14.11.2013 року по 20.11.2013 року Ковельською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №558/15.1-04/36523079 від 27.11.2013 року.

В ході перевірки встановлено, ПП «Юридична Компанія Восток» акт здавання-приймання наданих юридичних послуг від 30.08.2013 року згідно договору від 01 березня 2013 року №50/1-60-ЮПВ складений не у момент проведення кожної господарської операції, як передбачено п.2.1, 2.2 Договору про надання послуг та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року №168/704. Також, в акті здавання-приймання наданих юридичних послуг вказано період з 01.02.2013 року по 30.08.2013 року, проте договір про надання юридичних послуг укладено лише 01.03.2013 року. Крім того, в акті не вказано, яка вартість послуг становить у кожному окремому випадку та у кожному місяці окремо, а також як саме визначено винагороду у розмірі 102 000 грн., в тому числі податок на додану вартість 17 000 грн.

На підставі акту перевірки №558/15.1-04/36523079 від 27.11.2013 року, Ковельською ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0008111501 від 09.12.2013 року, яким ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 17 000 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 8 500 грн.

Однак, суд вважає податкове повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області №0008111501 від 09.12.2013 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок сплати податку на додану вартість до бюджету та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України передбачений Податковим кодексом України.

Так, згідно пунктів 200.1-200.5 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг бо до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); - мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Судом встановлено, що між ПП «Юридична Компанія Восток», (Виконавець) та ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» (Замовник) укладено Договір про надання послуг №50/01-60-ЮПВ від 01.03.2013 року, за умовами якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надавати послуги, в порядку та на умовах, визначених цим Договором (Додаток №1).

Так, згідно Додатку №1 до Договору №50/01-60-ЮПВ від 01.03.2013 року, відображено перелік послуг, які є предметом договору, а саме: надання юридичних послуг; послуги інформатизації системного адміністрування; послуги по охороні здоров'я та медогляду водіїв; послуги віртуального офісу.

На виконання умов даного договору ПП «Юридична Компанія Восток» щомісячно, починаючи з березня 2013 року в адресу ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» надавались послуги, а саме: юридичні послуги; послуги інформатизації системного адміністрування; послуги по охороні здоров'я та медогляду водіїв; послуги віртуального офісу, що підтверджується податковими накладними: №14 від 29.03.13 року на загальну суму 21 961 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 3 660, 17 грн.; №27 від 30.04.13 року на загальну суму 21 961 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 3 660, 17 грн.; №60 від 31.05.13 року на загальну суму 21 961 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 3 660, 17 грн.; №65 від 27.06.13 року на загальну суму 21 961 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 3 660, 17 грн. та №86 від 31.07.13 року на загальну суму 18 511 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 3 085, 17 грн.

Також, факт надання ПП «Юридична Компанія Восток» в адресу ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» вищеперелічених послуг за період з березня 2013 року по липень 2013 року підтверджено Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

ПП «Юридична Компанія Восток» на виконання умов Договору про надання послуг №50/01-60-ЮПВ від 01.03.2013 року виписано позивачу податкову накладну №124 від 30.08.13 року на загальну суму 102 000 грн., в т.ч. ПДВ 17 000 грн. з відображенням номенклатури товарів/послуг продавця: «надання юридичних послуг».

В подальшому, суму податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Юридична Компанія Восток» в розмірі 17 000 грн., ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» включено до складу податкового кредиту в серпні 2013 року.

Згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2 та 198.3 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Судом досліджені наведені вище первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, останні підтверджують наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, зв'язок між фактом придбання товару, послуг і господарською діяльністю позивача, а відтак, обґрунтованість віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість в серпні 2013 року та в подальшому заявлені суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Юридична Компанія Восток» до бюджетного відшкодування в декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року.

Первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Юридична Компанія Восток» в розмірі 17 000 грн. до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року, а відтак і правомірність віднесення суми податку на додану вартість в розмірі 17 000 грн. в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року до бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку.

Суд не погоджується з позицією податкового органу про те, що акт здавання-приймання наданих юридичних послуг від 30.08.2013 року згідно договору від 01.03.2013 року №50/1-60-ЮПВ не відповідає вимогам до первинного документа та не має всіх обов'язкових реквізитів до первинного документа, оскільки він складений не у момент проведення господарської операції, не містить в переліку наданих послуг, послуг наданих до підписання сторонами договору від 01.03.2013 року №50/1-60-ЮПВ та не вказано вартість послуг, виходячи з наступного.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що 26.08.2013 року між ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» та ПП «Юридична Компанія Восток» укладено додаткову угоду до договору від 01.03.2013 року №50/1-60-ЮПВ.

Згідно п.3, 4 вказаної додаткової угоди, сторони домовились вважати послуги згідно переліку, наведеному в Додатку до цієї додаткової угоди, надані Виконавцем на звернення Замовника протягом лютого-серпня 2013 року послугами, наданими за договором №50/1-60-ЮПВ від 01.03.2013 року та протягом трьох робочих днів з дня підписання сторонами цієї додаткової угоди підписати Акт здавання-приймання додатково наданих юридичних послуг за період з лютого 2013 року по серпень 2013 року.

В додатку до додаткової угоди до договору №50/1-60-ЮПВ від 01.03.2013 року, що наявний в матеріалах справи, міститься вичерпний перелік наданих ПП «Юридична Компанія Восток» послуг ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» за період з 01.02.2013 року по 30.08.2013 року, з зазначенням назви послуги, дати її проведення та вартості послуг. (а.с.27-29)

Таким чином, суд дійшов висновку, що акт здавання-приймання наданих юридичних послуг від 30.08.2013 року згідно договору від 01.03.2013 року №50/1-60-ЮПВ відповідає вимогам до первинного документа та має всі обов'язкові реквізити первинного документа, визначені Законом України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Крім того, враховуючи те, що акт здавання-приймання наданих юридичних послуг згідно договору від 01 березня 2013 року №50/1-60-ЮПВ був підписаний 30.08.2013 року, у зв'язку з попередньою домовленістю сторін, а тому позиція податкового органу щодо того, що акт здавання-приймання юридичних послуг не відповідає вимогам до первинного документа, оскільки складений не в момент проведення господарської операції, не віднайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем не надано суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, і не доведено правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0008111501 від 09.12.2013 року відповідачем не було досліджено та враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а отже податкове повідомлення-рішення №0008111501 від 09.12.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак, на підставі ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 гривні 70 копійок, підтверджені платіжним дорученням №2035 від 22.07.2014 року.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області № 0008111501 від 09 грудня 2013 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» (код ЄДРПОУ 36523079, Волинська область, місто Ковель, вул. Варшавська, 1) документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 182 гривні 70 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде складено 02 вересня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено 01 вересня 2014 року.

Суддя Ю.Ю. Сорока