Постанова № 40492795, 14.08.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 року Справа № 803/864/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

за участю представника позивача Леонтьєвої І.С.,

представника відповідача Шупічук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Луцькпластмас" до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, про визнання нечинними та скасування рішень про призначення пенсій та зобов'язання призначити пенсії на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Луцькпластмас" (ПАТ "Луцькпластмас") звернулось з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області (УПФУ в м. Луцьку), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, про визнання нечинними та скасування рішень (протоколів) про призначення пенсій на підставі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов'язання призначити пенсії за віком на пільгових умовах згідно із статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Ухвалою суду від 14 серпня 2014 року позовну заяву в частині визнання нечинними та скасування рішень (протоколів) про призначення пенсій на підставі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов'язання призначити пенсії за віком на пільгових умовах згідно із статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 залишено без розгляду.

Судом здійснюється розгляд по суті адміністративного позову про визнання нечинними та скасування рішень (протоколів) про призначення пенсій на підставі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов'язання призначити пенсії за віком на пільгових умовах згідно із статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" стосовно громадян ОСОБА_24, ОСОБА_30

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_24 і ОСОБА_30 призначена та виплачується пільгова пенсія на підставі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що тягне за собою її відшкодування ПАТ "Луцькпластмас".

Позивач вважав протиправним рішення УПФУ в м. Луцьку про призначення цим особам пільгових пенсій на підстав статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та просив їх скасувати, оскільки у зазначених пенсіонерів є достатньо пільгового стажу, необхідного для призначення їм пенсій на підставі статті 100 цього ж Закону. Пенсії призначені відповідно до статті 100 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" відшкодуванню підприємством не підлягають. Невірне призначення ОСОБА_24 і ОСОБА_30 пільгових пенсій тягне за собою безпідставне стягнення з товариства коштів, чим порушуються його права свободи та інтереси. В зв'язку з чим позивач просив зобов'язати відповідача призначити пільгові пенсії цим громадянам згідно із статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до письмових заперечень проти адміністративного позову від 17 червня 2014 року № 5335/09-07 (а.с. 91-92, том 5) відповідач його вимог не визнав, просив в його задоволенні відмовити оскільки громадяни ОСОБА_24 і ОСОБА_30 станом на 01 січня 1992 року не мали повного стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, та не досягли 55-річного віку.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримує повністю з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнає з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Так, судом встановлено, що 01 жовтня 2013 року ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся в УПФУ в м. Луцьк із заявою про призначення пенсії відповідно списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Відповідачем прийнято рішення, оформлене протоколом № 96171 від 03 жовтня 2013 року про призначення ОСОБА_24 пенсії на пільгових умовах на підставі статті 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 145, 146, том 1). 29 жовтня 2013 року ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_2, звернувся в УПФУ в м. Луцьк із заявою про призначення пенсії відповідно списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Відповідачем прийнято рішення, оформлене протоколом № 96189 від 07 листопада 2013 року про призначення ОСОБА_30 пенсії на пільгових умовах на підставі статті 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 157, 159, том 1).

Отже, ОСОБА_24 і ОСОБА_30, на підставі поданих ними заяв органам ПФУ, призначена пільгова пенсія за віком за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до статті 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення". Сторонами не заперечується право вказаних третіх осіб на отримання пільгових пенсій. Проте, позивач посилається на набуття ними пільгового стажу до 01 січня 1992 року, тому вважає, що пенсія їм повинна призначатися на підставі статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак, наведені посилання позивача безпідставні.

Так, порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію ЗУ "Про пенсійне забезпечення" на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону. За змістом вказаної норми Закону особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм, стаття 100 Закону застосовується щодо визначення віку та пільгового стажу встановленого раніше діючим законодавством, однак, при призначенні, перерахунку пенсії застосовуються норми діючого законодавства, що не стосується порядку покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Для уникнення погіршення становища майбутніх пенсіонерів, та враховуючи, те що не запроваджені професійні та корпоративні фонди, пенсії в перехідний період повинні бути призначені за нормами цього Закону і при виконанні положень ЗУ "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій що діяв до набрання чинності ЗУ "Про пенсійне забезпечення".

Закон України "Про пенсійне забезпечення" набрав чинності 01 січня 1992 року, на його умовах та з цієї дати і розпочалось призначення пільгових пенсій.

Статтею 100 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" було збережено пільгове пенсійне забезпечення для осіб, які мали право на пенсію за попереднім законом.

До набрання чинності ЗУ "Про пенсійне забезпечення" пільгові пенсії призначалися у відповідності до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року.

Відповідно до пункту 16 цього Положення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком робітники і службовці на роботах з важкими умовами праці - за списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджених Радою Міністрів СРСР: чоловіки - при досягненні 55 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Отже, станом на 01 січня 1992 року громадяни ОСОБА_24 і ОСОБА_30 не мали права на пенсію на пільгових умовах відповідно до вимог раніше діючого законодавства.

Також судом враховано, що відповідно до статті 80 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" пенсії громадянам призначаються та перераховуються на підставі заяви особи про призначення їй пенсії.

Вказаною правовою нормою чітко визначено підставу призначення та перерахунку пенсії - заява особи.

В судовому засіданні судом встановлено, що громадяни ОСОБА_24 і ОСОБА_30 не звертались до органів ПФУ із відповідними заявами, крім того ОСОБА_30 в судовому засіданні 17 червня 2014 року заперечив проти перерахунку йому пенсії, тому ПАТ "Луцькпластмас" не має правових підстав на звернення до суду про призначення чи перерахунку пенсії цим особам. В даних спірних правовідносинах треті особи ОСОБА_24 і ОСОБА_30 у 2013 році, маючи відповідний пільговий стаж та вік звернулися до відповідача про нарахування пільгової пенсії та відповідач призначив пенсію згідно із нормами діючого законодавства.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази та пояснення в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем протиправності оскаржуваних рішень про призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідність яких вимогам законодавства встановлено під час розгляду справи. З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 19 серпня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Дмитрук