Постанова № 40492267, 17.09.2014, Якимівський районний суд Запорізької області

П О С Т А Н О В А

iменем України

3/330/715/2014

Справа № 330/1953/14-п

"17" вересня 2014 р. суддя Якимівського районного суду Запорізької області Федорець С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Якимівського ВДАІ про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Веселе Веселівського району Запорізької області, громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч. 2, ст. 122-2 КпАП України,

встановив:

23.08.2014 року Якимівським ВДАІ встановлено, що ОСОБА_1 23.08.2014 року о 16 годині 45 хвилин керував автомобілем марки ДЄУ Ланос д/нНОМЕР_2 із явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння очей, зміна забарвлення шкіряного покрову, запах алкоголю з рота) від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився, при цьому не виконав зупинку автомобіля за вимогою працівника ДАІ, чим порушив п. 2.4, 2.5 ПДР України.

Під час розгляду матеріалу ОСОБА_1 визнав свою провину у скоєнні зазначених правопорушень та пояснив суду, що він є працівником Якимівського РЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго» з 01.09.1995 року і по теперішній час, що підтвердив долученою до матеріалів справи довідкою з місця роботи, в силу своїх посадових обов'язків диспечера ОДГ, він просить суд не застосовувати до нього стягнення у вигляді адміністративного арешту, бо даний вид стягнення значно вплине на роботу Якимівського РЕМ з енергопостачання. Крім того, звернув увагу суду, що він має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який згідно довідки Якимівської ЦРЛ від 17.09.2014 року має перелам нижньої кінцівки (кістки зліва), що унеможливлює його пересування. Внаслідок чого, правопорушник просить суд не застосовувати до нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, бо даний вид стягнення суттєво негативно вплине на здоров'є та фізичний розвиток неповнолітнього сина, який має періодично навідувати лікаря - хірурга, а за відсутності громадського транспорту у селищі даний вид стягнення зачитає інтереси дитини.

Крім того, окрім визнання ОСОБА_1 провини у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 2, ст. 122-2 КУпАП, факт скоєння правопорушення підтверджується матеріалами справи:

- протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 2)

- поясненнями свідків(а.с. 3-5)

Санкцією ст. 130 ч. 2 КУпАП передбачено накладання адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, або адміністративний арешт.

Санкцією ст. 130 ч. 1 КУпАП передбачено накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави, позбавлення права керування транспортними засобами, громадські роботи або адміністративний арешт.

Розглянув матеріали справи, вислухавши пояснення правопорушника, суд встановив, що в його діях є ознаки правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1, та ст. 122-2 КупАП.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді штрафу на користь держави на осіб, що не мають регулярного заробітку і не мають майна, на яке може бути звернено стягнення. У даному випадку, застосування адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суттєво вплине на здоров'я та фізичний розвиток неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який згідно довідки Якимівської ЦРЛ від 17.09.2014 року має перелам нижньої кінцівки (кістки зліва), що унеможливлює його пересування; також суд не може призначити стягнення у вигляді адміністративного арешту, у зв'язку з тим, що правопорушник є працівником Якимівського РЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго» з 01.09.1995 року і по теперішній час, що перешкоджає у застосуванню до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту.

За таких обставин жодне з адміністративних стягнень, передбачених ст. 130 ч. 2 КУпАП не може бути застосовано до ОСОБА_1

При розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, дослідивши всі обставини справи, давши їм правову оцінку, приходжу до висновку, що ОСОБА_1, хоча і скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, і повторне вчинення їм даного правопорушення підтверджено довідкою ДАІ (а.с. 1), що підтверджує вірну кваліфікацію правопорушення, разом з тим суд вважає можливим призначити правопорушнику ОСОБА_1 адміністративне стягнення передбачене ст. 130 ч. 1 КпАП України у вигляді штрафу на користь держави. Даний вид стягнення є можливим до виконання правопорушником, який має постійне місце роботи і регулярний дохід.

Крім того при винесенні постанови, суд керується ст. 1 КУпАП, у відповідності до якої завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_1 визнав свою провину у скоєнні зазначеного правопорушення, та особу правопорушника, який має постійне місце роботи, має на утриманні неповнолітнього сина, що обмежений у пересуванні, суд вважає можливим застосувати до правопорушника стягнення передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави, поглинувши стягнення у вигляді штрафу на користь держави за ст. 122-2 КУпАП, остаточно призначивши стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі 3400 гривень, при цьому на думку суду саме дане стягнення відповідає інтересам суспільства і має достатній вплив на правопорушника.

На підставі ст. ст. 1, 23, 122-2, 130 ч. 1, 130, ч. 2, 283 КпАП України.

Постановив:

Притягнути ОСОБА_1 (протокол серія АВ2№718379) до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі 3400 /три тисячі чотириста/ гривень 00 копійок (Одержувач ГУК у Запорізькій області, банк одержувач ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО банку 813015, код ЄДРПОУ 37941997, № рахунку: 31113149700001, код класифікації 21081300).

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у 15-денний строк у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 36 грн. 54 коп. (Отримувач коштів: державний бюджет Якимівського району. Код отримувача ЄДРПОУ: З7997243,МФО банка: 813015, Код ЄДРПОУ суду: 37429279 УДК у Якимівському районі УДКСУ у Запорізькій області розрахунковий рахунок - 31212206700016 код класифікації доходів бюджету -22030001).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржене особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути винесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до Запорізького апеляційного суду через Якимівський районний суд Запорізької області.

Суддя - Федорець С.В.