Постанова № 40491940, 12.09.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2014 р. Справа № 903/1002/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Мельник О.В. ,

судді Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Карпець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції на ухвалу господарського суду Волинської області від 07.08.14 р. у справі № 903/1002/13 за скаргою прокурора міста Луцьк на дії другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції при прийнятті постанови від 18.07.2014р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) (суддя Войціховський В.А.)

за позовом прокурора міста Луцьк в інтересах держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Луцьк

до відповідачів:

Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України", м. Луцьк

Підприємства "ПІК" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України", м. Луцьк

про визнання результатів конкурсних торгів недійсними та визнання недійсним договору, укладеного за результатами закупівлі, застосування наслідків недійсності договору

за участю представників:

прокурор Кондратюк А. В., посвідчення №026596 від 30.05.14р.;

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

відділу ДВС - Бондарук П. В., представник за довіреністю №б/н від 02.09.14р.;

Судом роз'яснено представникам права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Луцьк звернувся до господарського суду Волинської області зі скаргою на дії другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції в порядку ст. 121-2 ГПК України та просив визнати недійсною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП №44093922 від 18.07.2014р.; зобов`язати заступника начальника другого ВДВС Луцького МУЮ Бондарчука П.В. усунути порушення та відкрити виконавче провадження за судовим наказом №903/1002/13-2 від 04.04.2014р. про примусове виконання рішення господарського суду Волинської області від 12.12.2013р. у справі №903/1002/13.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 07.08.14р. у справі № 903/1002/13 скаргу прокурора міста Луцьк на дії другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції задоволено частково.

Постанову другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 18.07.2014р. (ВП №44093922) про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) визнано недійсною. В задоволені решти вимог скарги відмовлено.

Приймаючи ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що наказ господарського суду Волинської області від 04.04.2014р. №903/1002/13-2 виданий на виконання рішення суду містить в собі заходи примусового виконання зобов'язального характеру, котрі, в свою чергу, визначені положеннями ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ відповідає вимогам ст. 18 Закону, тому державний виконавець неправомірно відмовив у відкритті виконавчого провадження.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні вимог прокурора в частині зобов'язання органу Державної виконавчої служби вчинити дії, спрямовані на відкриття виконавчого провадження стосовно примусового виконання рішення суду зазначив, що суд не вправі зобов'язувати державного виконавця чи іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які в силу ЗУ «Про виконавче провадження» можуть вчинятися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, другий відділ Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Волинської області від 07.08.14 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги прокурора.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми ст. ст. 26, 32, Закону України "Про виконавче провадження".

Скаржник вважає, що наказ господарського суду Волинської області від 04.04.2014р. не містить в собі заходи примусового виконання зобов'язального характеру, тому державний виконавець правомірно відмовив у відкритті виконавчого провадження.

Скаржник зазначає, що сторони зобов`язані самостійно виконати рішення суду, тобто повернутися у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину, посилаючись на ст. 216 ЦК України.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.08.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.09.2014р. продовжувався строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів, розгляд справи відкладався.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з`явились, про день, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином (а.с.17-18), причини неявки суду не повідомили.

В судовому засіданні 12.09.2014р. представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення по справі, просить апеляційну скаргу задоволити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Прокурор заперечив доводи апеляційної скарги, вважає ухвалу законною та обґрунтованою, тому просить залишити її без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши представника ДВС та прокурора, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Волинської області від 12.12.13 р. у справі №903/1002/13 (суддя Черняк Л.О.) задоволено позов прокурора міста Луцьк в інтересах держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відповідачів: 1.Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"; 2. Підприємства "ПІК" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" та визнано недійсними результати відкритих торгів, проведених центром соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" в частині закупівлі лоту №1 - КРАЗ 250-КС. Визнано недійсним договір купівлі-продажу №12 від 27.11.2007р., укладений між Центром соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" та Підприємством "ПІК" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України". Зобов'язано підприємство "ПІК" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" повернути Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" 595000,00грн., одержаних на підставі договору. Зобов'язано центр "Енергія-І" повернути підприємству "ПІК" одержаний транспортний засіб марки "Камаз 53212" (місцезнаходження: 43000, м.Луцьк, вул. Писаревського, 3а).

На виконання п. 4 рішення господарського суду Волинської області від 12.12.2013р. згідно з ст. 116 ГПК України судом було видано відповідний наказ від 04.04.2014 р.(т. 1 а.с. 182), на підставі розпорядження голови суду №01-2/31 від 03.04.2014р.

Прокурор міста Луцьк пред'явив наказ господарського суду Волинської області №903/1002/13-2 від 04.04.2014р. до другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції до виконання.

Постановою державного виконавця другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 18.07.2014р. (ВП №44093922) було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", яким передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Зокрема, в постанові зазначено, що вказаний виконавчий документ не може бути прийнятий до виконання, оскільки в ньому відсутні заходи примусового виконання рішення, передбачені ст. 32 ЗУ «Про виконавче провадження» (стягнути, вилучити, зобов'язати вчинити певну дію, або утриматися від її вчинення).

При розгляді апеляційної скарги судом приймається до уваги наступне.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 116 ГПК України виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п.п. 3.6.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р. державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам статті 19 Закону та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Відповідно до приписів статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 Закону, зокрема, за заявою прокурора в разі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Так, згідно статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, судові накази (п. 3 ч. 2 ст. 17 Закону).

Статтею 117 ГПК України передбачено, що наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Вимоги до виконавчого документу унормовані ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема зазначено, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою.

Як вбачається з виданого судом наказу від 04.04.2014р. він цілком відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" щодо форми та змісту виконавчого документа.

Відповідно до абзацу 7 п.п. 3.8.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р. державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження в разі наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Як вбачається з постанови від 18.07.2014р. (ВП №44093922) державним виконавцем було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", яким передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" до інших обставин, що можуть бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, можна віднести, зокрема, звернення за виконанням рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з порушенням вимог статей 35, 36 Закону України від 24 лютого 1994 р. N 4002-XII "Про міжнародний комерційний арбітраж" щодо попереднього звернення стягувача до компетентного суду з клопотанням про визнання й виконання рішення названого третейського суду.

Тобто, дані обставини мають бути унормовані законодавством. В свою чергу, відділом ДВС не вказано в постанові та не наведено суду норму закону, яка б виключала можливість проведення виконавчих дій та надавала право відділу ДВС відмовляти у відкритті виконавчого провадження.

Крім того, ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа.

З огляду на вищевикладене, колегії суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задоволив скаргу прокурора м. Луцьк в частині визнання постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження недійсною, оскільки вимоги прокурора є законними, обґрунтованими, відповідають нормам чинного законодавства.

Стосовно вимог скарги прокурора щодо зобов'язання державного виконавця відкрити виконавче провадження, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що суд не вправі зобов'язувати до вчинення тих дій, які за Законом можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідальною особою державної виконавчої служби. У разі визнання неправомірними рішень, дій або бездіяльність державного виконавця, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні скарги прокурора в частині зобов'язання державного виконавця відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу. При цьому судом приймаються до уваги вимоги ст. 19 ЗУ "Про виконавче провадження" згідно якої відкриттю виконавчого провадження передує звернення прокурора до виконавчої служби з відповідною заявою.

Доводи скаржника наведені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановленої у справі ухвали місцевого суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 43, 99, 101, 103, 105, 106, 121 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції на ухвалу господарського суду Волинської області від 07.08.14 р. у справі № 903/1002/13- залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХII-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Петухов М.Г.