Ухвала суду № 40491811, 17.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.09.14р. Справа № 904/2252/14

За заявою: Першотравенського міського житлово-комунального підприємства

про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.14 р.

У справі:

за позовом Приватного підприємства "Фірма ЗЕТ", м. Павлоград, Дніпропетровська область

до Першотравенського міського житлово-комунального підприємства, м. Першотравенськ, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором підряду

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Бондик Є.В.

Представники:

Від позивача: Пилипенко Р.А., довіреність № 14 від 16.12.2013 р.

Від відповідача (заявника): Роздобудько Н.М., довіреність № 3 від 28.07.2014 р.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014р. позов Приватного підприємства "Фірма ЗЕТ", м. Павлоград задоволено повністю, стягнуто з Першотравенського міського житлово-комунального підприємства на користь Приватного підприємства "Фірма ЗЕТ" заборгованість за договором підряду у розмірі 890 843,20грн., штрафні санкції у розмірі 15 678,96грн. та 18 130,44грн. судового збору. На виконання даного рішення 06.06.2014р. видано наказ.

22.08.2014р. Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство звернулось до господарського суду із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014р. в якій просить суд розстрочити виконання рішення починаючи з січня 2015р. по грудень 2017р. зі сплатою щомісячно по 25 684,95 грн. та зняти арешт з рахунків боржника.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014р. № 483 відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з перебуванням судді Петрової В.І. у відпустці, проведено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу № 904/2252/14 передано для розгляду заяви судді Назаренко Н.Г.

Ухвалою господарського суду від 08.09.2014р. дану заяву прийнято до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні представник боржника свою заяву підтримав.

Представник стягувача надав заяву в якій заперечив проти розстрочення виконання рішення суду.

Розглянувши подану заяву, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Згідно ч.1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до положень "Конвенції про захист прав людини та основних свобод" (Рим, 4.XI.1950) (ратифіковано Законом України N 475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.97): Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом (стаття 6(1). Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи (Стаття 13 (1). Ніщо в цій Конвенції не може тлумачитися як таке, що надає будь-якій державі, групі або особі будь-яке право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, що викладені в цій Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж передбачено в Конвенції (Стаття 17 (1). Відповідно до Першого Протоколу до "Конвенції про захист прав і основних свобод людини" ( який ратифіковано Законом України N 475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.97): кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права (ст.1).

Європейський Суд з прав людини неодноразово в низці своїх рішень за заявами громадян проти України зазначав, що в Україні заявники на протязі значного терміну часу не можуть домогтися виконання судових рішень, винесених на їх користь. Так у рішенні по Справі "Войтенко проти України" (Заява N 18966/02,Страсбург, 29 червня 2004 року) суд знову повторює, що "...ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок (див. "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява N 22774/93). Суд нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу N 1 (див. серед інших джерел, "Бурдов проти Росії", заява N 59498/00; "Ясіуньєне проти Латвії", заява N 41510/98, 6 березня 2003 року).Тому у цій справі Суд вважає, що неможливість заявника домогтися виконання його рішення протягом чотирьох років становить втручання у його право на мирне володіння майном у сенсі пункту першого статті 1 Протоколу N 1 ...".

Крім того, слід зазначити, що рішення у справі №904/2252/14 було прийнято судом ще у травні 2014р. та з моменту винесення рішення боржником не надано доказів сплати будь-якої частини боргу у добровільному порядку.

Заявник не надав суду належних і достатніх доказів, які б підтверджували наявність обставин його фінансової неспроможності для одночасного та повного виконання судового рішення.

Враховуючи вищезазначені фактичні обставини та приписи чинного законодавства України, не виконання відповідачем навіть частково судового рішення, позицію стягувача, суд дійшов до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви відповідача, оскільки він не довів належними доказами, наявність обставин, які б ускладнювали виконання рішення або робили його неможливим у спосіб, встановлений цим рішенням - шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів.

Крім того, важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних обставин, що унеможливило виконання рішення суду.

На підставі викладеного, суд вважає, що заява про відстрочку виконання рішення господарського суду не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви Першотравенського міського житлово-комунального підприємства про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014р. відмовити.

Суддя Н.Г. Назаренко