Ухвала суду № 40490563, 17.09.2014, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

№ провадження 4-с/646/43/2014

Справа № 646/10123/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

17.09.2014 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Благої І.С., за участі секретаря Шеховцової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_2,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, який є боржником у виконавчому провадженні № 34990157 з примусового виконання виконавчого документу №2035/8245/2012, виданого 29.10.2012р. Червонозаводським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 360'000 грн., звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, якою просить:

- визнати незаконними дії Київського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в особі державного виконавця Хаблова В.М., які виразилися у неподанні запиту до Реєстраційної сліжби ХМУЮ за параметром «об'єкт» для перевірки наявності або відсутності у Реєстрах обтяжень арештів та заборон відчуження нерухомого майна, у тому числі, 34/100 частин домоволодіння по вул.Челюскінців, 93 у м.Харкові, яке належало ОСОБА_1;

- визнати незаконними дії Київського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в особі державного виконавця Хаблова В.М. в частині передачі на примусову реалізацію 34/100 частин домоволодіння по вул.Челюскінців, 93 у м.Харкові із наявними у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяженнями.

Скарга обгрунтована тим, що 28 серпня 2014 року заявник (боржник ОСОБА_1В.) під час ознайомлення з матерілами вищевказаного виконавчого провадження дізнався про факт порушення його прав державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_2, який передав стягувачу 34/100 частин домоволодіння по вул.Челюскінців, 93 у м.Харкові у рахунок погашення боргу ОСОБА_1 На момент проведення реалізації та передачі вказаного майна у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна містилося три активні записи щодо боржника ОСОБА_1, а саме:

-арешт 59/100 частин вказаного будинку на підставі ухвали Київського районного суду м.Харкова від 26.12.2011р. по справі №2018/2-2986/11/13;

-арешт усього нерухомого майна ОСОБА_1 у межах суми боргу у розмірі 3'318'318 грн. 21 коп. на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, винесеної 18.12.2012р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4;

-арешт усього майна боржника на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, винесеної 25.12.2012р. державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_2

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав свою скаргу, підтвердив фактичні обставини, які у ній викладені.

Стягувач ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти скарги ОСОБА_1, пояснивши, що вважає дії державного виконавця такими, що відповідають вимогам закону, у тому числі, під час звернення стягнення на 34/100 частин домоволодіння боржника по вул.Челюскінців, 93 у м.Харкові. Так, стягувач зазначав, що він неодноразово знайомився з матеріалами виконавчого провадження, з яких дізнався, що державний виконавець робив необхідні запити из метою перевірки наявності обмежень щодо майна боржника. В той же час закон не передбачає обов'язку державного виконавця робити такі запити за параметром «об'єкт», як на це посилається у своїй скарзі боржник. Також стягувач вважає, що у данному випадку правовідносини з приводу звернення стягнення на майно боржника мають інший предмет правового регулювання, аніж правовідносини з приводу розпорядження майном, яке є проявом вільного волевиявлення власника такого майна. Тому заборона відчуження майна не розповсюджує свою дію на випадки переходу права власності від боржника до стягувача в межах виконавчого провадження з примусового виконання судових рішень, тобто коли такий перехід не пов'язаний з волевиявленням власника. У данному випадку не було обтяжень майна боржника на підставі іпотеки, яка надає приорітетне право звернення стягнення на майно. Також стягувач пояснив суду, що на цей час за ним зареєстроване право власності на вказане майно.

Представник Київського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_5 також заперечував у судовому засіданні протии скарги боржника ОСОБА_1, посилаючись на те, що державний виконавець діяв у відповідності до вимог закону. Так, державним виконавцем було проведено дії з перевірки факту перебування майна боржника під арештом. Але закон не передбачає подання державним виконавцем відповідних запитів на отримання такої інформації з відповідного реєстру за таким параметром як «об'єкт». У даному випадку вищевказана частина домоволодіння боржника була реалізована не з його волі як власника, а у примусовому порядку під час примусового виконання рішення суду. Крім того, ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 26.11.2011р. у справі №2018/2-2986/11/13, яка приймалася у забезпечення позову, було накладено арешт та заборону відчуження, але жодних заборон на проведення виконавчих дій не накладалося. У рамках даного виконавчого провадження у зв'язку з невиконанням боржником виконавчого документу у добровільному порядку та недостатністю грошових коштів на банківському рахунку боржника державний виконавець з дотриманням встановленої законом процедури здійснив виконавчі дії, направлені на реалізацію 34/100 частин домоволодіння боржника по вул.Челюскінців, 93 у м.Харкові на прилюдних торгах. Але, оскільки такі торги декілька разів не відбулися через відсутність зареєстрованих учасників-покупців, державний виконавець на підставі ч.9 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» передав це майно стягувачу у рахунок погашення боргу, про що склав відповідний акт.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, суд встановив такі факти.

31.10.2012р. старшим державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_2 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №34990157 з примусового виконання виконавчого листа №2035/8245/2012, виданого 29.10.2012р. Червонозаводським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суми боргу у розмірі 360'000 грн.

13.11.2012р. державний виконавець склав акт опису та арешту 34/100 частин домоволодіння по вул.Челюскінців у м.Харкові, яке належало ОСОБА_1

25.12.2012р. державний виконавець виніс постанову про арешт усього майна боржника та оголошення його відчуження.

Крім того, згідно з Інформаційною довідкою з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 19.02.2013р., виданою на запит державного виконавця, окрім запису щодо обтяження, накладеного на нерухоме майно за вищевказаною постановою державного виконавця від 25.12.2012р. по даному виконавчому провадженню, містяться записи про обтяження іншого об'єкту нерухомості шляхом заборони, накладеної на підстав повідомлення філії Ощадбанку від 26.12.1992р., а також про обтяження всього нерухомого майна в межах суми боргу у розмірі 3318318,21грн., накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеної 18.12.2012р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем було дотримано встановлену законом процедуру призначення експерта з оцінки вищевказаного майна та визначення спеціалізованої організації з проведення прилюдних торгів з метою реалізації вказаного майна боржника.

У зв'язку з тим, що такі прилюдні торги неодноразово не відбулися через відсутність зареєстрованих учасників покупців (28.03.2013р., 23.04.2013р.та 16.05.2013р.) та після уцінки майна, вищезазначене майно було зняте з реалізації, про що ТОВ «УкрСпецТоргГруп» в особі Харківської філії повідомило державного виконавця та сторони виконавчого провадження.

17.05.2013р. стягувач звернувся до державного виконавця з заявою про передачу йому вищевказаного нерухомого майна боржника у зв'язку з тим, що це майно не було реалізоване на прилюдних торгах.

На підставі цієї заяви 21.05.2013р. державний виконавець передав стягувачу 34/100 частин домоволодіння боржника по вул.Челюскінців, 93 у м.Харкові, про що склав відповідний Акт.

Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом.

Після надходження документального підтвердження належності боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідних реєстрів в установленому законодавством порядку. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Згідно з ч.6 ст.62 цього Закону у разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

Таким чином, проаналізувавши всі встановлені у судовому засіданні обставини, доводи скарги, а також доводи заперечень стягувача та представника ВДВС, суд не знаходить підстав для задоволення скарги боржника, оскільки в судовому засіданні не встановлено порушень державним виконавцем вимог закону під час передачі стягувачу частини нерухомого майна боржника в рахунок погашення боргу в рамках даного виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208-210, 383-387 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні під час проголошення ухвали протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя І.С.Блага