Постанова № 40490189, 14.08.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 року Справа № 803/1573/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ровенчанка" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області (УПФУ в Любомльському районі) звернулося в суд з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ровенчанка" (СВК "Ровенчанка") про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з квітня по липень 2014 ріку у розмірі 3 888 грн. 56 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (Закон № 1788-ХІІ), частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ (Закон № 1058-1V), пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (Інструкція №21-1) зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, заборгованість відповідача за період з квітня по липень 2014 року становить 3 888 грн. 56 коп. На підставі вищевикладеного, УПФУ в Любомльському районі просить суд стягнути з СВК "Ровенчанка" заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з квітня по липень 2014 року у розмірі 3 888 грн. 56 коп.

В судове засідання УПФ України Любомльському районі в свого представника не направило, проте у клопотанні від 13 серпня 2014 року позивач просив суд розгляд справи здійснювати за його відсутності, при цьому, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не прибув. 14 серпня 2014 року поштове відправлення із повісткою, направлене на адресу відповідача, повернулося з відміткою відділення зв'язку "відмовився від одержання".

Згідно із частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною першою статті 41 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до повного задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Частиною другою Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Страхувальниками, відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 1058- IV є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші.

Відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пункті "б"- "з" цієї статті.

Пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом встановлено, що СВК "Ровенчанка" 17 березня 2000 року зареєстроване як юридична особа Любомльською районною державною адміністрацією Волинської області, що підтверджується довідкою № 687 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідач підпадає під дію частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому повинне сплачувати до Пенсійного фонду фактичні витрати на доставку та виплату пенсій.

Як слідує з матеріалів справи, на пенсійному обліку в УПФ України в Любомльському районі знаходиться громадянка ОСОБА_1 та має право на пільгову пенсію відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З протоколу про призначення пенсії від 16 лютого 2004 року № 700199 вбачається, що громадянці ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком на підставі пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як жінці, яка працювала у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, на підставі її заяви від 17 листопада 2003 року.

Відповідно до розрахунку відшкодування пільгової пенсії за період з 01 квітня 2014 року по 25 липня 2014 року УПФУ в Любомильському районі та розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій щомісячний розмір пенсії ОСОБА_1 становить 972 грн. 14 коп.

З дослідженої судом картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2, вбачається, що СВК "Ровенчанка" за період з 25 квітня 2014 року по 25 липня 2014 року повинно сплатити УПФУ в Любомльському районі 3 888 грн. 56 коп. витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільговій основі.

Заперечень щодо вказаної заборгованості або доказів її сплати відповідачем суду не надано.

Проаналізувавши подані позивачем письмові докази, суд дійшов висновку, що УПФУ в Любомльському районі належними та допустимими доказами довело наявність у СВК "Ровенчанка" заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з квітня по липень 2014 року у розмірі 3 888 грн. 56 коп.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

Оскільки, у СВК "Ровенчанка" перед УПФУ Любомльському районі Волинської області наявна заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій за квітень-липень 2014 року включно у розмірі 3 888 грн. 56 коп., яка підтверджена матеріалами справи, добровільно підприємством не сплачена, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за квітень-липень 2014 року включно у розмірі 3 888 грн. 56 коп. підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтею 128, статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ровенчанка" (Волинська область, Любомльський район, село Рівне, ідентифікаційний код юридичної особи 03737801) на користь Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області (44300, Волинська обл., Любомльський район, м. Любомль, вул. Самохіна 5, ідентифікаційний код юридичної особи 03737801) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з квітня по липень 2014 року у розмірі 3 888 грн. 56 коп. (три тисячі вісімсот вісімдесят вісім грн. 56 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Дмитрук