Постанова № 40490161, 09.07.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року Справа № 803/1297/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 6544 грн. 34 коп. в тому числі пені в сумі 183 грн. 23 коп. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у 2013 році не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одне робоче місце, чим порушено вимоги частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". У звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік відповідачем зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 9 осіб, тому норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році для відповідача повинен становити 1 особу. Проте, такий норматив не був виконаний, що є згідно із статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підставою для сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій в розмірі 6544 грн. 34 коп. в тому числі пені 183 грн. 23 коп. Оскільки відповідач не сплатив зазначену суму адміністративно-господарських санкцій, тому вона підлягає до стягнення в судовому порядку.

Позивач відповідно до уточнених позовних вимог просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в сумі 6544 грн. 34 коп. та пеню за невиконання у 2013 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідач письмових заперечень проти позову до суду не подав.

До судового засідання представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не прибув з невідомих суду причин, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, клопотань про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, хоча сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому за відсутності перешкод для розгляду справи суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1, у встановленому законом порядку зареєстрований у Волинському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів як роботодавець, що використовує найману працю, у якого за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб.

28.02.2014 року за вхідним № 2524 відповідач подав до Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік, у якому відображено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2013 році становила 9 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 0 осіб. При цьому, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", повинна складати 1 особу. Фонд оплати праці штатних працівників відповідача у 2013 році становив 150,5 тис. грн. Відповідач у вказаному звіті відобразив також суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 8361 грн. 11 коп.

18.03.2014 року за вих. № 59-17/2068-06/06 Волинським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відповідачу було направлено повідомлення про необхідність самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 8361 грн. 11 коп. за невиконання нормативу щодо кількості працевлаштування інвалідів у 2013 році.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 09.07.2014 року відповідачем сплачено 2000 грн. основного боргу, тому розмір адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 183 грн. 23 коп. з врахуванням сплаченої частини заборгованості становить 6544 грн. 34 коп.

Відповідачем в добровільному порядку не було сплачено зазначені санкції, за підприємцем рахуються до сплати загальна сума адміністративно-господарських санкцій в розмірі 6544 грн. 34 коп.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Таким чином, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2013 році становила 9 осіб, тому згідно із частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідач у 2013 році повинен був виконати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 робоче місце. Проте, протягом 2013 року цей норматив не був виконаний, що підтверджується звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік.

Статтею 20 зазначеного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Крім того, згідно із статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Всупереч вимогам частини першої статті 71 КАС України, відповідачем не надано до суду доказів про те, що ним було ужито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення у вигляді невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році. При цьому відповідачем, протягом 2013 року не подавалася до Луцького міського центру зайнятості звітність про попит на робочу силу (вакансії) з інформацією про вільне робоче місце та вакантну посаду, на якій може використовуватися праця інвалідів, відповідачем не здійснено достатніх заходів щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році.

Отже, оскільки відповідачем як фізичною особою, яка використовує найману працю, у 2013 році не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, що тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", в добровільному порядку відповідачем не було сплачено адміністративно-господарські санкції в сумі 6544 грн. 34 коп., тому суд приходить до висновку, що за таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про стягнення на користь держави в особі позивача адміністративно-господарських санкцій в розмірі 6544 грн. 34 коп.

Керуючись статтями 41, 122, 128, 162, 163 КАС України, на підставі Господарського кодексу України, Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) на користь держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (43008 Волинська область, місто Луцьк, вулиця Писаревського, будинок 3А, ідентифікаційний код 13369882) адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році в розмірі 6544 (шість тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 34 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук