Рішення № 40490107, 09.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13132/14 09.09.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпро»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротехнології Груп»

про стягнення 130 028,83 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Іванюк Ю.П. (представник за довіреністю від 19.06.2014р.);

від відповідача: Дитинчук В.М. (представник за довіреністю від 29.03.2013р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпро» (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротехнології Груп» (надалі також - відповідач) суми основного боргу з орендної плати у розмірі 110 875,28 грн., пені у розмірі 8 338,43 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 4 262,85 грн. та 3% річних у розмірі 6 552,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за Договором оренди майна (оперативна оренда) №153 від 12.08.2011р., зокрема, повністю не вносить плату за тимчасове користування майном за грудень 2011 по травень 2012 років.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2014р. суддею Морозовим С.М. порушено провадження у справі №910/13132/14 та призначено її до розгляду на 05.08.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2014р. розгляд справи №910/13132/14 було відкладено до 19.08.2014р.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва Паламар П.І. від 19.08.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці, справу №910/13132/14 передано для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою від 19.08.2014р. суддею Коковим О.В. було прийнято до провадження справу №910/13132/14 та призначено до слухання на 09.09.2014р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 09.09.2014р. справу №910/13132/14 було передано на розгляд судді Морозову С.М., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою від 09.09.2014р. суддею Морозовим С.М. було прийнято до провадження справу №910/13132/14 та призначено до слухання на 09.09.2014р.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечує частково, а саме, заперечує проти стягнення з нього суми пені, 3% річних та інфляції, посилаючись при цьому на те, що сторони в договорі не визначили вартість майна, з якої розраховується орендна плата, а тому відповідач не може нести відповідальність у вигляді пені, інфляційних втрат, 3% річних за несплату орендних платежів. Суму основного боргу відповідач не заперечує.

В судовому засіданні 09 вересня 2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2011 року між позивачем (орендодавець за Договором) та відповідачем (орендар за Договором) було укладено Договір оренди майна (оперативна оренда) №153 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, позивач приймає на себе зобов'язання надати відповідачу у тимчасове користування та за плату елементи опалубки (надалі - майно), згідно Додатків (Специфікація елементів опалубки), які є невід'ємною частиною цього Договору, а відповідач зобов'язується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів. Вказане в Додатку (Специфікації) майно передається у тимчасове користування відповідачу для проведення будівельно-монтажних робіт. Сторони дійшли згоди у тому, що відповідач немає права передати надане йому майно третім особам у піднайм (суборенду). Порушення відповідачем вказаного положення дає позивачу підстави для розірвання в односторонньому порядку Договору з правом пред'явлення відповідної вимоги про відшкодування понесених таким порушенням матеріальних збитків.

Термін орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини відповідачу і діє до моменту повернення відповідачем майна у повному обсязі. Для цілей ч. 1 цього пункту, під моментом фактичної передачі майна сторони будуть розуміти відвантаження майна або його частини відповідачу з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації (накладна на переміщення та/або акт прийому-передачі. (п. 2.1. Договору).

Закінчення встановленого п. 2.1. Договору терміну орендних правовідносин не звільняє відповідача від обов'язку сплати орендних платежів у повному обсязі за фактичний термін перебування майна у відповідача. (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору позивач готує до відвантаження та здійснює безпосереднє відвантаження майна відповідачу зі свого складу, що знаходиться за адресою: м. Корсунь-Шевченківський, вул. Ювілейна, 19, а відповідач власними силами та за власний рахунок проводить переміщення майна у повному обсязі або в певній частині згідно власних виробничих потреб та комерційних цілей на будівельний майданчик.

Сторонами підписано специфікації (додатки №1-№4 до Договору), відповідної до яких визначено найменування майна, його кількість та вартість оренди.

Позивачем на виконання вимог Договору було передано відповідачу елементи модульної опалубки, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання-передачі в оренду елементів модульної опалубки від 21.09.2011р., від 19.10.2011р., від 19.10.2011р., від 19.10.2011р., від 11.11.2011р., від 11.11.2011р., 01.02.2012р. за видатковими накладними №152/1 від 21.09.2011р., №153/4 від 19.10.2011р., №153/4 від 19.10.2011р., №153/5 від 19.10.2011р., №153/6 від 11.11.2011р., №153/8 від 11.11.2011р., №153/12 від 10.02.2012р.

Згідно з положеннями Договору, плата за тимчасове користування майном 9орендна плата) розраховується за фактичний термін користування майном, але не менше тридцяти календарних днів (п. 2.4. Договору) і складає 5,5% на місяць від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування відповідачу. Загальна вартість майна, що передається в користування визначається (Специфікаціями). (п. 3.1. Договору).

Фактичний обсяг майна, що передається позивачем відповідачу підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами (накладна на переміщення та/або акт прийому-передачі) та специфікацією (додаток). (п. 3.3. Договору).

Згідно з п. 3.6. Договору орендна плата, незалежно від її розміру (п.п. 3.1, 3.2.), щомісяця перераховується відповідачем на поточний рахунок позивача з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні відповідача, при цьому 200% від загальної орендної плати на місяць (п. 3.1. Договору) відповідач зобов'язується сплатити позивачу на протязі 3 банківських днів з моменту підписання Договору, а в подальшому сплачувати шляхом передплати до 3 числа кожного відповідного місяця оренди.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011р., але в будь-якому разі до повного виконання ними взятих на себе зобов'язань. (п. 10.1. Договору).

За час дії Договору позивачем було здано в оренду відповідачу рухоме майно, орендна плата за яке становить 250 290,01 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами здачі-приймання робіт (надання послуг):

- №ОУ-0000146 від 31.12.2011р. на суму 23 346,27 грн.;

- №ОУ-0000147 від 31.12.2011р. на суму 15 100,21 грн.;

- №ОУ-0000003 від 31.01.2012р. на суму 23 346,27 грн.;

- №ОУ-0000004 від 31.01.2012р. на суму 15 100,21 грн.;

- №ОУ-0000012 від 29.02.2012р. на суму 13 628,31 грн.;

- №ОУ-0000030 від 31.03.2012р. на суму 20 801,10 грн.;

- №ОУ-0000031 від 31.03.2012р. на суму 23 346,27 грн.;

- №ОУ-0000032 від 31.03.2012р. на суму 15 100,21 грн.;

- №ОУ-0000044 від 30.04.2012р. на суму 20 801,10 грн.;

- №ОУ-0000045 від 30.04.2012р. на суму 17 912,27 грн.;

- №ОУ-0000046 від 30.04.2012р. на суму 15 100,21 грн.;

- №ОУ-0000064 від 31.05.2012р. на суму 20 801,10 грн.;

- №ОУ-0000065 від 31.05.2012р. на суму 10 806,27 грн.;

- №ОУ-0000066 від 31.05.2012р. на суму 15 100,21 грн.

Відповідачем розрахунок за Договором з позивачем було проведено частково на суму 139 414,73 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку позивача, а саме:

- 23.12.2011р. відповідачем проведено платіж на суму 36 900,00 грн.;

- 16.02.2012р. відповідачем проведено платіж на суму 16 000,00 грн.;

- 03.05.2012р. відповідачем проведено платіж на суму 40 000,00 грн.;

- 07.06.2012р. відповідачем проведено платіж на суму 50 000,00 грн.;

- 08.10.2012р. відповідачем проведено платіж на суму 5 000,00 грн.

Окрім того, суму платежу в розмірі 8 485,27 грн. позивачем зараховано в рахунок оплати орендних платежів за період до грудня 2011 року, який не входить до періоду в який виникла заборгованість.

Таким чином, станом на час звернення позивача до суду з позовом, відповідачем не проведено розрахунок за отримане згідно Договору в оренду майно на суму 110 875,28 грн.

У зв'язку з непроведенням відповідачем розрахунку згідно умов Договору, позивач був вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. (ст. 286 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та відповідно до ст. 629 ЦК України договір, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, відповідно до умов п. 3.6. Договору прострочення оплати орендних платежів у відповідача за актами здачі-приймання робіт виникало з 4 числа кожного відповідного місяця оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині оплати орендних платежів в період з грудня 2011 року по травень 2012 року, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 110 875,28 грн.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №6 від 17.10.2013р. про погашення останнім орендних платежів.

У відповідь відповідачем було надіслано позивачу лист №111113/1 від 11.11.2013р., яким відповідач визнав наявність заборгованості в розмірі 110 875,28 грн. та гарантував позивача про повне погашення суми боргу до третього кварталу 2014р.

Як підтверджується матеріалами справи, строк виконання відповідачем свого обов'язку зі сплати орендних платежів настав і останнім не виконаний.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

Окрім того, представник відповідача присутній в судовому засіданні, не заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з нього основної суми заборгованості.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендних платежах за період з грудня 2011р. по травень 2012р. підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 110 875,28 грн.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 8 338,43 грн.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 8.2. Договору у разі прострочення перерахування суми щомісячної орендної плати, позивач має право нарахувати та стягнути з позивача пеню, від суми заборгованості по орендним платежам, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого порушення за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Перевіривши наведений позивачем в позовних матеріалах розрахунок суми пені, судом визнано його необґрунтованим, оскільки позивачем не враховано того факту, що в 2011 році було 365 днів, а в 2012 році - 366 днів, що суттєво впливає не методику розрахунку суми пені, а також позивачем здійснено розрахунок пені за всіма актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) разом, а не по кожному акту окремо, що суперечить вище наведеним нормам чинного цивільного та господарського законодавства України.

Таким чином, з огляду на викладене, за порушення відповідачем строків оплати орендних платежів за Договором, до стягнення з останнього підлягає сума пені, нарахована наступним чином:

- за актом №ОУ-0000146 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.12.2011р. та актом №ОУ-0000147 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.12.2011р. сума пені дорівнює:

- 38 446,48 грн. (сума боргу) х 19 (кількість днів з 04.12.2011р. по 22.12.2011р.) х 15,5 % (облікова ставка НБУ)/ 365 = 310,20 грн. (сума пені);

- 10 031,75 грн. (сума боргу з урахуванням проплати від 23.12.2011р. за мінусом суми в розмірі 8 4885,27 грн., яка є сплатою орендної плати за період до грудня 2011р.) х 9 (кількість днів з 23.12.2011р. по 31.12.2011р.) х 15,5% (облікова ставка НБУ)/ 365 = 38,34 грн. (сума пені);

- 10 031,75 грн. (сума боргу з урахуванням проплати від 23.12.2011р. за мінусом суми в розмірі 8 4885,27 грн., яка є сплатою орендної плати за період до грудня 2011р.) х 46 (кількість днів з 01.04.2012р. по 15.02.2012р.) х 15,5% (облікова ставка НБУ)/ 366 = 195,42 грн. (сума пені);

- за актом №ОУ-0000003 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.01.2012р. та актом №ОУ-0000004 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.01.2012р. сума пені дорівнює:

- 38 446,48 грн. (сума боргу) х 43 (кількість днів з 04.01.2012р. по 15.02.2012р.) х 15,5% (облікова ставка НБУ)/ 366 = 700,12 грн. (сума пені);

- 32 478,23 грн. (сума боргу з урахуванням залишку вартості неоплаченої оренди від попередніх актів та проплати проведеної 16.02.2012р.) х 36 (кількість днів з 16.02.2012р. по 22.03.2012р.) х 15,5% (облікова ставка НБУ)/ 366 = 495,15 грн. (сума пені);

- 32 478,23 грн. (сума боргу з урахуванням залишку вартості неоплаченої оренди від попередніх актів та проплати проведеної 16.02.2012р.) х 41 (кількість днів з 23.03.2012р. по 02.05.2012р.) х 15,0% (облікова ставка НБУ)/ 366 = 545,74 грн. (сума пені);

- за актом №ОУ-0000012 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 29.02.2012р. сума пені дорівнює:

- 13 628,31 грн. (сума боргу) х 48 (кількість днів з 04.02.2012р. по 22.03.2012р.) х 15,5% (облікова ставка НБУ)/ 366 = 277,03 грн. (сума пені);

- 13 628,31 грн. (сума боргу) х 41 (кількість днів з 23.03.2012р. по 02.05.2012р.) х 15,0% (облікова ставка НБУ)/ 366 = 277,03 грн. (сума пені);

- за актом №ОУ-0000030 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.03.2012р., актом №ОУ-0000031 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.03.2012р. та актом №ОУ-0000032 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.03.2012р. сума пені дорівнює:

- 59 247,58 грн. (сума боргу) х 19 (кількість днів з 04.03.2012р. по 22.03.2012р.) х 15,5% (облікова ставка НБУ)/ 366 = 476,73 грн. (сума пені);

- 59 247,58 грн. (сума боргу) х 41 (кількість днів з 23.03.2012р. по 02.05.2012р.) х 15,0% (облікова ставка НБУ)/ 366 = 995,55 грн. (сума пені);

- 65 354,12 грн. (сума боргу з урахуванням залишку вартості неоплаченої оренди від попередніх актів та проплати проведеної 03.05.2012р.) х 35 (кількість днів з 03.05.2012р. по 06.06.2012р.) х 15,0% (облікова ставка НБУ)/ 366 = 937,45 грн. (сума пені);

- за актом №ОУ-0000044 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.04.2012р., актом №ОУ-0000045 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.04.2012р. та актом №ОУ-0000046 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.04.2012р. сума пені дорівнює:

- 53 813,58 грн. (сума боргу) х 64 (кількість днів з 04.04.2012р. по 06.06.2012р.) х 15,0% (облікова ставка НБУ)/ 366 = 1 411,50 грн. (сума пені);

- 69 167,70 грн. (сума боргу з урахуванням залишку вартості неоплаченої оренди від попередніх актів та проплати проведеної 07.06.2012р.) х 120 (кількість днів з 07.06.2012р. по 04.10.2012р.) х 15,0% (облікова ставка НБУ)/ 366 = 3 401,69 грн. (сума пені);

- за актом №ОУ-0000064 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.05.2012р., актом №ОУ-0000065 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.05.2012р. та актом №ОУ-0000066 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.05.2012р. сума пені дорівнює:

- 46 707,58 грн. (сума боргу) х 154 (кількість днів з 04.05.2012р. по 04.10.2012р.) х 15,0% (облікова ставка НБУ)/ 366 = 2 947,93 грн. (сума пені);

- 115 875,28 грн. (сума боргу з урахуванням залишку вартості неоплаченої оренди від попередніх актів) х 3 (кількість днів з 05.10.2012р. по 07.10.2012р.) х 15,0% (облікова ставка НБУ)/ 366 = 142,46 грн. (сума пені);

- 110 875,28 грн. (сума боргу з урахуванням залишку вартості неоплаченої оренди від попередніх актів та проплати проведеної 08.10.2012р.) х 28 (кількість днів з 08.10.2012р. по 04.11.2012р.) х 15,0% (облікова ставка НБУ)/ 366 = 1 272,33 грн. (сума пені).

Таким чином, згідно вищевикладених розрахунків, сума пені становить 14 376,64 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то до стягнення з відповідача за порушення ним зобов'язання за Договором щодо оплати вартості товару підлягає сума пені в розмірі 8 338,43 грн., заявлена позивачем до стягнення, а відповідна позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму 3% річних в розмірі 6 552,27 грн. та суму інфляційних втрат в розмірі 4 262,85 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений позивачем в позовних матеріалах розрахунок суми 3% річних, судом визнано його необґрунтованим, оскільки позивачем не враховано того факту, що в 2012 році було 366 днів, а в 2013 році - 365 днів, що суттєво впливає не методику розрахунку суми 3% річних.

Таким чином, з огляду на викладене та порушення відповідачем строків оплати орендних платежів за Договором, сума 3% річних, нарахована за формулою (сума поставки х 3% річних х кількість днів прострочення (за період визначений позивачем з 23.02.2012р. по 10.06.2013р.)/ 366 (365) (кількість днів у році 2012 чи 2013 роках)) та з урахуванням вищенаведеного, становить 4 311,77 грн.

Окрім того, індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосуванні індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

У постанові Вищого господарського суду України №37/327 від 20.01.2011р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України №40/487 від 02.02.2012 р. та №15/065-11 від 01.02.2012р.

Зокрема, в постанові Вищого господарського суду України №15/065-11 від 01.02.2012р. зазначено, що за приписами ст. 625 ЦК України, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Перевіривши наведені позивачем в позовних матеріалах розрахунок суми інфляційних збитків, судом визнано його необґрунтованим та таким, що не містить в собі правового підґрунтя в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України та листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», оскільки позивачем не враховано, що за заявлений період, індекс інфляції мав мінусове значення. Отже, зазначена вимога позивача задоволенню не підлягає.

Таким чином з огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі 6 552,27 грн. та інфляційних втрат в розмірі 4 262,85 грн. підлягають задоволенню часткового та стягненню на користь позивача суми 3% річних в розмірі 4 311,77 грн.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/13132/14 підлягають задоволенню в частково та стягненню з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 110 875,28 грн., суми пені в розмірі 8 338,43 грн. та суми 3% річних в розмірі 4 311,77 грн.

Судовій збір позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно сумі задоволених позовних вимог, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір», Цивільного кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротехнології Груп» (код ЄДРПОУ 37566218, адреса: 04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, 4, корпус 2, офіс 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпро» (код ЄДРПОУ 35086385, адреса: 01601, м. Київ, вул. Гоголівська, 22-24, офіс 203-б) основний борг в розмірі 110 875,28 грн. (сто десять тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень 28 копійок), пеню в розмірі 8 338,43 грн. (вісім тисяч триста тридцять вісім гривень 43 копійки), 3% річних в розмірі 4 311,77 грн. (чотири тисячі триста одинадцять гривень 77 копійок) та судовий збір в розмірі 2 470,51 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят гривень 51 копійка).

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.09.2014р.

Суддя С.М. Морозов