Ухвала суду № 40486415, 15.09.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"15" вересня 2014 р. Справа № 817/1658/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Капустинського М.М.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Городнюк В. М. ,

за участю

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача Горовенка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "07" липня 2014 р. у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 30.09.2011 року №0002511742.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та просить скасувати постанову суду першої інстанції із ухваленням нової про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що Держаною податковою інспекцією у м. Рівне проведено виїзну позапланову документальну перевірку СПД ОСОБА_5, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.08.2011 року №126/17-117/НОМЕР_1 та винесено податкове повідомлення-рішення від 30.09.2011 року №0002511742, яким нараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 87268,00 грн. за основним платежем та 23687,00 грн. штрафних санкцій, а всього 110955,00 грн.

З акту перевірки вбачається, порушення ФОП ОСОБА_5 пп.2.3.1. п.2.3. ст.2, п.9.3. ст.9, пп.7.2.8. п.7.2. ст.7, пп.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.97р. (із змінами і доповненнями), що виразилося в тому, що у зв'язку із перевищенням у IV кварталі 2008 року обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) ФОП ОСОБА_5 необхідно здійснювати діяльність, починаючи з І кв. 2009 року на загальній системі оподаткування та з 21.01.2009 року підприємець зобов'язана зареєструватися платником ПДВ.

Спірні правовідносини до 01.01.2011 року регулювалися Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкта малого підприємництва", Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян".

Згідно з підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством із цих питань, з урахуванням норм цього пункту. Таким спеціальним законодавством, зокрема, є Указ Президента України від 03.07.1998 року №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ №727/98), яким запроваджено спеціальний режим оподаткування, обліку та звітності, спрямований на підтримку суб'єктів малого підприємництва.

Положеннями статті 1 Указу передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, у тому числі, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання останнім установлених Указом вимог.

Протягом 2008 року ОСОБА_5 здійснювала підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподатковування, обліку та звітності і сплачувала єдиний податок.

У IV кварталі 2008 року, обсяг виручки від реалізації наданих послуг ФОП ОСОБА_5 перевищив 500000,00 грн. на суму перевищення 137338,3 грн.

Відповідно до статті 5 Указу №727/98 у разі порушення вимог статті 1 цього Указу, зокрема щодо перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік понад 500 тис. грн., платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою податку з доходів фізичних осіб.

При перевищенні обсягу виручки за звітний період (квартал, рік) така фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності позбавляється права оподаткування доходів від здійснення її підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності протягом наступного календарного року ( з 1 січня по 31 грудня).

Відтак, у особи, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), що слідує за періодом в якому відбулося перевищення граничного розміру виручки, не тільки виникає обов'язок перейти на загальну систему оподаткування, а й втрачається право оподатковувати виручку у сумі перевищення єдиним податком і виникає обов'язок оподаткувати таку суму на загальних підставах. Зокрема доходи (виручка), отримані таким суб'єктом, підлягають оподаткуванню у порядку, встановленому розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року № 13-92, який діяв у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю.

Отже, оскільки перевищення позивачем визначеного у ст.1 Указу №727/98 граничного обсягу виручки відбулося у IV кварталі 2008 року, то відповідно ФОП ОСОБА_5 втратила право на застосування спрощеної системи оподаткування з 1 кварталу 2009 року.

Відповідно до ст.6 Указу №727/98 суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником, зокрема, податку на додану вартість. Таким чином, сплачуючи до 01.01.2009 року єдиний податок ФОП ОСОБА_5 не сплачувала податок на додану вартість.

Згідно до п.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР платником податку є будь-яка особа, яка, зокрема підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку.

Підстави, за якими особа підлягає реєстрації як платник податку, визначені у п.2.3 ст.2 Закону. Згідно до пп.2.3.1 п.2.3 ст. 2 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

При цьому абз.2 пп.9.4 ст.9 Закону передбачено: якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

Таким чином, з наведених норм законодавства слідує, що до моменту перевищення платником єдиного податку граничного обсягу виручки, визначеного у ст.1 Указу №727/98, положення Закону України «Про податок на додану вартість» щодо оподаткування поставок товару (робіт, послуг) не можуть поширюватися на такого платника.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань платника податку.

Законодавчо не передбачена можливість одночасного застосування суб'єктом підприємницької діяльності єдиного податку та загальної системи оподаткування, тобто фізична особа - підприємець платник єдиного податку не може бути одночасно платником податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість - у випадку, коли платник єдиного податку не зареєстрований в якості платника ПДВ, доки він залишається суб'єктом спрощеної системи оподаткування.

Відповідно до пп.9.12.2 Закону якщо суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа отримує інші доходи, ніж визначені у пп.9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами.

Таким чином, за змістом наведених норм, якщо підприємець від здійснення підприємницької діяльності отримав інші доходи, ніж доходи, які можуть обкладатися єдиним податком згідно з правилами, встановленими спеціальним законодавством з питань спрощеної системи оподаткування, такий підприємець повинен сплатити з цих доходів, тобто з суми перевищення понад 500 тис. грн., податок з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом встановлено, що у IV кварталі 2008 року перевищення доходів позивача понад 500тис.грн. склало 137338,3 грн., а відповідно виключно ця сума не може обкладатися єдиним податком і тільки вона повинна враховуватися при визначенні обсягів операцій, встановлених пп.2.3.1 п.2.3 ст. 2 Закону.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що оскільки у 2008 році ФОП ОСОБА_5 не було досягнуто перевищення обсягу операцій встановлених пп.2.3.1 п.2.3 ст. 2 Закону, то вимога податкового органу щодо реєстрації позивача платником податку на додану вартість з 21.01.2009 року є безпідставною.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області задовольнити, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "07" липня 2014 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик

судді: (підпис) М.М. Капустинський

(підпис) Є.В.Одемчук

З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик

Повний текст cудового рішення виготовлено "16" вересня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу:

2 - позивачу: Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 АДРЕСА_1,33027

3- відповідачу: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023

- ,