Ухвала суду № 40486319, 15.09.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"15" вересня 2014 р. Справа № 806/1330/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Капустинського М.М.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Городнюк В. М. ,

за участю

представника позивача Поліщук Ю.В.

представника відповідача Ковальчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський хлібозавод" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" липня 2014 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський хлібозавод" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Бердичівський хлібозавод" звернувся до суду з адміністративним позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції, просить (з урахуванням уточнень до позовної заяви) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.03.2008 року №0000552301/0, від 25.04.2008 року №0000552301/1 від 02.07.2008 року № 0000552301/2.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський хлібозавод" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2008 р. №0000552301/0, від 25.04.2008 р. №0000552301/1, від 02.07.2008 р. № 0000552301/2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ "Бердичівський хлібозавод" посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та просить скасувати постанову суду першої інстанції із ухваленням нової про задоволення позову.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що Бердичівською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ "Бердичівський хлібзавод" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року.

За результатами перевірки складено акт від 14.03.08 р. № 670/2301/33394612 та винесено податкове повідомлення-рішення від 28 березня 2008 року № 0000552301/0 про сплату 1144575,00 грн. податку на додану вартість і 572288,00 грн. застосованої штрафної санкції.

За результатами розгляду скарг позивача Бердичівською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000552301/1 від 25.04.2008 року та №0000552301/2 від 02.07.20008 року, згідно яких суми визначеного податкового зобов'язання та штрафної санкції залишені без змін.

З акту перевірки вбачається, що в червні 2007 року ТОВ "Бердичівський хлібозавод" включило до складу податкового кредиту суму 1144575,00 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ "Феллер і Компані" за №929 від 14 червня 2007 року на суму податку на додану вартість 1144500,00 грн. та № 1653 від 30 червня 2007 року на суму податку на додану вартість 75,00 грн. Вказані податкові накладні виписані на підставі договору поставки № ФК № 30507 від 03 травня 2007 року сухого молока в кількості 381500,00 кг на суму 6867450,00 грн., в якому вказана адреса: м.Київ, вул..Московська,1, з умовою оплати коштами протягом 30 банківських днів, за підписом голови правління ТОВ "Бердичівський хлібозавод" Бурлаки В.Ф., та договору відповідального зберігання від 03 травня 2007 року сухого молока з ТОВ "Феллер і Компані": м.Київ, вул..Московська,1, термін дії договору до 31 грудня 2007 року, за підписом голови правління Бурлаки В.Ф.

На виконання вказаних операцій ТОВ "Бердичівський хлібозавод" отримало наступні документи: видаткову накладну № 140608 від 14.06.2007р., на суму 5722500,00 грн., ПДВ 1144500,00 грн.; специфікацію №2 від 14.06.07р., на молоко сухе 381500,00 кг, з вказівкою адреси - м.Київ, вул.Московська,7, за підписом голови правління Бурлаки В.Ф. про отриманні товару; акт приймання-передачі по договору відповідального зберігання від 03.05.07 р., складений 14.06.07р., із зазначенням адреси зберігача - м.Київ, вул.Московська,1 , за підписом голови правління Бурлаки В.Ф.; акт № 300602 від 30.06.07р. здачі-приймання робіт по зберіганню майна на суму 375,00грн., ПДВ 75 грн., за підписом голови правління Бурлаки В.Ф.

За висновками акту перевірки встановлено факт заниження позивачем податку на додану вартість у червні 2007 року на суму 1144575,00 грн. за рахунок віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість з вартості придбаного сухого молока та послуг по його зберіганню відповідно до податкових накладних, які не засвідчують права платника податку на податковий кредит - відсутність факту списання коштів з банківського рахунку платника в оплату товарів (робіт, послуг), відсутність факту придбання платником податку товарів (робіт, послуг) з огляду на те, що дані товари не можуть бути використані у господарській діяльності підприємства через відсутність факту їх придбання.

Відносно спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168\97-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. В силу пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Підпунктом 7.2.3 п.2 ст. Закону про ПДВ передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. В разі відсутності фактичного здійснення господарської операції, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тому, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач розрахунки за сухе молоко не проводив.

За правилами пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" запаси підприємство - це активи, що утримуються для наступного продажу в умовах звичайної господарської діяльності; знаходяться в процесі виробництва з метою наступного продажу продукції виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визначаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство одержить у майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена.

Законом України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, передбачено проведення підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (далі - підприємство) незалежно від форм власності інвентаризація майна, коштів і фінансових зобов'язань.

Відповідно до пункту 2 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року №69 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 26 серпня 1994 року за № 202/412 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

Під час перевірки надано пропозицію підприємству провести інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей та коштів підприємства, які обліковуються на рахунку 283 "Товари" підприємства: сухе молоко у термін до 06 березня 2008 року і за результатами інвентаризації встановлено, що в залишках товарно-матеріальних цінностей сухе молоко не обліковується. Станом на 01.01.2008 року в бухгалтерському обліку позивача рахувалася кредиторська заборгованість перед ТОВ "Феллер і Компані" на загальну суму 6867450 грн. за сухе молоко, яка виникла в червні 2007 року. Придбане у ТОВ "Феллер і Компані" сухе молоко знаходилось у позивача на відповідальному зберіганні, про що складено та підписано акт приймання - передачі до договору відповідального зберігання від 3 травня 2007 року, складений 14 червня 2007 року за адресою м. Київ , вул.Московська 1 та акт від 30 червня 2007 року здачі - приймання робіт по зберіганню майна на суму 375 грн. (податок на додану вартість 75 грн.), в якому вказано адресу зберігача: м. Київ , вул. Московська,7. Проте, місце зберігання товару позивачу не відомо, відсутні товарно-транспортні накладні, що підтверджували факт транспортування 381500 кг сухого молока. Доручення на отримання товарів у ТОВ "Феллер і Компані" не виписувались.

Порядок застосування довіреностей на отримання товарів регулюється "Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на отримання цінностей", затверджена наказом Мінфіну України від 16.05.96 р. № 99. Пунктом 2 Інструкції передбачено, що товари відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Позивач не підтвердив факту отримання (придбання) та повернення сухого молока, поставка якого передбачена договорами поставки № ФК №30507 від 03.05.2007 року, та відповідального зберігання від 03.05.2007 року.

Зі справи вбачається, що за юридичною та фактичною адресою: м. Київ, вул. Московська,7, контрагент позивача не знаходиться, складські приміщення за адресою, вказаною в договорі зберігання, у м. Києві, вул. Московська, 1, нежитлові приміщення за вказаною адресою відсутні.

Доводи товариства щодо самостійного коригування податкового кредиту по його зменшенню на 1144500,00 грн. ПДВ та відповідне збільшення суми податкового зобов'язання є безпідставними.

Відповідно до абзацу 2 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

ТОВ "Бердичівський хлібозавод" 21 квітня 2008 року подано до Бердичівської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2008 року.

Зокрема, у Рядку 65 Розділу ІІ "Податковий кредит" Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до Податкової декларації з ПДВ за березень 2008 року проведено коригування податкового кредиту по його зменшенню на суму 1144575,00 грн.

При цьому акт планової виїзної перевірки позивачем підписаний 14 березня 2008 року, а податкова декларація про коригування податкового кредиту подана 21 квітня 2008 року, що не є самостійним виявленням та виправленням допущеної помилки та унеможливлювало врахування такого розрахунку при проведенні перевірки, оскільки перша подія передувала другій.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в позові.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський хлібозавод" залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" липня 2014 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик

судді: (підпис) М.М. Капустинський

(підпис) Є.В.Одемчук

З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик

Повний текст cудового рішення виготовлено "16" вересня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу:

2 - позивачу: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівський хлібозавод" вул.Червона,4,м.Бердичів,Житомирська область,13304

3- відповідачу: Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул.Б.Хмельницького,24-а,м.Бердичів,Житомирська область,13312

- ,