Рішення № 40486211, 08.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/15698/14 08.09.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнадраінвест»до 1.Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» 2.Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"проспонукання до виконання договору,

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: не зявились;

від відповідача-1: Сорохан Д.М. - представник за довіреністю.

від відповідача-2: Пронюк В.Я. - представник за дов.

У судовому засіданні 08.09.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРПАТНАДРА ІНВЕСТ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ", Публічного акціонерного товариства "Національна компанія "Нафтогаз України" про спонукання до виконання Договору на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу №1404000344 від 16.04.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2014 порушено провадження у справі №910/15698/14, розгляд справи призначений на 18.08.2014.

Ухвалою від 18.08.2014, розгляд справи відкладено на 08.09.2014.

Представники позивача, в судове засідання 08.09.2014 не з'явились.

Відповідач-1 заявив клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання виконати умови Договору на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу №1404000344 від 16.04.2014 та підписати акти приймання-передачі природного газу при закачуванні в підземні сховища газу та закачати природний газ в обсязі 3 281 125 тис. куб.м. власного видобутку з ресурсу квітня місяця 2014 року з можливістю подальшої реалізації промисловим споживачам, має бути припинено відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, враховуючи, що 30.07.2014 між позивачем та відповідачем-1 підписано акт №99/01-14 приймання-передачі природного газу при закачуванні в ПСГ, за яким позивач передав, а відповідач-1 прийняв та здійснив закачування до ПСГ згідно умов Договору на зберігання природного газу №1404000344 від 16.04.2014 природного газу в обсязі 3 281,125 тис. куб.м. в квітні 2014.

У відзиві на позов, відповідач-2 заперечив проти позовних вимог заявлених до нього та просив відмовити з наступних підстав:

- якщо мова йде про квітень 2014 року, то виконати вимогу неможливо, оскільки на той час юридично ще не був закачаний в підземні сховища газу відповідача-1;

- якщо ж мова йде про поточний місяць, то задоволення позовної вимоги вже не має сенсу, оскільки зазначений обсяг природного газу вже проданий позивачем (копія акту прийому-передачі між позивачем та ТОВ "Екселент Лтд"), в також, в свою чергу, перепроданий від ТОВ "Екселенд Лтд" до ТОВ "Нафтогаз Трейд" (копія акту прийому-передачі в матеріалах). Останнє підприємство включене в баланс надходження та розподілу природного газу по Україні на серпень 2014 року;

- позивачем не чітко визначено обсяг природного газу, щодо якого позивачем висловлені позовні вимоги. Зокрема, позивач у резолютивній частині позовної заяви зазначає обсяг газу 3 281 125, тис. куб.м., тоді як у доданих до позовної заяви документах (акт приймання-передачі природного газу при закачуванні в ПСГ) мова йде про значно менший обсяг газу - 3 281,125 тис. куб.м., що може призвести до безпідставного збагачення позивача, а відповідачів - до збитків.

В судовому засіданні 08.09.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

13.10.2004 між ТОВ «Карпатнадраинвест» (сторона-1) та ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (сторона-2) укладено договір №1747 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність (далі -Договір), за умовами якого сторони зобов»язуються об»єднати свої вклади та вести спільну інвестиційну та виробничу діяльність.

Відповідно до цього Договору, позивач є оператором спільної діяльності, тобто веде спільні справи та здійснює поточне керівництво спільною діяльністю.

16 квітня 2014 року між ТОВ "Карпатнадраінвест", як Оператором спільної діяльності, та Публічним акціонерним товариством "Укртансгаз" було укладено Договір на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу №1404000344 (Додаток № 2), за яким Виконавець (ПАТ "Укртансгаз") зобов'язується протягом строку, визначеного Договором, зберігати в підземному сховищі газу (далі - ПСГ) природний газ (далі - газ), у тому числі страховий запас газу переданий йому Замовником (ТОВ "Карпатнадраінвест"), та повернути Замовнику газ у кількості, визначеній у Договорі, а Замовник зобов'язується внести плату за послуги із зберігання (закачування, зберігання, відбору) у встановлені Договором строки.

Відповідно до п. 2.8. Договору № 1404000344 визначено, що приймання-передача газу при закачуванні із ПСГ здійснюється сторонами в загальному потоці на газовимірювальних станціях ПСГ.

Пунктом 2.9. Договору № 1404000344 визначено, що для здійснення закачування газу в ПСГ Замовник за п'ять робочих днів до початку місяця закачування газу в ПСГ надає Виконавцю заявку в письмовій формі щодо здійснення закачування або відбору місячних обсягів газу в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу, та додає до неї три примірники акта приймання-передачі газу, підписані уповноваженим представником Замовника та скріплені печаткою (за наявності) Замовника, у яких Замовник зазначає місячний обсяг газу, що планується закачати або відібрати в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив наступне.

ТОВ "Карпатнадраінвест" неодноразово зверталось листами, в тому числі і цінними з описом, до ПАТ "Укртрансгаз" з актами приймання передачі з проханням щодо закачування нереалізованого природного газу в підземні сховища газу (далі - ПСГ), як того вимагає Договір № 1404000344, а саме листами № 77 від 08.05.2014, № 103 від 10.06.2014, № 110 від 25.06.2014 року, № 115 від 15.07.2014 року, а саме:

в обсязі 3 281 125 тис. куб. м. власного видобутку в ПСГ ресурсу квітня місяця 2014 року, з ресурсу квітня місяця 2014 року.

Дані звернення як правило, всупереч вимогам законодавства, залишались взагалі без відповіді з боку відповідача-1.

Всупереч п. 2.12 Договору № 1404000344 зі сторони ПАТ "УКРТАНСГАЗ" акти приймання передачі газу не були підписані та передані Товариству з ТОВ "Карпатнадраінвест". Більше того, ПАТ "Укратрансгаз" направило листа №6407/64-064 від 23.07.2014, на нібито лист № 33 від 22.07.2014 від ТОВ "Карпатнадраінвест", в якому відмовило у закачуванні природного газу квітня місяця, та зазначило, що дані обсяги передбачені для забезпечення потреб населення. Позивач зазначає, що жодного листа № 33 від 22.07.2014 від ТОВ "Карпатнадраінвест" не існує, що підтверджується копією Журналу вихідної документації СД "Карпатнадраінвест" 2014 року.

Позивач вважає, що факт не підписання відповідачем-1 актів приймання-передачі природного газу та систематичне ухилення від виконання взяти тих на себе зобов'язань є неправомірним.

Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача-1 виконати умови Договору зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу №1404000344 від 16.04.2014 та підписати акти приймання-передачі при закачуванні в ПСГ та закачати природний газ в обсязі 3 281 125 тис. куб.м. власного видобутку, з ресурсу квітня місяця 2014 з можливістю подальшої його реалізації промисловим споживачам. Та зобов'язати відповідача-2 включити до балансу надходження та розподілу природного газу по Україні відповідного періоду поставки для промислових споживачів газу ресурсу квітня місяця 2014 року в обсязі 3 281 125 тис. куб.м., належного ТОВ "Карпатнадраінвест" як оператору (уповноваженою особою) за Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №1747 від 13.10.2004 між ПАТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Карпатнадраінвест".

Відповідач-1 у відзиві на позов просить суд припинити провадження у справі на підставі ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідач-2, у відзиві на позов просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог заявлених до нього.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачами повідомлено суду наступне: 30.07.2014 між позивачем та ПАТ "Укртрансгаз" підписаний акт приймання-передачі природного газу при закачуванні в ПСГ, відповідно до якого, згідно договору про зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 16.04.2014 №1404000344 ТОВ "Карпатнадраінвест" - уповноважене вести облік результатів спільної діяльності за договором про спільну інвестиційну діяльність та виробничу діяльність №1747 від 13.10.2004 передало, а ПАТ "Укртрансгаз" прийняло і здійснило закачування до ПСГ у квітні 2014 року природний газ в обсязі 3 281,125 тис. куб.м.

Тристороннім актом від 30.07.2014 №228/04-14, ТОВ "Карпатнадраінвест" передало природний газ в обсязі 3 281,125 тис. куб.м., ТОВ "Екселент-ЛТД" прийняло природний газ в обсязі 3 281,125 тис. куб.м. Приймання-передача природного газу здійснюється в підземних сховищах газу ПАТ "Укртрансгаз".

ТОВ "Екселент-ЛТД" та ТОВ "Нафтогаз Трейд" склали акт №231/04-14 від 30.07.2014, про те, що у липні 2014 року згідно Договору купівлі-продажу між ТОВ "Екселент-ЛТД" та ТОВ "Нафтогаз ТРЕЙД" №07/1ЕКС від 30.07.2014: 1.ТОВ "Екселент-ЛТД" передасть природний газ в обсягах 3 281,125 куб.м.; 2.ТОВ "Нафтогаз Трейд" прийме природний газ в обсязі 3 281,125 тис. куб.м.

Згідно із зазначеним актом, прийом-передача природного газу здійснюється в підземних сховищах газу ПАТ "Укртрансгаз".

Акт підписаний та скріплений печатками ПАТ "Укртрансгаз", ТОВ "Нафтогаз Трейд" та ТОВ "Екселент-ЛТД".

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами порушення своїх прав та необхідність їх захисту.

З огляду на положення статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси господарюючих суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання визначається цим кодексом, іншими законами.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Обраний позивачем спосіб захисту, а саме, вимога про виконання умов Договору та підписання актів приймання - передачі природного газу не передбачений ні статтею 16 Цивільного кодексу України, ні статтею 20 Господарського кодексу України.

Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про спонукання до виконання умов договору шляхом підписання актів приймання-передачі природного газу за договором купівлі-продажу (які за своєю природою є лише товарно-супровідними документами) не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Крім того, за статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

За приписами статті 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Отже, спонукання відповідача підписати акти приймання-передачі природного газу не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено, у спосіб встановлений статтею 34 цього ж Кодексу, законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані матеріалами, які знаходяться у справі та нормами чинного законодавства України,

Відповідно до пункту 4.3. Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до встановлених вище обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до відповідача-1.

Що стосується позовних вимог заявлених до відповідача-2 судом встановлено наступне.

Слід зазначити, що зоб озувати відповідача-2 включити до балансу надходження та розподілу природного газу по Україні відповідного періоду поставки для промислових споживачів газу ресурсу квітня місяці 2014 року в обсязі 3 281,125 тис. куб.м. за Договором про спільну діяльність №1747 від 13.10.2004, є безпідставним та необґрунтованим, враховуючи наступне.

Зі змісту другої позовної вимоги вбачається, що мова йде про квітень 2014 року, тому виконати відповідач-2 вимогу позивача не може, враховуючи, що на той час природний газ не був закачаний в підземні сховища газу відповідача-1, що й підтверджує акт №228/04-14 від 30.07.2014, який підписаний позивачем та відповідачем-1.

Крім того, суд прийняв твердження відповідача-2, що зазначений природний газ вже проданий позивачем ТОВ "Екселент ЛТД", а потім ТОВ "Нафтогаз Трейд" та надав на підтвердження відповідні акти, які долучені до матеріалів справи.

Таким чином, дослідивши в сукупності всі обставини справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до відповідача-2.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (п.2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013).

Позивачем здійснено плату судового збору у розмірі 1 218,00 грн., як за одну немайнову вимогу, однак позовна заява містить дві немайнові вимоги, тому судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест" (08800, Київська обл., Миронівський район, с. Миронівка, вул.. Леніна, 48, код 31789453) в дохід Державного бюджету України (одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві), банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві), ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, рахунок 31215206783001, символ звітності 206, код платежу 22030001) недоплачений судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.).

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 12.09.2014.

Суддя М.Є. Літвінова