Рішення № 40486188, 02.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13241/14 02.09.14

За позовомНаціонального наукового центру "Інститут аграрної економіки" До Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" Простягнення 430 177,03 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Овдієнко В.Ю., представник за довіреністю;

Від відповідача не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу зі сплати орендної плати у розмірі 328 437,47, індексація суми несплаченої орендної плати в розмірі 32 485,09 грн. суми боргу по відшкодуванню комунальних витрат та земельного податку в розмірі 28 710,11 грн., а також 40 544,36 грн. пені за договором оренди №1 від 01.01.2007р.

Позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача:

- суму заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 366 875, 66 грн.

- суму боргу по відшкодуванню комунальних витрат та земельного податку в розмірі 29 833,77 грн.;

- суму індексації несплаченої орендної плати в розмірі 39 542,17 грн.

- пеню за несвоєчасну оплату орендної плати в сумі 54 634,76 грн.

В подальшому позивачем подана заява про зміну розміру позовних вимог, враховуючи, що з дати порушення провадження у справі до дати судового засідання розмір заборгованості значно збільшився, а також враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, п. 1, ч. 2 ст. 258 ЦК України позивачем було здійснено перерахунок пені, останній у заяві про зміну розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідача:

- суму заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 366 875 грн. 66 коп.

- суму боргу по відшкодуванню комунальних витрат та земельного податку в розмірі 29 833,77 грн.;

- суму індексації несплаченої орендної плати в розмірі 39 542,17 грн.

- пеню за несвоєчасну оплату орендної плати в сумі 14 889,93 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, буд. 11.

Відповідно до статті 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

На призначені судові засідання 26.08.2014р. та 02.09.2014р. представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час їх проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчать наявні у матеріалах справи оригінали поштових відправлень, з яких слідує, що поштова кореспонденція з ухвалами суду про призначення судового засідання були вручені відповідачу 17.07.2014р., 08.09.2014р.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2007 року між Національним науковим центром «Інститут аграрної економіки» (надалі - Орендодавець, Інститут, Балансоутримувач) та Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (далі - Орендар, Підприємство) було укладено договір оренди №1 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Орендодавець передав Орендарю в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення загальною площею 211,00 квадратних метрів, яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10, на першому поверсі корпусу № 1, що перебуває на балансі Інституту, про що свідчать акти приймання-передачі майна від 02.01.2007р., від 01.11.2010р., 01.12.2011р.

Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата була визначена на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становила за базовий місяць оренди 9642 грн. 52 коп. без ПДВ.

Як встановлено судом, 01 листопада 2010 року сторони уклали додаткову угоду №6 до Договору якою внесли зміни до п. 1.1 та 3.1 Договору, а саме: зменшили площу орендованого майна до 177,5 квадратних метрів та визначили, що орендна плата за базовий місяць оренди становить 13 872 грн. 34 коп. без ПДВ.

Відповідно до п. 3.2 та 3.3 Договору, сторони дійшли згоди, що орендна плата за кожний наступний місяць визначатиметься шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, орендна плата перераховуватиметься щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до п. 5.2 Договору Орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено додаткові угоди до договору оренди, так додатковими угодами №№ 1, 2, 3, 7, 9, 10, 11 термін дії Договору продовжувався відповідно до 31.12.2008 року, 31.12.2009 року, 31.12.2010 року, 31.12.2011 року, 31.12.2012 року, 31.12.2013 року та 31.12.2014 року.

Згідно з п. 10.2 Договору сторони дійшли згоди, що умови договору зберігають силу протягом усього строку дії договору, а в частині зобов'язань щодо орендної плати до повного їх виконання.

Відповідно до п. 5.8 Договору Орендар взяв на себе зобов'язання укласти з Балансоутримувачем договір про відшкодовування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та комунальних послуг Орендарю.

На виконання п. 5.8. Договору сторонами 01.01.2013 року було укладено договір №1К про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг наймачу (надалі - Договір про відшкодування).

Як встановлено судом, 01.06.2010р. сторони уклали додаткову угоду до Договору про відшкодування №5, якою внесли зміни до договору про витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та комунальних послуг наймачу № 1К доповнивши його п. 2.2.1 наступного змісту: за надані комунальні послуги відповідач повинен оплачувати орендодавцю щомісячно по 23,73 грн. за 1 кв. метр площі оренди (з ПДВ) у тому числі:

- центральне опалення протягом року - 9,76 грн.;

- електроенергія - 5,38 грн.;

- водопостачання - 2,04 грн.;

- санітарне обслуговування - 2,08 грн.;

- обслуговування каналізаційних систем і сантехнічного обладнання -1,99 грн.;

- обслуговування електричних мереж - 1,66 грн.

- земельний податок - 0,82 грн.;

Згідно з п. 1.1. Договору про відшкодування Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10, а також утримання прибудинкової території, а підприємство бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ними площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим Договором.

Відповідно до п.п. 2.1. та 2.2. Договору очікувана сума договору за спожиті комунальні послуги та земельний податок, які нараховуються пропорційно до займаної підприємством площі відшкодовуються згідно виставлених рахунків. Плата за комунальні послуги та експлуатаційні витрати перераховується підприємством на розрахунковий рахунок балансоутримувача протягом 5 днів з дня отримання рахунку.

Позивачем, на підтвердження надіслання рахунків, відповідно до вимог п. 2.2 Договору про відшкодування надано суду опис вкладення в поштовий конверт та чек.

01.01.2014 року сторони уклали додаткову угоду №1К до Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг наймачу №1К від 01.01.2013р., якою продовжили термін дії договору №1К від 01.01.2013р. до 31.12.2014р.

Як встановлено, судом на виконання умов Договору сторони підписали акт приймання-передачі майна за договором від 02.01.2007р. (загальною площею 211 кв.м.), акт приймання-передачі від 01.11.2010р. (загальною площею 177,5 кв.м.), (якими позивач передав відповідачу орендоване за договором майно), а також акт приймання-передачі від 01.12.2011р. (яким відповідач передав, а позивач прийняв частину орендованого майна площею 33,1 кв.м.).

Отже, Орендар виконав свої зобов'язання відповідно до умов Договору.

Проте, відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання зі сплати орендної плати, комунальних послуг та земельного податку згідно з умовами договору, відтак зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача за період з листопада 2012 року по липень 2014 року борг зі сплати орендної плати в сумі 366 875,66 грн. за Договором оренди та 29 833,77 грн. борг по відшкодуванню комунальних витрат та земельного податку за період з лютого 2013 року по липень 2014 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з частиною 6 статті 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування майно (приміщення), яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10, на першому поверсі корпусу № 1, що перебуває на балансі Інституту, у зв'язку із цим сторони підписали акти здачі-прийняття робіт від 02.01.2007р., 01.11.2010р., 01.12.2011р.

По факту наданих Позивачем послуг відповідачу з оренди майна та надання комунальних витрат та земельного податку за Договором позивачем складені та надіслані рахунки-фактура, які містяться в матеріалах справи, що підтверджується описом вкладення в поштовий конверт та чеком.

Отже, строк виконання грошових зобов'язань зі сплати орендної плати, комунальних послуг та земельного податку, відповідно до умов Договору є таким, що настав.

Судом встановлено, що в порушення умов Договору, відповідачем не було оплачено орендну плату, комунальні послуги та земельний податок, у зв'язку із чим за відповідачем рахується заборгованість за сплати орендної плати, за період з листопада 2012 року по липень 2014 року в сумі 366 875,66 грн., а також заборгованість по відшкодуванню комунальних витрат та земельного податку за період з лютого 2013 року по липень 2014 року в розмірі 29 833,77 грн.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 ГПК України не спростований, позовні вимоги про стягнення з відповідача 366 875,66 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за період з листопада 2012 року по липень 2014 року та 29 833,77 грн. заборгованості по відшкодуванню комунальних витрат та земельного податку за період з лютого 2013 року до липня 2014 року підлягають задоволенню.

Згідно з п. 3.5 Договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь Орендодавця, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Отже, вимога позивача про стягнення індексованої суми заборгованості несплаченої орендної плати в розмірі 39 542,17 грн. за період з листопада 2012 року по липень 2014 року, відповідно до п. 3.5 Договору підлягає задоволенню.

Судом враховано, що можливість стягнення суми боргу враховуючи інфляційні втрати також передбачено ст. 625 ЦК України.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 1 статті 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Як було зазначено раніше відповідно до п. 3.5 Договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь Орендодавця, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, відповідно до уточненого розрахунку позивача, дійшов висновку про задоволення стягнення пені за несвоєчасну оплату орендної плати повністю у розмірі 14 889,93 грн.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" (01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, буд. 11, ідентифікаційний код 31306940) на користь Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" (03680, м. Київ, вул. Героїв Оборони, буд. 10, ідентифікаційний код 00496805) 366 875 (триста шістдесят шість тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 66 коп. заборгованості з орендної плати, 29 833 (двадцять десять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 77 коп. комунальних втрат та земельного податку, 14 889 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 93 коп. пені, 39 452 (тридцять дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 17 коп. суму індексації заборгованості несплаченої орендної плати, 9 022 (дев'ять тисяч двадцять дві) грн. 84 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.09.2014р.

Суддя І.І. Борисенко