Постанова № 40483638, 10.09.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2014 р. Справа № 914/915/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П. Новосад Д.Ф.

при секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Стрийводоканал» за № 299 від 20.06.2014 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2014 року

у справі № 914/915/14

за позовом: Комунального підприємства «Стрийводоканал», м. Стрий Львівської області

до відповідача: Підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради, м. Моршин Львівської області

про визнання укладеного між КП «Стрийводоканал» та Підприємством житлово-комунального господарства Моршинської міської ради Додатку до Договору №179/163 від 23.08.2013 року на подачу води з комунального водопроводу недійсним на момент його вчинення.

за участю представників:

від позивача: Дуркало Б.Й. - доручення № 63 від 12.02.2014 року;

від відповідача: Швець Д.Ю. - довіреність б/н від 08.09.2014 року;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Стрийводоканал» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради про визнання додатку до договору №179/163 від 23.08.2013 року на подачу води з комунального водопроводу недійсним на момент його вчинення.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.06.2014 року у справі № 914/915/14 (суддя Кітаєва С.Б.) в позові Комунального підприємства «Стрийводоканал» відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням Комунальне підприємство «Стрийводоканал» подало апеляційну скаргу за № 299 від 20.06.2014 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2014 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норм матеріального права і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що вирішуючи спір, суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для об'єктивного вирішення справи, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним на момент його вчинення.

Відповідачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н і дати (вх. № 01-04/5113/14 від 10.09.2014 року), в якому просив рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 року було змінено склад колегії суддів.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2007 р. між Комунальним підприємством «Стрийводоканал» та Підприємством житлово-комунального господарства Моршинської міської ради було укладено договір на подачу води з комунального водопроводу № 179/257 та додаток до договору. Згідно умов договору Комунальне підприємство «Стрийводоканал» зобов'язалось надавати Житлово-комунальному господарству м. Моршин послуги по водопостачанню, а ПЖКГ м. Моршина - користуватися послугами і сплачувати їх вартість на умовах, які визначені договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2.2.8. договору відповідач зобов'язався сплачувати за чинними тарифами вартість наданих послуг згідно з поданими рахунками. В разі зміни тарифів - плата за послуги здійснюється відповідно до нових тарифів, без зміни істотних умов договору.

Нарахування плати абоненту за надані послуги здійснюється КП «Стрийводоканал» згідно з Правилами користування з часу фактичного користування послугами водопостачання (п. 3.5. договору).

Пунктами 3.1., 3.2. додатку до договору визначено, що розрахунковою одиницею наданих послуг є 1 м3 води, поданої у водогін на м. Моршин. Ціна з 1 м3 води, поданої у водогін на м. Моршин складає 0,34 грн./м3. Ціна за розрахункову одиницю послуг може змінюватись в залежності від зміни законодавства України, цін та тарифів на матеріали та послуги, що використовуються у виробничому процесі.

У підписаному протоколі договірної ціни по наданню послуг ПЖКГ м. Моршин б/н б/д сторони погодили, що величина договірної ціни по наданню послуг, поданої води у водогін на м. Моршин з 01.04.2010 р. становить 0.44 грн. Даний протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків та оплат між виконавцем та замовником.

За змістом п. 2.1.3. договору у випадку відсутності подачі води з артезіанських свердловин №№ 3 і 8 або не достатньої кількості піднятої артезіанськими свердловинами №№ 3 і 8 води, в кількості, вказаній у п. 1.1. договору подача води здійснюється за тарифом як для "інших" споживачів.

16.08.2013 р. відповідач звернувся на адресу позивача із листом № 1125, відповідно до якого у зв'язку з необхідністю проведення ремонтних робіт та вимушеною зупинкою свердловин просив укласти угоду на відпуск води із врахуванням припинення видобутку підземних прісних вод свердловинами ПЖКГ з 23.08.2013 р. по 31.10.2013 р.

Так, 23.08.2013 р. між сторонами було укладено додаток до договору на подачу води з комунального водопроводу № 179/163. Згідно умов якого ціна за 1 м3 води, поданої у водогін на м. Моршин встановлено у розмірі 0,94 грн./м3 та передбачено, що ціна за розрахункову одиницю послуг може змінюватись в залежності від зміни законодавства України, цін та тарифів на матеріали та послуги, що використовуються у виробничому процесі.

Ціну послуг у розмірі 0,94 грн. також затверджено Протоколом договірної ціни по наданню послуг ПЖКГ Моршинської міської ради б/н б/д. Згідно зазначеного протоколу договірна ціна в розмірі 0,94 грн. встановлюється на час проведення ремонтних робіт та вимушеної зупинки свердловин з 23.08.2013 р. по 31.10.2013 р.

Як вбачається із матеріалів справи, умови додатку від 23.08.2013 року до договору №179/163 від 23.08.2013р. виконувались сторонами, про що свідчать представлені суду реєстри споживання питної води з міського водопроводу за серпень - грудень 2013 р.; виставлені позивачем рахунки на оплату послуг: № 7627 від 16.09.2013 р., № 8579 від 15.10.2013 р., № 9523 від 15.11.2013 р., № 10468 від 16.12.2013 р., акти про виконання робіт згідно зазначених рахунків а також виписки із банківського рахунку про оплату відповідачем наданих послуг. У рахунках на оплату послуг № 7627 від 16.09.2013 р. та № 8579 від 15.10.2013 р. та актах про виконання робіт згідно даних рахунків зазначено ціну водопостачання в розмірі 0,94 грн.

29.11.2013 р. позивач звернувся на адресу відповідача із листом № 688, в якому вказав, що з огляду на п. 3 рішення Виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 30.12.2010 р. № 501 «Про коригування тарифу на послуги КП «Стрийводоканал» з водопостачання та водовідведення» та відсутність на даний час інформації щодо погодження в установленому порядку питання щодо встановлення для ПЖКГ Моршинської міської ради ціни за 1 м3 води, поданої у водогін на м. Моршин на період з 23.08.2013 р. по 31.10.2013 р. в розмірі 0,94 грн./м3 з Виконавчим комітетом Стрийської міської ради, КП «Стрийводоканал», вважає додаток до договору №179/163 від 23.08.2013 р. таким, що укладений з порушенням установленого законодавством порядку укладення господарських договорів.

Посилаючись на вищезазначену обставину позивач повідомив відповідача про наміри здійснення КП «Стрийводоканал» перерахунку вартості наданих послуг за період з 23.08.2013 р. по 31.10.2013 р. без врахування умов, відображених в додатку до договору №179/163 від 23.08.2013 р.

У відповідь на лист позивача відповідач надіслав лист № 1448 від 20.12.2013 р., в якому зазначив, що додаток до договору №179/163 від 23.08.2013 р. може бути визнаним недійсним в судовому порядку та ПЖКГ Моршинської міської ради проводитиме оплату за надані послуги у відповідності до укладених угод.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно визначення ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що 23.08.2013 р. між сторонами у справі було укладено договір на подачу води з комунального водопроводу № 179/257 із додатком до нього, умови яких визначали порядок здійснення позивачем водопостачання ПЖКГ Моршинської міської ради питною водою, видобутою на Братківському водозаборі.

Додатком до договору №179/163 від 23.08.2013 р., сторони погодили, що на період з 23.08.2013 р. по 31.10.2013 р. ціна за 1 м3 води, поданої у водогін на м.Моршин складає 0,94 грн./м3. Зазначену ціну затверджено також Протоколом договірної ціни по наданню послуг ПЖКГ Моршинської міської ради б/н б/д.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Положеннями ч. 4 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що у разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Згідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 26 вищезазначеного Закону істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Частина 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

У ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, а саме визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 180 ГК України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Як випливає з приписів вищезазначених правових норм, зміст договору про надання житлово-комунальних послуг має містити розмір плати за використання цих послуг.

Як вже було зазначено позивач просить визнати недійсним додаток до договору, яким сторони визначили розмір плати за використання води в період з 23.08.2013р. по 31.10.2013р.

Згідно п. 4.1. оскаржуваного додатку до договору, останній був дійсний до 31.10.2013 року.

Умови оскаржуваного додатку були виконані сторонами, що не заперечується останніми та підтверджується реєстрами споживання питної води з міського водопроводу за серпень - грудень 2013 р.; виставленими позивачем рахунками на оплату послуг: № 7627 від 16.09.2013 р., № 8579 від 15.10.2013 р., № 9523 від 15.11.2013 р., № 10468 від 16.12.2013 р., актами про виконання робіт згідно зазначених рахунків а також виписками із банківського рахунку про оплату відповідачем наданих послуг. У рахунках на оплату послуг № 7627 від 16.09.2013 р. та № 8579 від 15.10.2013 р. та актах про виконання робіт згідно даних рахунків зазначено ціну водопостачання в розмірі 0,94 грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: 1). зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, 2). особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, 3). волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, 4). правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, 5). правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правові наслідки недійсності окремих частин правочину встановлені ст. 217 ЦК України, згідно якої недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Отже, нормами цивільного законодавства встановлено, що договір не може існувати без умов щодо ціни за користування послугами. Відповідно до ст. 180 ГК України, без погодження сторонами ціни договору такий договір є неукладений. За таких обставин судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Твердження апелянта про те, що додаток до договору №179/163 від 23.08.2013 р. суперечить вимогам закону є необґрунтованими та спростовані оскаржуваним рішенням суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2014 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2014 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 15.09.2014 року

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Новосад Д.Ф.