Постанова № 40481197, 08.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2014 р. Справа № 804/13058/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання - Риженко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Дар» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 36 310,73 грн. (в тому числі пені в сумі - 93,53 грн.),-

ВСТАНОВИВ:

27.08.2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Дар» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 36 310,73 грн. (в тому числі пені в сумі - 93,53 грн.).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 р. провадження по справі було відкрито та справу було призначено до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко-Дар» засновано на приватній формі власності і включено до ЄДРПОУ, зареєстроване Реєстраційною службою Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області 30.09.2004 р № 1 230 102 0000 000070, має ідентифікаційний код підприємства - 33125708 та знаходиться на податковому обліку в Нікопольській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник податків.

ТОВ «Ніко-Дар» має заборгованість перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 36 310,73 грн. (в т.ч. пені в сумі - 93,53 грн.) відповідно до розрахунку заборгованості по ТОВ «Ніко-Дар» станом на 14.08.2014 року, яка міститься в матеріалах справи.

Представник позивача шляхом електронного зв`язку надіслав на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання від 08.09.2014 р. за вх.№ел-1469, в якому просить розглядати справу за відсутності повноважного представника та з зазначенням про підтримання позовних вимог в повному обсязі. В заявленому клопотанні представник податкового органу зазначив також про те, шо на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 р. Нікопольська ОДПІ повідомила належним чином відповідача про дату, час та місце судового розгляду даної справи, шляхом поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення, на підтвердження чого до поданого клопотання було долучено копію супровідного листа від 28.08.2014 р. №16164/10/04-07-10-213, з якого вбачається, що Нікопольською ОДПІ на адресу ТОВ «Ніко-Дар» було направлено копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 р. та копію судової повістки про виклик по справі №804/13058/14.

08.09.2014 р. за вх.№ 57172/14 представником відповідача через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду було подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

В судове засідання, призначене на 08 вересня 2014 року, сторони не з`явились, про розгляд даної адміністративної справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд даної адміністративної справи за їх участі та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки сторін відповідно до положень ст.128 КАС України.

Враховуючи термін розгляду адміністративної справи, передбачений ст.122 КАС України, а саме: адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу за доказами, наявними в матеріалах справи та за даної явки сторін.

Аналогічної думки дотримується і Вищий адміністративний суд України, виклавши її в листі від 01.02.2012 року за №279/11/13-12, згідно з яким визначається необхідність дотримання строків розгляду адміністративних справ, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, та зазначається, що потрібно вживати заходів щодо регулярного призначення судових засідань та, у разі потреби, дисциплінування сторін, інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, суд вважає розгляд справи за наявними у ній доказами та за даної явки сторін належним заходом щодо дисциплінування сторін, попередження зловживання з їх боку своїми процесуальними правами та щодо дотримання терміну розгляду справи, передбаченого ст. 122 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: розрахунок заборгованості по ТОВ «Ніко-Дар» станом на 14.08.2014 р.; копія виписки з ЄДРПОУ; копія договору від 10.07.2014 року №100720141; копія податкової декларації з плати за землю від 20.02.2014 р. №9008859526; копія корінця податкової вимоги від 06.05.2014 р. №864-25; копія наказу від 04.07.2013 р. №168-о.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд встановив наступне.

На підставі самостійно поданої відповідачем податкової декларації від 20.02.2014 р. №9008859526 з плати за землю за 2014 рік, копія якої міститься в матеріалах справи сума самостійно нарахованих грошових зобов`язань, становить: за квітень 2014 р.- 12 072,4 грн.; за травень 2014 р. - 12 072,4 грн; за червень 2014 р. - 12 072,4 грн., а відтак загальна сума податкового боргу по платежу «орендна плата за землю» згідно зазначеної податкової декларації становить (12 071,4 грн. + 12 071,4 грн. + 12 071,4 грн.) - 36 217,2 грн.

Внаслідок того, що відповідачем самостійно нарахований по вищезазначеній податковій декларації податковий борг у сумі 36 217,2 грн. по платежу «орендна плата за землю» було сплачено із затримкою в термінах сплати, додатково на суму несвоєчасно сплаченого ТОВ «Ніко-Дар» податкового боргу позивачем було нараховано пеню в сумі 93,53 грн.

06.05.2014 р. за №864-25 податковим органом було винесено податкову вимогу в сумі 11 978,16 грн., яка вручена директору ОСОБА_1 08.05.2014 р., що посвідчується його власним підписом, про що міститься відповідний запис в зазначеній податковій вимозі.

Станом на 14.08.2014 р. ТОВ «Ніко-Дар» в добровільному порядку сума податкового боргу не погашена, будь-яких доказів оскарження зазначеної вище податкової вимоги з боку відповідача в адміністративному або судовому порядку матеріали справи також не містять.

Таким чином, станом на 27.08.2014 р. ТОВ «Ніко-Дар» має новостворений податковий борг до бюджету всього (12 071,4 грн. + 12 071,4 грн. + 12 071,4 грн. + 93,53 грн.) в сумі - 36 310,73 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 14.08.2014 р.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема з визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в України, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлені законодавствос строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених ПК України строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ПК України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності.

Відповідно до ст. 271 ПК України визначається база оподаткування та зазначається, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПК України; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до ст. 285 ПК України визначається податковий період, та зазначається, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається з 1 січня закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до ст. 286 ПК України визначається порядок обчислення плати за землю, який полягає у наступному. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України визначається, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст. 288 ПК України визначається, що підставою для нарахування орендної плати за земельні ділянки є договір оренди земельної ділянки; платником орендної плати є орендар земельної ділянки; об'єктом оподаткування є земельна ділянка надана в оренду, а розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому, як встановлено п. 288.7 ст. 288 ПУ України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 - 287 ПК України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, згідно зі ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд надаючи належну оцінку спірним правовідносинам про розгляді даної справи, зазначає наступне.

Відповідачем, на виконання вимог ст.ст. 285,288 ПК України самостійно було подано до податкового органу податкову декларацію від 20.05.2014 р. №9008859526 з орендної плати за землю, з самостійно обчисленими сумами зобов`язань, що підлягають сплаті.

Проте, всупереч вимогам ст.ст. 285-288 ПК України зазначені зобов`язання відповідачем сплачені не були.

При цьому, будь-яких доказів оскарження податкової вимоги форми «Ю» від 06.05.2014 року №864-25 на суму 11 978,16 грн. відповідачем до суду також надано не було.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача, викладених у заявленому адміністративному позові та підтвердження їх доказами, з боку позивача, а також про відсутність спростування зазначених доводів будь-якими належними доказами в розумінні ст.70 КАС України з боку відповідача, що дозволяє суду прийти до висновку, що адміністративний позов Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Дар» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 36 310,73 грн. (в тому числі пені в сумі - 93,53 грн.), є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Дар» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 36 310,73 грн. (в тому числі пені в сумі - 93,53 грн.) - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Дар» (реєстраційний номер облікової картики платника податків 333125708, м.Нікополь, вул. К.Лібкнехта, Дніпропетровська обл., буд. 175 А) з розрахункових рахунків підприємства, відкритих у банківських установах, до бюджету держави на суму податкового боргу по платежу «орендна плата за землю» в розмірі 36 310,73 грн. (в т.ч. пеня 93,53 грн.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова