Постанова № 40480666, 11.08.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2014 року Справа № 808/3657/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., за участю секретаря Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_1

до: Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправними дії відповідача та зобов'язання вчинити дії,-

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 від 19.10.2000)

від відповідача - Швец К.С. (довіреність № 13699/10/08-32/10-012 від 18.07.2014)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними дій останньої щодо відмови у наданні податкової знижки та, відповідно про зобов'язання відповідача надати позивачу знижку відповідно до поданої декларації.

18.07.2014 Запорізьким окружним адміністративним судом відкрито провадження у адміністративній справі №808/3657/14 та призначено до розгляду на 11.08.2014.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі та надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказала, що 29.11.2010 року уклала кредитний договір №08112010688 із Запорізьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному будівництву" на будівництво (реконструкцію) житла. 31.12.2013 нею подана до Мелітопольської ОДПІ декларація про майновий стан і доходи за 2012 рік з документальним підтвердженням витрат, що включаються до податкової знижки відповідно п.2 ст. 166 ПКУ за для отримання податкової знижки зі сплати податку на доходи фізичних осіб. Згідно ч.8 ст.179 Податкового кодексу України сума що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації. Відповідно до цієї статті Мелітопольською ОДПІ не було вчинено жодних дій по наданню мені податкової знижки згідно зі ст. 166, чи обґрунтованих пояснень щодо відмови у її наданні.

Тому позивачка просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на позов. Зазначив, що при ПОвній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

Тому просить у позові відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Перевіривши наявні матеріали та фактичні обставини справи, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1, зареєстрована за адресою 72316, АДРЕСА_2 та мешкає за адресою 72318, АДРЕСА_1.

29.11.2010 року позивачка кредитний договір №08112010688 із Запорізьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному будівництву" на будівництво (реконструкцію) житла.

31.12.2013 року подала до Мелітопольської ОДПІ декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік з документальним підтвердженням витрат, що включаються до податкової знижки відповідно п.2 ст. 166 ПКУ.

Так, позивачка надала до Мелітопольської ОДПІ:

Кредитний договір від 29.11.2010 року № 08112010688 укладений з Запорізьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному будівництву", Договір іпотеки квартири збудованої за рахунок коштів пільгового довготермінового кредиту від 28.11.2010 № 3441 укладений з Запорізьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному будівництву", копії квитанцій про сплату кредиту, реквізити відкритого розрахункового рахунку.

У визначений законом термін відповідачем не надано позивачці визначеної законом податкової знижки зі сплати податку на доходи фізичних осіб.

Як свідчать матеріали справи, листом від 07.04.2014 позивачка звернулася до Мелітопольської ОДПІ з проханням надати відповідь на якому етапі розгляду знаходиться подана нею податкова декларація, однак відповіді не отримано.

Приймаючи рішення по суті, суд виходив з наступного:

Згідно з пп.166.3.1 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Так, згідно п. 175.1 ст. 175 ПКУ, платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподаткованого доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно п.п. 166.1.1 ст.166 ПКУ платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Пунктом 4 ст.4 Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-УІ "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" із змінами та доповненнями (далі - Закон) передбачено, що пільговий іпотечний житловий кредит - це фінансовий кредит, що надається громадянинові для будівництва або придбання доступного житла уповноваженим банком, рефінансування якого здійснює Державна іпотечна установа або Національний банк України, чи фінансовою установою - виконавцем державної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла.

Доступне житло - збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири (п.1 ст.4 Закону).

Згідно п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2009 року №140 "Про затвердження Порядку забезпечення громадян доступним житлом" державна підтримка надається шляхом:

сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 відсотків вартості нормативної площі доступного житла. При цьому громадянин вносить на свій поточний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, кошти в обсязі 70 відсотків вартості нормативної площі доступного житла;

надання уповноваженими банками або виконавцем (у разі, коли це передбачено законом) пільгового іпотечного житлового кредиту на строк до 30 років. Відсоткова ставка фінансування за такими кредитами встановлюється у розмірі не більше облікової ставки Національного банку плюс 2 відсотки.

При цьому, державна підтримка надається з розрахунку не більш як 21 квадратний метр на одну особу та додатково 10,5 квадратних метра загальної площі житла на сім'ю. Решту вартості житла сплачує громадянин, який уклав договір про будівництво (придбання) доступного житла, за власні кошти (п.3 ст.4 Закон).

Враховуючи те, що при будівництві (придбанні) доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку, а решта вартості житла сплачується фізичною особою за власні кошти, то до складу податкової знижки включаються витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.

За приписами пп.166.3.8 п.166.3 ст.166 ПКУ до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, входять суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Як свідчать матеріали справи, позивачкою укладено кредитний договір №08112010688 із Запорізьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному будівництву" на будівництво (реконструкцію) житла.

На підтвердження права на отримання податкової знижки позивачкою до податкового органу надано Кредитний договір від 29.11.2010 року № 08112010688 укладений з Запорізьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному будівництву", Договір іпотеки квартири збудованої за рахунок коштів пільгового довготермінового кредиту від 28.11.2010 № 3441 укладений з Запорізьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному будівництву", копії квитанцій про сплату кредиту, реквізити відкритого розрахункового рахунку.

Згідно ч.8 ст.179 Податкового кодексу України сума що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Однак, як встановлено судом, відповідач у визначений законом термін не вчинив жодних дій по наданню позивачці податкової знижки, згідно зі ст. 166 ПКУ, як і неп надав обґрунтованих пояснень щодо відмови у її наданні.

За приписами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_1 податкової знижки зі сплати податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідачі, які є суб'єктами владних повноважень, свою позицію суду не доказали та не обґрунтували її.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Кожна особа відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність, вчинених дій, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи зазначені у частині 2 статті 162 КАС способи захисту порушеного права, суд приходить до висновку, що вони не містять виняткового переліку. У абзаці другому зазначеної статті законодавець вказав, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись вимогами ч. 2 ст. 11 КАС України, а також системного аналізу вищевказаних правових норм, суд зазначає, що в даному випадку відповідачами не дотримано вимог закону про захист охоронюваних прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги те, що відповідач необґрунтовано відмовляє позивачці у наданні податкової знижки зі сплати податку на доходи фізичних осіб, чим порушує права позивача, а порушені права позивача підлягають судовому захисту, суд дійшов висновку покласти на відповідача обов'язок вчинити відповідні дії згідно законодавства України щодо надання ОСОБА_1 знижку зі сплати податку на доходи фізичних осіб відповідно до поданої 31.12.2013 декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні податкової знижки зі сплати податку на доходи фізичних осіб.

Зобов'язати Мелітопольську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Запорізькій області надати ОСОБА_1 знижку зі сплати податку на доходи фізичних осіб відповідно до поданої 31.12.2013 декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 15.09.2014.

Суддя О.М. Нечипуренко