Постанова № 40480305, 19.08.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження № 2а/263/317/2014

Справа № 263/5459/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2014 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя в складі судді Папаценка П.І., при секретарі Чапни Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

23.06.2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя (далі УПФУ), в якому просила: визнати неправомірними дії УПФУ по проведенню оптимізації заробітної плати позивачки; зобов'язати УПФУ провести перерахунок оптимізації заробітної плати та виключити із загального періоду заробітку період з 01.01.2008 року по 01.10.2010 року; стягнути з відповідача суму не донарахованої пенсії за період з 20.12.2013 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Жовтневому районі міста Маріуполя. В лютому 2014 року позивачка звернулася до УПФУ з заявою про перерахунок оптимізації заробітної плати. З отриманої на її звернення відповіді від 28.02.2014 року позивачці стало відомо, що відповідач відмовив в задоволенні її заяви, посилаючись на те, що період оптимізації пенсії при проведенні перерахунку залишається незмінним.

В судовому засіданні позивачка не була присутньою, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Згідно з ч. 4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про місце та час розгляду справи, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неявки розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів у відсутності осіб, що не з'явилися у судове засідання.

В наданих письмових запереченнях відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наступне. ОСОБА_1 з 18.06.2004 року перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком на загальних підставах. З 01.11.2010 року за особистою заявою ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії з урахуванням ч.4 ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж враховано по 24.10.2010 року, заробіток залишився незмінним з попереднього перерахунку по 31.07.2008 року. Перерахунок пенсії здійснено по стажу. Максимальна дата оптимізації - 31.07.2006 року.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ та отримує пенсію за віком з 18.06.2004 року.

02.11.2010 року позивачці був проведений перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В лютому 2014 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням оптимізації включивши із заробітної плати період з 01.01.2008 року по 01.10.2010 року.

Листом від 28.02.2014 року № 42(21)/З-01-01-03 УПФУ позивачці відмовлено у задоволені заяви та роз'яснено, що обчислення заробітної плати при розрахунку пенсії проведено згідно законодавства. Вимоги щодо здійснення розрахунку пенсії з урахуванням оптимізації заробітної плати за період з 01.01.2008 року по 01.10.2010 року не мають законних підстав.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлено ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Частиною другою зазначеної статті (у редакції Закону України від 09.07.2003) встановлено формулу заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Підпунктом "б" п.п. 9 п 35 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2008, абзац 4 ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV було викладено в новій редакції: "Зс (середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів".

Перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням, зокрема страхового стажу, встановлено частиною четвертою ст. 42 зазначеного Закону. Цією нормою визначено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ч. 4 ст. 42 зупинено на 2007 рік, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ч. 4 ст. 42 викладено в такій редакції: "У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої ст. 40 цього Закону. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008, зокрема, положення пп. "б" пп. 9, пп. "б" пп. 10 п. 35 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", підпунктом 3 пункту 11 якої установлено, що у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої ст. 40 Закону.

Якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після її призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення (попереднього перерахунку), з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, що продовжує працювати, набув стажу, достатнього для призначення пенсії відповідно до частини першої ст. 28 Закону, то проводиться за заявою пенсіонера перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажі, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж при призначенні (попередньому перерахунку) пенсії.

Таким чином, починаючи з 28.05.2008 року діють два нормативно-правові акти, які по-різному регулюють розмір показника середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а за приписами ст. 75 єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Отже, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами застосуванню підлягають положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Частина 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не встановлює обмеження можливості працюючого пенсіонера скористатись правом на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення, однак містить застереження, що наступний перерахунок пенсії може бути проведений не раніш як через два роки після здійснення попереднього. При цьому під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.

Таким чином, обґрунтованим є визначення органом пенсійного фонду коефіцієнту заробітної плати у відповідності до вимог ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Окрім того слід зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі, оскільки частина 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не встановлює обмеження можливості працюючого пенсіонера скористатись правом на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення, однак містить застереження, що наступний перерахунок пенсії може бути проведений не раніш як через два роки після здійснення попереднього, при цьому під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії, таким чином відповідачем правильно визначено коефіцієнт заробітної плати, а підстав для виключення зі страхового стажу періоду з 01.01.2008 року по 01.10.2010 року - немає.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7 - 11, 13, 14, 94,158 - 163, 256, 257 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - відмовити.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м.Маріуполя протягом 10 днів після отримання копії постанови.

Суддя П.І.Папаценко