Ухвала суду № 40479050, 10.09.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 вересня 2014 року Справа № 920/905/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській областіна ухвалувід 29.05.2014 господарського суду Сумської областіта постановувід 10.07.2014 Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 920/905/14 господарського суду Сумської області про банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Ексім Брок", с. Некрасове, Сумської обл.представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.05.2014 (суддя Костенко Л.А.) заяву Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - ініціюючий кредитор) про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім Брок" у справі №920/905/14 повернено без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 (судді: Гетьман Р.А. - головуючий, Бородіна Л.І., Лакіза В.В.) вказану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ініціюючий кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в який просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме, п. п. 2, 3 ст. 10, п. 7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. N 4212-VI, далі - Закон про банкрутство), ст. 95 Податкового кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Норми Закону про банкрутство визначають спеціальний порядок оскарження судових рішень місцевого господарського суду у справі про банкрутство в апеляційному та в касаційному порядку.

Так, положеннями ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство врегульовані питання щодо касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство. Відповідно до зазначених положень на відміну від апеляційного порядку, коли предметом оскарження можуть бути усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (ч. 2 ст. 8 цього Закону), у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

При цьому за змістом ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку та, відповідно, зміст резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції.

У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про повернення заяви про порушення справи про банкрутство, можливість оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство.

За таких обставин заявник касаційної скарги позбавлений права на касаційне оскарження вказаної постанови суду апеляційної інстанції.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою ініціюючого кредитора підлягає припиненню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, як безпідставно порушене.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 41, 80, 1115, 1117, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 та ухвалу господарського суду Сумської області від 29.05.2014 у справі № 920/905/14 припинити.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич