Ухвала суду № 40478062, 05.09.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/3016/14-ц Провадження № 22-ц/772/1804/2014Головуючий в суді першої інстанції Іщук Т. П.Категорія 27Доповідач Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого : Якименко М.М.,

Суддів : Колоса С.С., Іващука В.А.

при секретарі : Пантелеймоновій А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Вінницької області в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 квітня 2014 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 квітня 2014 року вказаний позов було задоволено частково.

Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № SAMDN3000014455622 від 21.06.2007 року в розмірі 41882,88 гривень, з яких 21114,78 гривень заборгованості за кредитом, 18297,49 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом, штрафи: 500,00 гривень - фіксована частина та 1970,00 гривень в якості процентної складової ( 5% від ціни позову). Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням представник відповідача ОСОБА_3, посилаючись , крім іншого, на сплив строку позовної давності, подав заяву про його перегляд , яка ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2014 року була залишена без задоволення.

Відтак відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції в загальному порядку, подавши апеляційну скаргу. Вказуючи на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення учасників судового розгляду , апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, судом було встановлено, що 21.06.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір №5АМОМЗОООО14455622 (далі - Договір) про відкриття картрахунку і обслуговування платіжної картки, до якого 24.12.2009 року були внесені зміни, про що між сторонами укладена додаткова угода.

Відповідно до умов Договору банк відкрив ОСОБА_2 карткові рахунки та видав платіжні картки (вид карти - особиста міжнародна, строк дії карти - 1 рік, валюта - мультивалютна), за допомогою яких відповідач здійснював операції по картрахунку, передбачені чинним законодавством і у відповідності з Умовами та правилами надання банківським послуг, Правилами користування платіжними картами, які є невід 'ємною частиною договору. Кредитний ліміт з 21.06.2007 року встановлений в розмірі 3000,00 доларів США, а базова процентна ставка по кредитному ліміту визначена сторонами в розмірі 1,4 % в місяць.

Судом встановлено, що відповідач користувалася наданими коштами, про що свідчить виписка по рахункам.

Відповідно до п. 9.12 договору договір діє до моменту належного виконання сторонами зобов 'язань.

Пунктом 6.4 Умов передбачено, що у випадку незгоди зі змінами правил та/або тарифів банку, позичальник зобов'язаний надати банку письмову заяву про розірвання цього договору і здійснити погашення заборгованості перед банком (у випадку, якщо вона є), в тому числі заборгованість, яка виникла протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам. При незгоді зі списанням коштів по картрахунку письмово проінформувати банк про це протягом 35 днів з моменту списання.

Судом встановлено, що договір між сторонами не розірваний.

Банк має право проводити зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за сім днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно п. 4.9 цього договору. Якщо протягом семи днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду із змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку і без попереднього повідомлення клієнта.

Судом першої інстанції також встановлено, шо Банком підвищувався кредитний ліміт.

В ході апеляційного розгляду судова колегія встановила, що відповідно до Договору Банком ОСОБА_2 було видано три картки - НОМЕР_1 - основна з встановленим лімітом 3000,00 доларів США, НОМЕР_2 - додаткова карта ( для зручності користування кредитним лімітом, який є єдиним для цих двох карт) та НОМЕР_3 - дебетна карта ( карта без виплат) без кредитного ліміту.

В результаті неналежного виконання зобов'язань перед банком у відповідача виникла заборгованість , яка станом на 11.12.2013 року становить 39 412,27 грн., з яких: 21114,78 грн. - заборгованість за кредитом, 18 297,49 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом. Крім того , відповідно до п.8.6. договору штраф 500,00 гривень - фіксована частина та 1970,61 гривень (5% від 39 412,27 гривень) - процентна складова. Всього ж заборгованість відповідача перед позивачем складає 41 882,88 гривень, що було зазначено міським судом , з чим погоджується судова колегія.

Згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом Умов і Правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною укладеного між сторонами Договору слідує, що клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, процентам за користування ним, з перевитрат платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. У випадку невиконання обов'язків за Договором, на вимогу банку клієнт повинен виконати зобов'язання по поверненню кредиту ( в тому числі простроченого кредиту і овердрафту), виплатити винагороди банку (п.п. 6.5,6.6 Умов і Правил).

Згідно з п.п 5.2, 5.3 договору у випадку порушення держателем чи довіреною особою вимог діючого законодавства України і/або умов даного договору і/або у випадку виникнення овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) і/або визнати картку недійсною до моменту усунення вказаних порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому чи у визначеній банком частці у випадку невиконання держателем і/або держателя своїх боргових зобов'язань і інших зобов'язань по цьому договору.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 здійснювалось погашення заборгованості за кредитом 19.08.2011 року в сумі 14000,00 гривень (а.с. 68).

На вимогу судової колегії позивачем було надана копія заяви на переказ готівки №5 від 19.08.2011 року , підписану відповідачем, за якою платником є ОСОБА_2 , сума платежу складала 14000,00 гривень.

Заперечення ОСОБА_2, що вказаний вище платіж був здійснений не нею, а якоюсь іншою особою, колегією суддів до уваги не приймає, оскільки апелянтом не надано жодного належного доказу на підтвердження зазначеної обставини.

Відтак доводи апеляційної скарги в цій частині безпідставні і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Ч.3 ст.267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції , а на стадії апеляційного провадження здійснюється перевірка законності й обґрунтованості рішення суду, то заява про застосування позовної давності може бути розглянута , якщо вона подана під час розгляду справи.

Приймаючи до уваги те, що ухвалою суду було відмовлено в перегляді заочного рішення , чим позбавлено можливості відповідача зробити таку заяву в суді першої інстанції , колегія суддів, в силу норм ЦПК України, в даному випадку не може розглянути таку заяву під час апеляційного провадження.

Однак судова колегія звертає увагу на наступне.

Зі змісту заяви та ксерокопії витягу з Книги обліку пластикових карт , які були надані ПАТ КБ «Приватбанк» на вимогу апеляційної інстанції вбачається, що карта НОМЕР_1, по якій існує заборгованість, видавалась ОСОБА_2 16.07.2010 року. Строк дії даної карти 12 місяців, а отже закінчується в липні 2011 року.

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду за захистом свого порушеного права 17.02.2014 року.

Приймаючи до уваги , що строк дії картки закінчився в липні 2011 року, а з позовом до суду Банк звернувся в лютому 2014 року, строк звернення до суду за захистом порушеного права позивачем не пропущений.

У Правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 19 березня 2014 року (справа №6-14 цс 14), визначено, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу , а щодо повернення кредиту в повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не закінченням строку дії договору.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, є необґрунтованими, а отже підстав для скасування ухваленого судом рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3- відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/

СУДДІ: /підписи/

З оригіналом вірно:

ГОЛОВУЮЧИЙ: