увійти
УКР
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2009 року Справа № 2а-3053/09/2370
11год. 30 хв. м.Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Новікової Т.В.,
при секретарі-Комишній О.М.,
за участю предаставника:
позивача-ОСОБА_2 (довір. № 3048/08 від 10.03.09р.)
відповідача-не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м.Черкаси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від 20.05.2009р. № 6163/08, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м.Черкаси заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 699грн.52коп., яка підтверджена розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008 року, визначеним ФОП ОСОБА_1 та розрахунком боргу, наданим позивачем. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем, як платником страхових внесків, вимог ст.ст.18,20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), згідно якого відповідач зобов'язаний в установлені строки та в повному обсязі сплачувати страхові внески.
Під час судового засідання представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Виходячи з положень ч.8 ст.35, ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована 10.12.2007р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради за номером 2 026 000 0000 018304, є платником страхових внесків та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси згідно заяви від 12.12.2007р.
Відповідно до вимог Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV та п. 11.12 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України від 16.01.2004р. № 64/8663 (далі - Інструкції), відповідачем проведено відповідно до отриманого доходу в 2008р. розрахунок належних до сплати сум страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, узгоджений відповідачем борг зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України становить 699грн.52коп., який на момент розгляду справи сплачений не був.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач правомірно звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 699грн.52коп.
Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку, розмірах та у строки, встановлені законом.
Страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом № 1058-IV.
Відповідно до абз.1 ст.1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. №400-97, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих робітників.
Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.
Як вбачається з наведених норм та підтверджених в матеріалах справи доказів, відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України. Станом на день розгляду спору за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 699грн.52коп.
Статтями 19 та 20 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати, які страхувальники зобов'язані сплачувати за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно зі ст.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р., розробленої відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2, 4.5 цієї Інструкції.
Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 699грн.52коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надавав, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
На підставі ч.3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.06.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 10.06.2009р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні, з врахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ч.2 ст. 128, ст.ст. 158-159, ст.ст. 161-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
на користь управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м.Черкаси (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, р/р 256053011732 в ОПЕРВ обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 354507, код 21367650) заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 699грн.52коп.(шістсот дев'яносто дев'ять гривень 52 коп.).
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.В. Новікова
