Ухвала суду № 40477046, 11.09.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

11 вересня 2014 року Справа № 810/5286/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії та рішення заступника начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Роєнка Романа Володимировича,

ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою, в якій просить суд визнати дії заступника начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Роєнка Романа Володимировича неправомірними, скасувати постанову від 04.08.2014 № 179 та зобов'язати посадову особу державної виконавчої служби вчинити певні дії.

Згідно з приписами статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Так, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 оскаржує дії посадової особи Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, що вчинені нею під час перевірки матеріалів виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № АЕ-43, виданого 27.04.1995 Баришівським районним судом Київської області у цивільній справі про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача аліментів на утримання дитини.

Крім того, позивач просить суд скасувати постанову від 04.08.2014 № 179, винесену заступником начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Роєнком Романом Володимировичем за результатами наведеної вище перевірки, та зобов'язати його провести більш детальну перевірку матеріалів виконавчого провадження № 9349050.

Таким чином, предметом спору у даній справі є дії та рішення посадової особи органу державної виконавчої служби, що стосуються перевірки матеріалів виконавчого провадження з виконання судового рішення, ухваленого відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з приписами частини другої статті 384 Цивільного процесуального кодексу України, скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Аналогічні положення містяться також у частині четвертій статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV.

Таким чином, оскарження дій та рішень заступника начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві щодо примусового виконання судового рішення, ухваленого відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України, здійснюється у спосіб та в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

За наведених обставин вказана справа не підлягає розгляду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.

Зважаючи на те, що позивачем не надано суду доказів сплати судового збору за подання даної скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення йому судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій та рішення заступника начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Роєнка Романа Володимировича неправомірними.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом зі скаргою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати ОСОБА_1 невідкладно.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Харченко С.В.