Постанова № 40476986, 16.09.2014, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16 вересня 2014 р. Справа № 820/15406/14

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до Південно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

Харківський університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (надалі за текстом - ХУПС ім. І. Кожедуба, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю (надалі за текстом - ПСТУ внутрішнього аудиту та фінансового контролю, відповідач), в якому просить суд: визнати неправомірним та скасувати вимоги Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю, викладені в аудиторському звіті від 29.07.2014 року № 234/1/31/40 про результати внутрішнього аудиту фінансово-господарської діяльності Харківського університету Повітряних Сил за період з 01.01.2012 року по 01.07.2014 року в частині щодо переплати компенсації податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 457988,26 грн..

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки відповідача про вчинення ним порушень, викладені в аудиторському звіті є помилковими, не доведеними належними доказами та підлягають скасуванню.

Представник позивача до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 16.09.2014 року надав заяву про слухання справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 15.09.2014 року надав клопотання про розгляду справи без його участі.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 3 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів.

Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України зазначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає, що адміністративна справа повинна бути розглянута в порядку письмового провадження, а не прибуття в судове засідання належним чином повідомлених представника позивача та відповідача не є перешкодою для розгляду адміністративної справи.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 01 липня 2014 року по 29 липня 2014 року аудиторською групою під керівництвом заступника начальника управління-начальника відділу аудиту у бюджетній сфері Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю полковником Студзінського Г.Р. було проведено дослідження окремих питань фінансово-господарської діяльності Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба.

Так, перевіркою виконання вимог роз'яснень Державної податкової інспекції від 02.08.2012 року № 10980/5/17-1116 встановлено, що 48-ми колишнім військовослужбовцям, які були розраховані грошовим забезпеченням, в тому числі грошовою допомогою у разі звільнення з військової служби, був безпідставно відшкодований податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 457988,26 грн., за результатами якої, серед іншого, був складений аудиторський звіт від 29.07.2014 року № 234/1/31/40 та надані рекомендації в термін до 28 серпня 2014 року прийняти рішення щодо переплат компенсації податку з доходів фізичних осіб на суму у розмірі 457988,26 грн..

Не погодившись з зазначеним пунктом результатів перевірки ТВО начальника ХУПС ім. І. Кожедуба Алімпієвим А.М. було подано коментарі (заперечення) від 08 серпня 2014 року № 350/176/100-8/974 на ім'я начальника Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України.

Досліджуючи відповідність вимогам законодавства пункта 8 рекомендацій аудиторського звіту від 29.07.2014 року № 234/1/31/40 Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України, щодо прийняття рішення щодо переплат компенсації податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 457988,26 грн., суд виходить з наступного.

Виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям університету проведена Харківськійм університетом Повітряних Сил ім.І. Кожедуба протягом 2012 - 2013 років в розмірах, визначених Законом України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ та Наказом МОУ від 11.06.2008 року № 260 "Про затвердженням Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України та деяким іншим особам".

Згідно з наказами начальника Харківського університету Повітряних Сил військовослужбовців було виключено зі списків особового складу і цими ж наказами їм передбачено виплату одноразової грошової допомоги при звільненні.

Відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Суд констатує, що на момент набуття права на допомогу, звільнені особи являлись військовослужбовцями, виконували військовий обов'язок і на них поширювалась дія п. 168.5 ст. 168 Податкового Кодексу України, згідно з якою зазначено: сума податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Крім цього слід зазначити, що відповідно до п. 4 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 15.01.2004 року № 44, виплата грошової компенсації військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Суд зазначає, що основними засадами державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей передбачено, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Щодо посилань відповідача в запереченнях на те, що даний спір не підпадає під дію п.1 ч.2 ст. 17 КАС України суд зазначає.

Відповідно до п.6.6 Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених наказом Міністра фінансів України від 04.10.2011 №1247 аудиторський звіт є офіційним документом, складений за результатами внутрішнього аудиту, який містить відомості про хід внутрішнього аудиту, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок. До аудиторського звіту додаються рекомендації щодо удосконалення діяльності установи залежно від характеру виявлених проблем.

За загальною судовою практикою, акти перевірок внутрішнього аудиту не є рішення владних органів, ці акти не підлягають обов'язковому виконанню і суди не можуть вирішувати питання про їх скасування.

Однак, в даному випадку, суд враховує специфіку нормативно-правової бази, яка визначає порядок та механізм проведення контрольних заходів органами внутрішнього аудиту у Збройних Силах України, який встановлено Постановою КМУ № 1001 від 28.09.2011р.«Деякі питання утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» та Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Стандартів внутрішнього аудиту" від 04.10.2011, № 1247.

Так, законодавством, яке регулює порядок та наслідки проведення контрольних заходів не передбачено надсилання до підконтрольної установи відповідного листа-вимоги, а передбачено відповідно до п. 7.1 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Стандартів внутрішнього аудиту" від 04.10.2011, № 1247 забезпечення організації здійснення моніторингу впровадження рекомендацій шляхом встановлення вимоги у внутрішніх документах з питань проведення внутрішнього аудиту для того, щоб впевнитися в тому, що відповідальні за діяльність розпочали ефективні дії, спрямовані на їх виконання.

Відповідно п.17 «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» затвердженого постановою Верховної ради України від 23 червня 1995 року N 243/95-ВР командири підрозділів та інші посадові особи про наявні факти заподіяння матеріальної шкоди зобов'язані негайно подати рапорт командиру (начальнику) військової частини. У разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб. Розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня виявлення шкоди. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено вищим за підлеглістю командиром (начальником), але не більш як на один місяць. Розслідування не проводиться, якщо причини, розмір шкоди та винних осіб встановлено в ході ревізії (перевірки), інвентаризації, дізнання, попереднього слідства або судом. За висновками ревізії (перевірки), інвентаризації, органу дізнання, попереднього слідства або суду командир (начальник) військової частини в п'ятиденний термін з дня одержання такого висновку видає наказ про стягнення з винної особи відповідної суми.

З системного аналізу викладених вище положень нормативно-правових актів випливає, що в даному випадку аудиторський звіт є актом індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної ситуації, стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований. Висновки аудиторського звіту викладені в рекомендаціях породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, а тому можуть бути предметом оскарження в суді.

Отже, спір з цього приводу містить ознаки публічно-правового спору і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність скасування вимоги Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю, викладені в аудиторському звіті від 29.07.2014 року № 234/1/31/40 про результати внутрішнього аудиту фінансово-господарської діяльності Харківського університету Повітряних Сил за період з 01.01.2012 року по 01.07.2014 року в частині щодо переплати компенсації податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 457988,26 грн., з огляду на не відповідність вказаного пункту вимоги діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Розподіл судових витрати здійснити, відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до Південно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю про визнання дій неправомірними - задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірним та скасувати вимоги Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю, викладені в аудиторському звіті від 29.07.2014 року № 234/1/31/40 про результати внутрішнього аудиту фінансово-господарської діяльності Харківського університету Повітряних Сил за період з 01.01.2012 року по 01.07.2014 року в частині щодо переплати компенсації податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 457988,26 грн..

Стягнути з Державного бюджету України на користь Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (61023, м. Харків, вул. Сумська, 77/79, код 24980799) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Супрун Ю.О.