Постанова № 40476810, 08.09.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1825/14

08 вересня 2014 року 09год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Рівненський міський центр зайнятості доОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Рівненський міський центр зайнятості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, понесених на його професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації в сумі 470,66 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання, яким позовні вимоги підтримав та просив справу розглянути без його участі (а.с.23, 30).

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.29).

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що 23.01.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського центру зайнятості із письмовою заявою про надання йому статусу безробітнього (а.с.4-6).

З врахуванням відсутності у відповідача страхового стажу та професійної освіти, 18.02.2014 року між Рівненським міським центром зайнятості та громадянином ОСОБА_1 було укладено договір №170014021800001 щодо професійного навчання останнього. За умовами даного договору відповідач зобов'язувався пройти повний курс навчання за професією, спеціальністю, навчальною програмою: слюсар з ремонту автомобілів зі строком навчання з 18 лютого 2014 року по 09 вересня 2014 року 6,8 місяців з метою сприяння подальшому працевлаштуванню (а.с.7).

Вказане професійне навчання відповідач не пройшов, позаяк наказом Рівненського центру професійно - технічної освіти державної служби зайнятості №19 від 26.03.2014 року відрахований з навчання у зв'язку з пропусками занять без поважних причин.(а.с.9).

Згідно з інформацією та розрахунком Рівненського міського центру зайнятості загальна сума витрат на навчання ОСОБА_1 склала 470,66 грн., в гуртожитках, готелях відповідач не проживав(а.с.10,11).

15.04.2014 року позивач для відповідача направив претензію №07-18/2396 з пропозицією добровільно сплатити заборгованість в місячний строк (а.с.12).

Доказів добровільної сплати суду не надано.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з наступного.

В силу вимог статті 17 Закону України "Про зайнятість населення" №5067-VI від 05.07.2012 року формування та реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення забезпечують у межах своїх повноважень Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування. Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері зайнятості населення є центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики.

Відповідно до частини першої статті 21 цього Закону, діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, спрямовується і координується Міністром - керівником центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики. А відповідно до частини другої - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах є юридичними особами публічного права.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України, є Державна служба зайнятості України. Положення Про Державну службу зайнятості України затверджене указом Президента України №19/2013 від 16 січня 2013 року. Відповідно до пункту 7 цього Положення, Служба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах, а також через міжрегіональні територіальні органи Служби.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 22 Закону України "Про зайнятість населення" №5067-VI від 05.07.2012 року основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є: організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці.

Професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях, відповідно до частини другої статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року є видом соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" №5067-VI від 05.07.2012 року.

Порядок професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних затверджений спільним наказом Міністерство соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України №318/655 від 31.05.2013 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 червня 2013 року за № 1029/23561.

Відповідно до пункту 2.2. цього Порядку, у разі виявлення бажання зареєстрованим безробітним пройти професійне навчання територіальний орган за місцем реєстрації особи як безробітної укладає договір з безробітним та видає йому направлення на професійне навчання до навчального закладу. Безробітний зараховується до навчального закладу на підставі направлення на професійне навчання.

А в силу вимог пункту 2.10. цього Порядку, у разі припинення безробітним професійного навчання без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) безробітний відшкодовує територіальному органу, який уклав з ним договір на професійне навчання, суму витрат на професійне навчання, проїзд до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямку, проживання у період навчання.

Також абзацом другим частини третьої статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року передбачено, що у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 припинив професійне навчання в Рівненському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості без поважних причин, а тому відповідно до наведених правових норм та пункту 3.1.1 договору повинна повернути кошти, витрачені на його професійне навчання, в загальній сумі 470,66 грн.

Оскільки відповідач добровільно не повернув Рівненському міському центру зайнятості кошти, витрачені на його навчання, письмових заперечень проти позову не подав та не надав доказів повернення коштів, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються, позаяк позивач, як орган, на який пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року покладені функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Рівненського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 21084805 м.Рівне, вул.Кавказька,4) заборгованість з витрат, понесених на його професійну підготовку у сумі 470 (чотириста сімдесят) гривень 66 копійок, яку перерахувати на р/р 37176001000246, банк - Головне Управління казначейської служби України в Рівненській області, МФО 833017, одержувач - Рівненський міський центр зайнятості, із зазначенням в платіжному дорученні в графі "Призначенні платежу": "повернення коштів за навчання гр.ОСОБА_1".

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.