Ухвала суду № 40476225, 05.09.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.09.2014 р. Справа № 5015/1763/12

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія», м. Вишневе, Києво-Святошинського р-ну Київської області

про банкрутство ВАТ «Прикарпатпромарматура», м. Львів

Суддя Артимович В.М.,

при секретарі Савчин І.О.

Представники сторін:

від ТзОВ «Експансія»: не з'явився;

від ОСОБА_1: ОСОБА_1 - кредитор;

від боржника: не з'явився;

розпорядник майна: Босак О.Є. - арбітражний керуючий.

ВСТАНОВИВ:

04.05.2012 р. ухвалою господарського суду Львівської області порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Прикарпатпромарматура», м. Львів (суддя Чорній Л.З.).

Ухвалою суду від 08.10.2013 р. заяву ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог в сумі 656150,00 грн. задоволено повністю та вирішено включити дану суму до реєстру вимог кредиторів ВАТ «Прикарпатпромарматура», м. Львів. Дану ухвалу оскаржено в апеляційному порядку.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 р. ухвалу господарського суду Львівської області від 08.10.2013 р. у справі №5015/1763/12 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказану постанову оскаржено в касаційному порядку.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2014 р. касаційну скаргу ВАТ «Прикарпатпромарматура» задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 08.10.2013 р. у справі №5015/1763/12 скасовано, справу направлено на розгляд до господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 11.06.2014 р. прийнято справу № 5015/1763/12 в частині розгляду кредиторських вимог ОСОБА_1 до провадження судді Артимовича В.М. та призначено засідання на 11.06.2014 р.

11.06.2014 року від ліквідатора Босака О.Є. в канцелярію суду поступило клопотання, в якому він просить розгляд справи відкласти терміном на один місяць у зв'язку із неможливістю забезпечити явку ліквідатора в судове засідання через перебування у відпусці.

16.06.2014 року на розгляд суду надійшли пояснення від представника боржника, в яких він просить суд відмовити ОСОБА_1 у визнанні кредитором у справі про банкрутство ВАТ «Прикарпатпромарматура», з підстав викладених в даних поясненнях.

18.06.2014 року представник боржника подав через канцелярію суду супровідний лист про долучення до матеріалів справи витягу з ЄДРЮО та ФОП.

18.06.2014 року від заявника ОСОБА_1 в канцелярію суду надійшло клопотання, в якому заявник просить суд розгляд справи відкласти терміном на два тижні у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання через перебування 18.06.2014 року у відрядженні.

Постановою Львівської апеляційної господарської суду від 16.07.2014 р. вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ва-Авто" та Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура" задоволено частково, постанову господарського суду Львівської області у справі № 5015/1763/12 від 05.02.2014 р. скасовано, справу № 5015/1763/12 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура" передано на розгляд до господарського суду Львівської області на стадію розпорядження майном боржника.

01.08.2014 р. від голови правління боржника на розгляд суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12.08.2014 р. на розгляд суду надійшло клопотання розпорядника майна про долучення документів до матеріалів справи.

В засідання суду 05.09.2014 р. з'явились кредитор та розпорядник майна, надали пояснення по суті справи, просили визнати вимоги заявника. Представники ініціюючого кредитора та боржника не з'явилися, хоча належним чином були в повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Оскільки провадження у справі про банкрутство боржника порушено 04.05.2012 р., суд розглядає заяву ОСОБА_1 з вимогами до боржника в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній до 19.01.2013 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками провадження у справі про банкрутство, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги заявника та заперечення, суд вважає за необхідне вимоги ОСОБА_1 визнати та включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника, як вимоги, що забезпечені заставою (іпотекою), зважаючи на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори одночасно з заявою про вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що підтверджують ці вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2009 р. між ОСОБА_1 (позикодавець) і ОСОБА_4 (позичальник) укладено договір позики про наступне: позичальник отримав від позикодавця, а позикодавець передав у власність позичальникові 656150,00 грн. Зазначену суму позичальник зобов»язується повернути до 11.06.2010 р. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 11.06.2009 р. за № 1310.

11.06.2009 р. ОСОБА_1, як іпотекодержателем, та ВАТ «Прикарпатарматура» (майновий поручитель боржника - ОСОБА_4), як іпотекодавцем, укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 11.06. 2009 р. за реєстраційним № 1313. Цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя згідно договору позики, укладеного між іпотекодержателем та ОСОБА_6, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотарісом Львівського міського нотаріального округу 11.06.2009 р. за реєстровим № 1310, за умовами якого останній зобов»язується повернути безвідсоткову позику у розмірі 656150,00 грн. терміном до 11.06.2010 р. В іпотеку було передано котельню, позначену на плані літ. «Л-1», загальною площею 511,3 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Заява ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура" в сумі 656150,00 грн. була подана до іпотекодавця, як майнового поручителя позичальника ОСОБА_4.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека, це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; майновий поручитель, це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Частиною 1 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч. 1 статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, а солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі відповідно до ст. 543 ЦК України передбачено, що у

За приписами ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Згідно ч. 1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Так, згідно з нормами чинного законодавства майновий поручитель та основний боржник, зобов'язання якого перед кредитором забезпечені іпотекою (заставою) майна, що належить на праві власності майновому поручителю, відповідають перед кредитором солідарно. А відтак, іпотекодержатель, як кредитор, має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

При цьому норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не обмежують право кредитора на звернення з грошовими вимогами до майнового поручителя у випадку, якщо основний боржник не сплатив борг.

Слід також зазначити, що в силу абз. 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Абзацом 2 статті 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання.

У відповідності до ч. 3 ст. 590 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що забезпечені іпотекою вимоги є грошовими та такими що забезпечені заставою. Зокрема така позиція викладена у постановах Верховного суду України від 03.06.2014 р. у справі №25/5005/6641/2012, від 26.08.2014 р. у справі №5024/948/2012.

В силу ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Зважаючи на вищенаведене, вимоги ОСОБА_1 до боржника - Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура" є грошовими та такими, що забезпечені іпотекою (заставою) майна, оскільки ґрунтуються на невиконанні зобов'язання за договором позики від 11.06.2009 р.

Абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство передбачає, що розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Згідно абз. 2 ча. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя

Вимоги, забезпечені заставою, задовольняються у першу чергу відповідно до підпункту "а" п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених кредиторських вимог до боржника в сумі 656150,00 грн.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1, 5, 14, 15, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на суму 656150,00 грн., які підлягають включенню в першу чергу реєстру вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура", як вимоги, забезпечені заставою (іпотекою).

2. Включити до першої черги реєстру вимог кредиторів ВАТ "Прикарпатпромарматура" заборгованість перед державним бюджетом зі сплати судового збору в розмірі 1147,00 грн. за подання заяви ОСОБА_1 про визнання грошових вимог.

Суддя Артимович В.М.