Рішення № 40476216, 08.09.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2014 р. Справа № 911/2622/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

до Комунального підприємства “Новосілки” Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, с. Новосілки Києво-Святошинського району

про стягнення 12553,02 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (надалі позивач) заявлено позов до Комунального підприємства “Новосілки” Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області (надалі відповідач) про стягнення 12553,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем обов’язку по сплаті вартості поставленого позивачем природного газу за договором №06/10-2184ТЕ-17 від 20.12.2010 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.07.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 22.07.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.07.2014 р. у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 27.08.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2014 р. у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 08.09.2014 р. та продовжено строк вирішення спору у даній справі на п'ятнадцять днів.

У судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час місце та дату судового засідання відповідач був повідомлений належним чином ухвалами суду від 04.07.2014 р., 22.07.2014 р. та 27.08.2014 р.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

20 грудня 2010 року між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (постачальник, позивач у справі) та Державним комунальним підприємством "Новосілки"" (покупець, відповідач у справі) було укладено договір № 06/10-2184ТЕ-17 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі договір), відповідно до якого постачальник зобов’язується поставити покуп покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору (п.п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, постачальник передає покупцю в період з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р. газ в обсязі 1930,000 тис. куб. м.

Ціна за 1000 куб. м. газу становить 1091,00 грн., крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 1309,20 грн. Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 2105630,00 грн., крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 2526756,00 грн. (п.п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: - перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що останній набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріпленням печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., а в частині розрахунків за газ – до їх повного здійснення.

Зазначений договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками печаток юридичних осіб.

Додатковою угодою № 1 від 28.01.2011 р. до договору внесено зміни, а саме: змінено назву договору на "Договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання".

Додатковою угодою № 2 від 04.04.2011 р. до договору внесено зміни, а саме: абз. 3 п. 3.1. викладено у наступній редакції: "До сплати за 1000 куб. м. природного газу – 1091,00 грн., крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 1309,20 грн. ".

На виконання умов зазначеного договору позивачем була проведена поставка газу відповідачеві, що підтверджується актами передачі-приймання природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання від: 31.11.2011 р. на суму 462736,74 грн., від 28.02.2011 р. на суму 436900,98 грн., 31.03.2011 р. на суму 337242,07 грн. та 30.04.2011 р. на суму 110427,10 грн. – загалом на суму 1347306,89 грн. (копії актів у матеріалах справи).

У зв’язку з неналежним виконанням ДКП "Новосілки" своїх зобов’язань щодо сплати заборгованості за договором № 06/10-2184ТЕ-17 від 20.12.2010 р. у сумі 547306,39 грн., рішеннями господарського суду Київської області від 23.10.2012 р. та 19.03.2013 р. у справах №3/103-12, яке набрало законної сили 04.12.2012 р., та №3/103-12/6 стягнуто з відповідача на користь позивача 547306,39 грн. основного боргу, 41092,84 грн. пені (нарахованої за період з 16.02.2012 р. по 15.08.2012 р.), 9324,01 грн. інфляційних втрат (нарахованих за період з 21.02.2012 р. по 31.03.2012р.), 23241,39 грн. 3% річних (нарахованих за період з 21.02.2012 р. по 16.08.2012 р.)та 12299,57 грн. судового збору.

Як зазначає позивач відповідачем було сплачено повністю стягнуту рішенням суду основну заборгованість 21.12.2012 р., що підтверджується виписками з рахунку позивача, копії яких долучені до матеріалів справи.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо своєчасної сплати коштів за поставлений позивачем природний газ на підставі договору від 20.12.2010 р. №06/10-2184ТЕ-17.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частини першої ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами частини другої статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв’язку з несвоєчасною сплатою відповідачем основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 5376,38 грн. 3% річних та 823,01 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 17.08.2012 р. по 21.12.2012 р.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних, за вказаний вище період від несвоєчасно сплаченої суми основного боргу, суд вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5376,38 грн. задовольняє повністю, оскільки позивачем відповідний розрахунок виконано арифметично вірно.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, за вказаний вище період від несвоєчасно сплаченої суми основного боргу, суд вимогу позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 823,01 грн. задовольняє повністю, оскільки позивачем відповідний розрахунок виконано арифметично вірно.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4489,33 грн. інфляційних втрат та 1864,30 грн. 3%відсотків річних, нарахованих за період з 05.12.2012 р. по 20.06.2014 р. на суму несплаченої пені у розмірі 41092,84 грн., яку стягнуто з відповідача на користь позивача рішенням господарського суду Київської області від 23.10.2012 р. у справі №3/103-12.

За положеннями частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Визначаючи правову природу грошового зобов'язання, необхідно, перш за все виходити з правил частини першоїст. 509 ЦК України, відповідно до яких зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В той же час правова природа пені зовсім інша, оскільки пеня - це один із видів забезпечення виконання зобов'язання (ст. ст. 546, 549 ЦК України).

За приписами частини першої ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Тобто, пеня носить допоміжний (акцесорний) до основного зобов'язання характер.

Таким чином, системний аналіз норм матеріального права дає підстави для висновку, що обов'язок сплатити пеню за невиконання зобов'язання не є зобов'язанням в розумінні положень частини першої ст. 509 ЦК України, тому що пеня є одним із видів забезпечення виконання основного зобов'язання, в тому числі й грошового.

Отже, з прийняттям рішення господарським судом Київської області від 23 жовтня 2012 року у справі № 3/103-12 про стягнення з відповідача на користь позивача пені, правова природа цього боргу як штрафної санкції з прийняттям рішення не змінилася, пеня у грошове зобов'язання не перетворилася, а тому відсутні підстави для застосування до цих правовідносин положень ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 18.02.2014 р. у справі №905/909/13-г.

Отже, враховуючи, що з прийняттям рішення господарським судом Київської області від 23 жовтня 2012 року в справі № 3/103-12 про стягнення з відповідача на користь позивача пені, правова природа цього боргу як штрафної санкції з прийняттям рішення не змінилася, пеня у грошове зобов'язання не перетворилася, правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 4489,33 грн. інфляційних втрат та 1864,30 грн. 3% відсотків річних, нарахованих за період з 05.12.2012 р. по 20.06.2014 р. на суму несплаченої відповідачем пені у розмірі 41092,84 грн. відсутні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5376 грн. 3% річних та 823,01 грн. інфляційних втрат, загалом 6199,39 грн.

Судові витрати, відповідно до частини п’ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Новосілки" Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області (03027, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Новосілки, вул. Озерна, буд. 20; код ЄДРПО України 25655972) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПО України 31301827) – 5376 (п’ять тисяч триста сімдесят шість) гривень 38 коп. 3% річних, 823 (вісімсот двадцять три) гривні 01 коп. інфляційних втрат та 902 (дев’ятсот дві) гривні 28 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 15.09.2014 року.

Суддя А.В. Лопатін