Рішення № 40476146, 04.09.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2014 р. Справа № 911/2469/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Ірпінь Київської області

до Національного університету державної податкової служби України, м.Ірпінь

про стягнення 411539,40 грн.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Ірпінською фінансово-юридичною академією у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі позивач) заявлено позов до Національного університету державної податкової служби України (надалі відповідач) про стягнення 411539,40грн., з яких: 396962,52 грн. орендна плата, 7304,80 грн. пеня, 199,77 грн. 3% річних та 6072,31 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договорами оренди від 13.02.2014 р. №1444114, №1432112 та №1444115 у частині здійснення орендних платежів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.06.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 16.07.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2014 р. у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 20.08.2014 р.

19.08.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав відзив на позовну заяву у якому визнає заявлену до стягнення позивачем суму частково, а саме у розмірі 110405,64 грн. та докази сплати вказаної суми.

У судовому засіданні 20.08.2014 р. судом оголошено перерву до 02.09.2014 р. про що представниками сторін підписано відповідне повідомлення.

Крім того, ухвалою суду від 20.08.2014 р. продовжено строк вирішення спору у даній справі на п'ятнадцять днів.

У судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час місце та дату судового засідання відповідач був повідомлений належним чином про що свідчить підпис останнього на бланку перерви.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

13 лютого 2014 року між Ірпінською фінансово-юридичною академією у формі товариства з обмеженою відповідальністю (орендодавець) та Національним університетом державної податкової служби України (орендар) було укладено договір оренди № 1444115 (далі договір-1), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в строкове платне користування нерухоме майно, що розташоване за адресою: 95051, АР Крим, місто Сімферополь, вулиця Єлеваторна, будинок 8б, загальною площею 1002,5 м.кв. (далі - майно) (оренда нежитлових приміщень для навчання студентів Кримської філії Національного університету державної податкової служби України), а орендар зобов'язується прийняти це майно та після припинення цього договору повернути майно орендодавцю в належному стані.

Згідно з п. 3.2. договору, розмір орендної плати з урахуванням індексації становить 17283 грн. 10 коп. за 1 місяць з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. договору орендна плата сплачується щомісяця, протягом місяця наступного за звітним, за повний місяць, незалежно від строку користування майном, що є предметом даного договору у безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця на підставі акту надання послуг.

Згідно з п.5.1. договору у редакції додаткової угоди №1, останній набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.07.2014 р. та, згідно ч. 3 ст. 631 ЦК України, застосовується до правовідносин, що склалися між сторонами з 01.01.2014р.

На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачеві у оренду вищезазначене нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду приміщень від 13.02.2014 р., який підписано представниками сторін та скріплено відтисками печаток юридичних осіб.

Крім того, 13 лютого 2014 року між Ірпінською фінансово-юридичною академією у формі товариства з обмеженою відповідальністю (орендодавець) та Національним університетом державної податкової служби України (орендар) було укладено договір оренди № 1444114 (далі договір-2), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в строкове платне користування нерухоме майно, що розташоване за адресою: 32300, Хмельницька область, місто Кам’янець-Подільський, вулиця Годованця, будинок №1, загальною площею 1369,70 м.кв. (далі - майно) (оренда нежитлових приміщень для навчання студентів Кам’янець-Подільської філії Національного університету державної податкової служби України), а орендар зобов'язується прийняти це майно та після припинення цього договору повернути майно орендодавцю в належному стані.

Згідно з п. 3.2. договору, розмір орендної плати з урахуванням індексації становить 32872 грн. 80 коп. за 1 місяць з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. договору орендна плата сплачується щомісяця, протягом місяця наступного за звітним, за повний місяць, незалежно від строку користування майном, що є предметом даного договору у безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця на підставі акту про надання послуг.

Згідно з п.5.1. договору у редакції додаткової угоди №1, останній набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014 р. та, згідно ч. 3 ст. 631 ЦК України, застосовується до правовідносин, що склалися між сторонами з 01.01.2014 р.

На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачеві у оренду вищезазначене нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду приміщень від 13.02.2014 р., який підписано представниками сторін та скріплено відтисками печаток юридичних осіб.

Крім того, 13 лютого 2014 року між Ірпінською фінансово-юридичною академією у формі товариства з обмеженою відповідальністю (орендодавець) та Національним університетом державної податкової служби України (орендар) було укладено договір оренди № 1432112 (далі договір-3), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в строкове платне користування нерухоме майно, що розташоване за адресою: смт. Ворзель Київської області по вулиці Кірова 3, площею 3273,20 м.кв. (далі - майно), а орендар зобов'язується прийняти це майно та після припинення цього договору повернути майно орендодавцю в належному стані.

Згідно з п. 3.2. договору, розмір орендної плати з урахуванням індексації становить 93122 грн. 54 коп. за 1 місяць з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. договору орендна плата сплачується щомісяця, протягом місяця наступного за звітним, за повний місяць, незалежно від строку користування майном, що є предметом даного договору у безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця на підставі акту про надання послуг.

Згідно з п.5.1. договору у редакції додаткової угоди №1, останній набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014 р. та, згідно ч. 3 ст. 631 ЦК України, застосовується до правовідносин, що склалися між сторонами з 01.01.2014 р.

На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачеві у оренду вищезазначене нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду приміщень від 13.02.2014 р., який підписано представниками сторін та скріплено відтисками печаток юридичних осіб.

З п.п. 4.1. договорів вбачається, що відповідач мав сплачувати орендну плату щомісяця, протягом місяця наступного за звітним, за повний місяць, незалежно від строку користування майном, що є предметом даного договору у безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця на підставі акту про надання послуг.

Відповідно до частини першої ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, як зазначає позивач, в порушення своїх договірних зобов’язань, відповідач не здійснив у повному обсязі розрахунки з Ірпінською фінансово-юридичною академією у формі ТОВ по орендній платі за користування об’єктами оренди, у зв’язку з чим за відповідачем станом на дату подання позову рахувалася заборгованість у розмірі 396962,52 грн., а саме, за договором-1 за січень, березень та квітень 2014 року на суму 51849,30 грн., за договором-2 за березень та квітень 2014року на суму 65745,60 грн., за договором-3 за січень, березень та квітень 2014року на суму 279367,62 грн.

Як зазначено вище, 19.08.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав та докази сплати заборгованості у розмірі 110405,64 грн., з яких 17283,10 грн. орендна плата за січень за договором-1 та 93122,54 грн. орендна плата за січень за договором-3.

У п. 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Оскільки зобов’язання відповідача щодо сплати позивачу 110405,64 грн. було припинено шляхом сплати відповідачем вказаного боргу, суд припиняє провадження у справі № 911/2469/14 у частині стягнення основного боргу у розмірі 110405,64 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі, коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки даний спір у частині сплачених після порушення провадження у даній справі коштів виник внаслідок неправильних дій відповідача (несвоєчасної сплати заборгованості), суд вирішив витрати по сплаті судового збору у частині сплачених після порушення провадження у даній справі коштів покласти на відповідача.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати орендної плати у розмірі 286556,88 грн. за вказаними вище договорами оренди.

До тверджень відповідача, вказаних у відзиві на позовну заяву, що у зв’язку з відсутністю підписаних актів про надання послуг оренди зазначеного вище нерухомого майна за березень та квітень 2014 року у останнього немає підстав для сплати орендної платежів за вказані місяці суд ставиться критично, оскільки, виходячи з умов договору, відсутність актів про надання послуг оренди не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, оскільки в договорах чітко вказано строк виконання зобов’язання зі сплати орендної плати (щомісяця, протягом місяця наступного за звітним, за повний місяць, незалежно від строку користування майном, що є предметом даного договору у безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця на підставі акту про надання послуг), тому наявність або відсутність актів не звільняє відповідача від обов’язку сплачувати орендну плату (вказаної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 29.09.2009р. у справі №37/405).

Крім того, присутній у судовому засіданні 20.08.2014 р. представник відповідача усно стверджував, що укладені додаткові № 1 до договорів №1432112, №1444114 та №1444115 від 13.02.2014 р. продовжують дію договорів, лише у частині сплати орендарем орендної плати за користування вказаними вище нежитловими приміщеннями у січні та березні 2014 року. Вказані твердження представника відповідача спростовуються змістом зазначених додаткових угод, оскільки у них зазначено про пролонгацію договорів, а не окремих їх частини.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з частиною першою та частиною сьомою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами частини першої ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини першої та п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено той факт, що заборгованість відповідача перед Ірпінською фінансово-юридичною академією у формі товариства з обмеженою відповідальністю по орендній платі за користування об’єктами оренди складає 286556,88 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 286556,88 грн. боргу підлягає задоволенню.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 7304,80 грн. пені, 1199,77 грн. 3% річних та 6072,31 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних по заборгованості по орендній платі за період з 01.03.2014р. по 01.06.2014 р. (вказаний у розрахунку позивача) щодо заборгованості по орендній платі за кожний місяць окремо, суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1199,77 грн. задовольняє повністю, оскільки результат перерахунку здійсненого судом, є більшим заявленої позивачем до стягнення суми.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат по заборгованості по орендній платі за період з 01.03.2014р. по 01.06.2014 р. (вказаний у розрахунку позивача) щодо заборгованості по орендній платі за січень за договором №1 та №3, суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 6072,31 грн. задовольняє повністю, оскільки результат перерахунку здійсненого судом, є більшим заявленої позивачем до стягнення суми.

Згідно з частиною першою ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.3. договорів оренди при порушенні строку оплати наданих послуг орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,05 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується протягом всього часу прострочки.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені по заборгованості по орендній платі за період з 01.03.2014р. по 01.06.2014 р. (вказаний у розрахунку позивача) щодо заборгованості по орендній платі за кожний місяць окремо, суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 7304,80 грн. задовольняє у частині 6914,80 грн., оскільки відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично невірно.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 286556,88 грн. основного боргу, 6914,80 грн. пені, 1199,77 грн. 3% річних та 6072,31 грн. інфляційних втрат, а загалом 300743,76 грн.

Судові витрати, відповідно до частини п’ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Разом з тим, відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У п. 5.2. роз’яснень наданих Вищим господарським судом України у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

Керуючись вказаними вище приписами норм ст. ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд, здійснивши відповідний розрахунок, встановив, що позивачу, у зв’язку з внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, слід повернути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 0,01грн.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі №911/2469/14 за позовом Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Національного університету державної податкової служби України про стягнення 411539,40 грн. у частині стягнення 110405,64 грн. боргу припинити.

3. Стягнути з Національного університету державної податкової служби України (08201, Київська область, м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, буд. 31; код ЄДРПО України 02973089) на користь Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю (08201, Київська область, м .Ірпінь, вул.Тургенівська, буд. 50; код ЄДРПО України 32240252) – 286556 (двісті вісімдесят шість тисяч п’ятсот п’ятдесят шість) гривень 88 коп. боргу по орендних платежах, 1199 (одну тисячу сто дев’яносто дев’ять) гривень 77 коп. 3% річних, 6072 (шість тисяч сімдесят дві) гривні 31 коп. інфляційних втрат, 6914 (шість тисяч дев’ятсот чотирнадцять) гривень 80 коп. пені та 8222 (вісім тисяч двісті двадцять дві) гривні 99коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Повернути Ірпінській фінансово-юридичній академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю (08201, Київська область, м .Ірпінь, вул. Тургенівська, буд. 50; код ЄДРПО України 32240252) з Державного бюджету України частину сплаченого за квитанцією №ПН602 від 02.06.2014 р. на суму 8230,80 грн. судового збору, а саме у розмірі 0 (нуль) гривень 01 коп. (оригінал квитанції у матеріалах справи).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.09.2014 року.

Суддя А.В. Лопатін