Рішення № 40476094, 09.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12985/14 09.09.14

За позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 39870,11 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Поліщук Л.П. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 09.09.14 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 39870,11 грн. за надані комунальні послуги, з яких: 37943,40 грн. - основний борг, 243,17 грн. - інфляційні втрати, 1683,54 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 р. порушено провадження у справі № 910/12985/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.07.2014р.

30.07.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2014р. розгляд справи №910/12985/14 відкладено на 13.08.2014р.

Представник позивача - Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" в судовому засіданні 13.08.2014р. надав суду пояснення по справі, надав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про продовження строків розгляду спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у судове засідання 13.08.2014р. не з'явився, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2014р. продовжено строк вирішення спору у справі № 910/12985/14 на 15 (п'ятнадцять) днів та відкладено розгляд справи на 09.09.2014р.

Представник позивача - Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" в судовому засіданні 09.09.2014р. надав суду документи по справі, пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в судове засідання 09.09.2014р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не подав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2014р., яка відправлена на юридичну (згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України) та поштову адреси відповідача.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 09.09.2014р. за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.09.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року № 24/6240 "Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва" було перейменоване з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, що зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.10.2001 року.

Відповідно до п. 2.1. Статуту Підприємство створене з метою отримання прибутку від господарської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних потреб, надання послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства в якості виконавця цих послуг.

2.2. Основними напрямками діяльності Підприємства є:

Забезпечення послугами газопостачання, водопостачання (водовідведення) та централізованого опалення до споживачів по внутрішньобудинкових мережах на підставі договорів, укладених підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених підприємством безпосередньо зі споживачами послуг.

Здійснення нарахувань та виготовлення рахунків на сплату житлово-комунальних послуг для споживачів (власників, наймачів) жилих та нежилих приміщень.

2.2.3.Забезпечення збору платежів від споживачів зазначених послуг на користь виробників послуг.

2.2.4. Здійснення комплексних заходів по підвищенню платіжної дисципліни населення.

2.2.5.Здійснення комплексного обслуговування споживачів, в тому числі проведення прийому споживачів, нарахування споживачам та збір платежів за спожиті житлово-комунальні послуги на підставі відповідних договорів (доручення, про надання послуг тощо) з виробниками житлово-комунальних послуг (ПАТ "Київенерго", ПАТ "АК "Київводоканал", ПАТ "Київгаз" тощо).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (відповідач) є власником нежилих приміщень загальною площею 62,60 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 та фактично є споживачем комунальних послуг, які надає Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (позивач).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що у період з 30.11.2010р. по 31.03.2014р. у відповідача виникла заборгованість за фактично спожиті комунальні послуги, які надає позивач. Також, позивач вказує, що відповідач ухилявся від укладення Договору на постачання комунальних послуг із позивачем. Разом з тим, позивач 2012-2014 р.р. звертався до відповідача з претензією щодо погашення наявної заборгованості за комунальні послуги та пропозицією укласти договір на надання комунальних послуг.

Станом на 01.04.2014р. заборгованість відповідача перед позивачем за фактично спожиті комунальні послуги у період з 30.11.2010р. по 31.03.2014р. складає 37943,40 грн. Також, позивачем на суму заборгованості за спожиті комунальні послуги нараховані інфляційні втрати у розмірі 243,17 грн. та 3% річних у розмірі 1683,54 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень загальною площею 62,60 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 15.05.2007 року, копія якого наявна в матеріалах справи. Вказане також підтверджується витягом з Держаного реєстру правочинів №3979347.

Позивач є виконавцем функцій з своєчасного та якісного надання житлово-комунальних послуг для потреб споживачів до об'єктів житлового та нежитлового фонду, у тому числі, на об'єкті за адресою АДРЕСА_2.

Позивач надає відповідачу послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді на підставі Договору №32-0056 від 13.11.2003р., укладеним між позивачем та ПАТ "Київенерго", що підтверджується наявними в матеріалах справи табуляграмами ПАТ "Київенерго".

Відповідач від наданих послуг у встановленому законом порядку не відмовлявся. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Судом, також встановлено, що сторони у договірних відносинах не перебувають. Проте, з матеріалів справи вбачається факт бездоговірного фактичного споживання відповідачем комунальних послуг у період з 30.11.2010р. по 31.03.2014р., заборгованість за які складає 37943,40 грн.

Факт споживання послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді відповідачем під час розгляду справи не спростований.

Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - своєчасне та якісне надання послуг, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг із визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, необхідність укладення договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і визначена саме як обов'язок, а не право сторін, тому сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не є підставою звільнення від Відповідача від обов'язку оплатити за спожиті послуги.

Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що до комунальних послуг відносяться централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (надалі - Правила), відповідно до п. 8 яких послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно з п. 12 вказаних Правил № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.

Відповідно до положень п.п. 18, 20 Правил № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Зі змісту вищевикладених нормативних положень вбачається, що в контексті оплати послуг з теплопостачання вирішальне значення має насамперед встановлення споживача цих послуг, і тільки у випадку, якщо це неможливо - власника приміщення.

Враховуючи те, що судом встановлено факт споживання відповідачем послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді, то, відповідно до вищенаведених норм закону, на відповідача покладається обов'язок відшкодувати вартість отриманих послуг.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог

З огляду на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення вартості спожитих комунальних послуг у період з 30.11.2010р. по 31.03.2014р. на суму 37943,40 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про погашення наявної заборгованості за комунальні послуги та пропозицією укласти договір на надання комунальних послуг (вимоги від 21.03.2012р., від 26.07.2012р., від 14.10.2013р., від 29.04.2014р.), проте, відповідач не здійснив жодних дій, спрямованих на погашення існуючої заборгованості.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд здійснивши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних встановив, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 243,17 грн. та 3% річних у розмірі 1607,08 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) 37943 (тридцять сім тисяч дев'ятсот сорок три) грн. 40 коп. - основного боргу, 1607 (одну тисячу шістсот сім) грн. 08 коп. - 3% річних, 243 (двісті сорок три) грн. 17 коп. - інфляційних втрат, 1823 (одну тисячу вісімсот двадцять три) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 12.09.2014р.

Суддя О.В. Гулевець