Вирок № 40475414, 16.09.2014, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2726/14-к

Номер провадження 1-кп/623/266/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересян 2014 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Піддубного І.А.,

при секретарі Довгополій І.В.,

з участю прокурора Кривенкова В.И.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі кримінальне провадження № 12013220320001393 від 3 серпня 2013 р. про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, раніше не судимого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, ІНПП НОМЕР_1, м.т. НОМЕР_3

у вчинені злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 близько 00 годин 20 хвилин 03серпня 2013 року, керуючи автомобілем «Wolkswagen Рassat», реєстраційний номер НОМЕР_2, слідував по пр-ту Леніна в напрямку вул. Гагаріна в м. Ізюмі. В цей час по пр-ту Леніна в напрямку вул. Комінтерна в м. Ізюмі, у зустрічному напрямку, вздовж правого краю проїжджої частини рухався велосипедист ОСОБА_4.

У дорожній обстановці, що виникла, водій ОСОБА_3, грубо порушуючи п. 12.3 Правила дорожнього руху України, згідно якого: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», не виконав вимоги даного пункту, в результаті чого допустив зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_4, змінившого напрям свого руху праворуч.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, отримав тілесні ушкодження у вигляді важкої тупої травми голови у вигляді забиття головного мозку з крововиливом під його оболонки, перелом кісток черепа, кваліфіковані згідно висновку судово-медичної експертизи трупу Ізюмським МРО СМЕ № 325-ІЗт/13 від 03.08.2013 року, як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя. 03.08.2013 року ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди помер в Ізюмській ЦМЛ.

Обвинувачений ОСОБА_3, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні визнав свою вину повністю і показав, як і за яких обставин скоїв злочин. Так, 3 серпня.2013 року близько 00 годин 20 хвилин, керуючи автомобілем «Wolkswagen Рassat», він слідував по пр-ту Леніна в напрямку вул. Гагаріна в м. Ізюмі. В цей час по пр-ту Леніна в напрямку вул. Комінтерна в м. Ізюмі, у зустрічному напрямку вздовж правого краю проїжджої частини рухався велосипедист. У даній дорожній обстановці що виникла, він, ОСОБА_3, порушуив п. 12.3 Правила дорожнього руху України, в результаті чого допустив зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_4, змінившого напрям свого руху вправо. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді важкої тупої травми голови і від отриманих тілесних ушкоджень в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, помер в Ізюмській ЦМЛ.

Відповідно до ст.349 ч.3 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюють ся, і обмежився допитом обвинуваченого та потерпілої.

Таким чином суд вважає, що діяння, вчинені обвинуваченим ОСОБА_3, правильно квліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілому.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд, зокрема, враховує, що ОСОБА_3 раніше не судимий, характеризується позитивно, на досудовому слідстві та в суді давав правдиві показання, розкаюється у скоєному.

В судовому засіданні від обвинуваченого ОСОБА_3 надійшло клопотання про застосування до нього амністії, в якому він просить звільнити його від відбування покарання, так як має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6

Прокурор не заперечував проти звільнення від відбування покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Як встановлено ст.85 КК України, на підставі Закону «Про амністію» засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст.86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1 Закону України "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

19.04.2014 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 р. №1185-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого(підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п.«г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, підлягають особи, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи.

В матеріалах кримінального провадження міститься копія свідотства про народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, де батьком указаний ОСОБА_3 (Серія НОМЕР_4)

Вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив в період до дня набрання чинності (19 квітня 2014р.) Закону України «Про амністію у 2014 році». Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений визнає повністю, щиро кається у вчиненому.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» із врахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законів щодо застосування амністії в Україні" від 06.05.2014 року, судом не встановлено, амністія до неьго не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_3 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи по кримінальному провадженню в сумі 2787 грн. 30 коп, суд вважає необхідним покласти на ОСОБА_3 і стягнути вказану суму на код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Розглядаючи питання про цивільний позов, заявлений потерпілою за відшкодування матеріальних витрат та моральної шкоди, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.85,86 КК України, ст.3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.ст.314, 373, 374, 471, 474, 475 КПК України суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально- виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально- виконавчу інспекцію.

На підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_3 повністю звільнити від відбування покарання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової експертизи по кримінальному провадженню в сумі 2787 грн. 30 коп, на код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальні витрати в сумі 8791 грн.20 коп. та моральну шкоду в сумі 55000 грн., а всього - 63791 грн. 20 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ізюмський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: І.А.Піддубний.