Постанова № 40475107, 16.09.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року Житомир справа № 806/3771/14

категорія 10.1

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юрівське" про стягнення 2378,96 грн,-

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області звернулось до суду з вказаним позовом. При цьому, посилаючись на частину 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункти "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", просило стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юрівське" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених застрахованим особам за липень 2014 року в сумі 2378,96 грн. В добровільному порядку заборгованість не погашена.

Представник позивача подав до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати в порядку письмового провадження.

Ухвала про відкриття провадження у справі та судова повістка направлялись відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак поштове відправлення повернулося як не вручене адресату з незалежних від суду причин, а тому, відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, ухвала та повістка вважається врученою належним чином.

Враховуючи, що представник позивача та представник відповідача не прибули в судове засідання, хоча були повідомленні про дату, час та місце судового розгляду належним чином, потреби заслуховувати свідків чи експертів відсутні, справа розглядається у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п."б"-"з", "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як вбачається з п.2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.п.6.1. п.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно п.6.4. Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із п.6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач має заборгованість перед Пенсійним Фондом України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за липень 2014 року у розмірі 2378,96 грн, що стверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.5).

Отже, заборгованість у сумі 2378,96 грн вважається узгодженою, оскільки відповідач докази оскарження розрахунків фактичних витрат на доставку пенсій за вказаний період суду не надав. Не надав також і докази погашення боргу в зазначеній сумі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст.71, 86, 94, 128, 158-162, 186, 254 КАС України, суд -,

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юрівське" (р/р 26007055900093 в РУ ЗАТ "Приват банк" м.Житомир, МФО 311744, код ЄДРПОУ 03744818) на користь управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області (р/р 25605302632 в Житомирському обласному управлінні ВАТ "Державний Ощадний банк України" МФО 311647, код ЄДРПОУ 20405058) заборгованість у сумі 2378,96 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Панкеєва