Ухвала суду № 40474075, 04.07.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

04 липня 2014 р. Справа № 2а/0270/3959/11

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Богоноса Михайла Богдановича,

за участю:

секретаря судового засідання: Слишинської Н.С.

представника заявника: Лебедєвої О.С.

представника позивача: не прибув;

представника відповідача: Гуменюк О.І., Терепи С.В., Бурбели Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву управління Державної казначейської служби у м. Вінниці Вінницької області про зміну способу та порядку виконання рішення суду в справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс"

до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області

про: визнання бездіяльності протиправною та стягнення сум бюджетного відшкодування

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення сум бюджетного відшкодування.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2011 року адміністративний позов у справі задоволено. За наслідками розподілу понесених судових витрат, вказаною постановою суду стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс" (ЄДРОПУ 33553300) сплачене ним державне мито (судовий збір) в розмірі 1703,40 грн.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2011 року залишено без змін.

19.06.2014 року на адресу суду надійшла заява від Управління державної казначейської служби у м. Вінниці Вінницької області про зміну способу виконання рішення суду по адміністративній справі. У поданій заяві заявник просив змінити спосіб виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2011 року по справі № 2а/0270/3959/11 шляхом стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс" судових витрат в сумі 1703 грн. 40 коп. шляхом їх безспірного списання з Вінницької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

В обгрунтування заяви заявник зіслався на п. 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року, згідно якого, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

При цьому заявником зазначено, що положення вказаної норми унеможливлюють виконання судового рішення, оскільки зарахування коштів при сплаті позивачем судового збору відбулося до місцевого бюджету, а згідно Постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2011 року стягнення судових витрат в розмірі 1703,40 грн. присуджено із Державного бюджету України.

Також заявник зіслався на Інформаційний лист Вищого адміністративного суду від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11, яким рекомендовано проводити розподіл судових витрат саме у спосіб, який запропоновано Управлінням державної казначейської служби у м. Вінниці Вінницької області у заяві що розглядається.

Представник заявника у судовому засіданні підтримав заяву про встановлення способу і порядку виконання судового рішення від 05.09.2011 р. по справі №2а/0270/3959/11 та просив задовольнити її в повному обсязі.

Представники відповідача Вінницької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області заперечили проти задорволення заяви.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області підтримала доводи заяви та просила задовольнити її повністю.

Надавши оцінку заяві про зміну способу та порядку виконання судового рішення та іншим доказам, що стосуються її розгляду, суд дійшов висновку, що у її задоволенні слід відмовити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що постановою Вінницького окружного адміністартивного суду від 05.09.2011 року у адміністративній справі № 2а/0270/3959/11 повністю задоволено позов ТОВ "Поділляагротранс" та, зокрема, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Поділляагротранс" (ЄДРОПУ 33553300) сплачене ним державне мито (судовий збір) в розмірі 1703,40 грн. (а.с. 56).

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 року постанову суду від 05.09.2011 року залишено без змін (а.с. 86).

За заявою стягувача Вінницьким окружним адміністартивним судом було видано виконавчий лист у справі про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Поділляагротранс" (ЄДРОПУ 33553300) понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1703,40 грн.

У заяві про зміну порядку та способу виконання судового рішення, Управління державної казначейської служби у м. Вінниці Вінницької області посилаючись на неможливість виконання постанови Вінницького окружного адміністартивного суду від 05.09.2011 року в частині розподілу судових витрат просить змінити спосіб її виконання, шляхом стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс" судових витрат в сумі 1703 грн. 40 коп. шляхом їх безспірного списання з Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Суд вважає, що заява про зміну способу виконання судового рішення задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

Щодо повноважень органів Державної казначейської служби звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання то такі випливають із нормам Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року, який прийнятий на виконання частини другої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною першою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюються Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Разом із тим, надаючи оцінку мотивам заяви, що розглядається, суд враховує, що відповідно до частини першої ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Тобто із змісту зазначеної норми процесуального Закону, видно, що підставою для зміни порядку та способу виконання судового рішення може бути існування певних обставин як суб'єктивного так і об'єктивного характеру, за наявності яких виконання судового рішення у визначений ним спосіб унеможливлено.

Заявник, як на одну із таких обставин зіслався на те, що згідно норми п. 19 Порядку, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів. Вказана норма унеможливлює виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2011 року по справі № 2а/0270/3959/11 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс" судових витрат в сумі 1703 грн. 40 коп. із Державного бюджету України.

Суд критично оцінює такі доводи заявника із наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки постанова суду від 05.09.2011р. року винесена на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд, на виконання положень ст.94 КАС України, присудив здійснені позивачем судові витрати саме із Державного бюджету України.

Крім того, оцінка вказаному способу виконання рішення суду вже надавалася судом за результатами розгляду заяви про зміну способу виконання рішення суду від 01.02.2012 року (а.с. 101-103), за результатми розгляду якої Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 22.02.2012 року відмовив у її задоволенні та дійшов всиновку, що присудження позивачу судових витрат саме із Державного бюджету України повністю узгоджується із нормою ст. 94 КАС України. Вказана ухвала набрала законної сили, так як залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року (а.с. 117-118, 147-148).

Крім того, суди у наведених рішеннях зазначили, що при виконання рішення суду слід враховувати, що механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, що прийняті судовими органами чітко визначений підпунктом 3 пункту 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та Порядком виконання про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.

Щодо посилань заявника на Інформаційний лист Вищого адміністративного суду від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11, то такі до уваги не беруться, оскільки положення вказаного Інформаційного листа не можуть змінювати зміст судового рішення (Постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2011 року) яке прийнято раніше. Крім того, встановлений постановою суду від 05.09.2011 року спосіб її виконання в частині стягнення саме із Державного бюджету України понесених позивачем судових витрат узгоджується із практикою вирішення питань щодо розподілу судових витрат Вищим адміністративним судом України, зокрема у справі № К/800/46619/13.

Окрім вказаного, слід звернути увагу і на те, що обгрунтування заяви про зміну способу виконання судового рішення дають підстави вважати, що заявник ставить під сумнів правильність вирішення судом у постанові від 05.09.2011 року питання про розподіл судових витрат, так як зазначає, що такі повинні бути відшкодовані безпосередньо із відповідача, а не із Державного бюджету України як зазначено у судовому рішенні(а.с. 158).

Суд звертає увагу на недопустимість таких доводів з огляду на норми ст. 124 Конституції України в силу якої судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

За змістом ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Отже, з огляду на те, що встановлений Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2011 року спосіб її виконання грунтується на нормах Кодексу адміністративного судочинства України, додатково його законність підтверджується ухвалою Вінницький окружний адміністративний суд від 22.02.2012 року, заявник у поданій заяві не довів інснування обставин, які перешкоджають виконанню судового рішення у визначений ним спосіб, суд дійшов висновку про необгрунтованість заяви, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 254, 263 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви управління Державної казначейської служби у м. Вінниці Вінницької області про зміну способу та порядку виконання рішення суду в справі № 2а/0270/3959/11 відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Богоніс Михайло Богданович