Рішення № 40473936, 08.09.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2014 р.Справа № 916/2671/14

за позовом Херсонського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона

До відповідача: Приватного підприємства "АРТЕК-СОЮЗ"

про стягнення 21833,86 грн.;

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представник

Від прокуратури: Риженко М.Ю. - довіреність;

Немцов Е.Г. - посвідчення;

Від позивача (Міністерство оборони України): Смиков В.В. - довіреність;

Дідух С.П. - довіреність;

Від позивача (Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона): Смиков В.В. - довіреність;

Дідух С.П. - довіреність;

Від відповідача: Кордончик О.В. - довіреність;

Теплицький М.І. - довіреність;

В судовому засіданні 08.09.2014р. приймали участь представники:

Від прокуратури: Набекало М.Н. -посвідчення;

Від позивача (Міністерство оборони України): Дідух С.П. - довіреність;

Від позивача (Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона): Дідух С.П. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Херсонський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернулось до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона до Приватного підприємства „АРТЕК-СОЮЗ" про стягнення заборгованості в розмірі 21833,86грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.07.2014. було порушено провадження по справі №916/2671/14 із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Крім того, в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України прокурор просить суд накласти арешт на розрахункові рахунки, що належать Приватному підприємству "АРТЕК-СОЮЗ" .

Суд відмовляє в задоволенні забезпечення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві

Відповідно до ч. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" із змінами та доповненнями, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" із змінами та доповненнями, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що заява про забезпечення позову необґрунтована та така, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідач в судове засідання з'явився надав відзив на позов відповідно якого проти позову заперечує, вважає що позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні в зв'язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.08.2014р., в порядку ст. 77 ГПК України проголошувалась перерва до 08.09.2014р.

У судовому засіданні 08.09.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Відповідно до вимог ст. 121 Конституції України у випадках передбачених законом на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

На розвиток зазначеної Конституційної норми ст. 29 Господарсько-процесуального кодексу України та ст. ст. 20 та 361 Закону України „Про Прокуратуру" передбачено, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Збройні Сили України", ст. ст. 2, 10 Закону України "Про оборону України", Збройні Сили України - це військове формування, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до ст. ст. З, 4, 6, 7 Закону України "Про Збройні Сили України", ст. ст. 8, 13 Закону України "Про оборону України" та п. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року № 1080, Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, оборони і військового будівництва.

Як центральний орган виконавчої влади Міністерство оборони України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та здійснює керівництво структурними формуваннями, до числа яких відноситься Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона.

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона (далі - КЕВ м. Херсона) є юридичною особою, має свою печатку, утримується за рахунок коштів державного бюджету, веде відокремлене господарство, має самостійний кошторис доходів та кодів економічної класифікації видатків, а також відокремлені рахунки в банківських установах. Майно, матеріальне і грошове забезпечення КЕВ м. Херсона є державною власністю, яка входить до сфери управління Міністерства оборони України та закріплено за ним на праві оперативного управління.

Органом державної влади на місцях є командир військової частини (начальник квартирно-експлуатаційного відділу), якому Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України № 548-ХІУ від 24 березня 1999 року і Дисциплінарним статутом ЗС України, затвердженим Законом України № 551-XIV від 24 березня 1999 року, надані відповідні владні повноваження.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсону є військовим формуванням, яке забезпечує діяльність військових формувань Міністерства оборони України на території Херсонської області.

У відповідності до зазначених вище вимог законодавства начальнику КЕВ м. Херсона делеговані повноваження здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, які виникають у зв'язку з необхідністю забезпечення боєготовності та життєдіяльності установи та військових частин Херсонського гарнізону в цілому.

До відання КЕВ м. Херсона віднесено сплату комунальних послуг, що надаються військовим частинам Херсонського гарнізону за рахунок відповідних коштів, які надходять на вказані цілі з державного бюджету України.

Перевіркою встановлено, що 01.03.2012р. між Приватним підприємством "АРТЕК-СОЮЗ" (Сторона -2) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Херсона (Сторона -1) був укладений Договір № 410 про відшкодування вартості послуг теплопостачання КЕКВ 1161, спожитих в процесі надання послуг з харчування. Термін дії цього договору встановлений до 31.12.2012р. Додатковими угодами від 01.01.2013р. № 410/1 та від 01.05.2013р. №410/2 строк дії договору пролонговано до 31 грудня 2013 року.

Предметом договору відповідно до п. 1.1 визначено, що Сторона 1 забезпечує Сторону 2 можливістю користуватись послугами теплопостачання виробленими на котельні Сторони 1 для власних потреб та системою теплопостачання, для забезпечення надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України.

Пунктом 1.2. визначено, що Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 вартість послуг теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі Договору про закупівлю послуг харчування №286/2/12/6 від 1.03.2012 року для військової частини А1836 та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно додатку № 1 до Договору визначено об'єкти та їх площа, які забезпечуються теплопостачанням площею 368,2 кв. м, з яких обідня зала відповідно до поверхового плану площею 134,8 кв. м.

Зазначене військове майно передано Відповідачу у безоплатне користування згідно акту приймання-передачі від 12.09.2011 року нерухомого військового майна інв. №8 військове містечко №2 за адресою: Херсонська область, м. Цюрупинськ, площею 368,2 кв.м. для надання послуг з харчування військовослужбовців військової частини А1836.

Додатком №2 до Договору сторонами узгоджено розрахунок вартості послуг з теплопостачання приміщень, займаних Відповідачем, на яку поставляється теплова енергія.

У відповідності до п. 2.2.2 Договору Позивач зобов'язаний своєчасно забезпечити послугами теплопостачання протягом дії Договору прийняті Відповідачем об'єкти харчування, дотримуючись норм споживання та технічних правил користування.

У відповідності до п. п. 1.2, 2.3.1 - 2.3.3 вказаного Договору, Відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату за спожиті послуги з теплопостачання відповідно до займаної опалювальної площі протягом 10 банківських днів з моменту отримання виставлених Позивачем рахунків та актів виконаних робіт.

На виконання зазначених умов Договору Позивачем свої зобов'язання з теплопостачання Відповідача виконано у повному обсязі.

За ствердженнями прокурора, на виконання зазначених умов договору позивачем свої зобов'язання з теплопостачання відповідача виконано у повному обсязі. Так, позивачем згідно вимог договору через уповноваженого представника відповідача для проведення оплати надавались рахунки та розрахунки (акти виконаних робіт) з відомостями фактично спожитих послуг з теплопостачання. Проте, незважаючи на отримання відповідних рахунків та розрахунків за період січня-квітня 2013 року включно, відповідачем не сплачено заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання.

Так, Відповідачу у встановленому Договором порядку виставлені рахунки № 60, № 63, № 66 від 05.04.2013р., № 89 від 14.05.2013р., та розрахунки (акти виконаних робіт) вартості спожитих послуг з теплопостачання згідно додатку №2 до договору, які отримані без будь-яких заперечень про що свідчать підписи уповноважених представників Відповідача.

Позивача вказує, що в зв'язку з відмовою уповноваженого представника Відповідача отримати рахунок №2 від 10.01.2014р. та розрахунки (акти виконаних робіт) зазначені документи були направлені відповідачу цінним листом, докази надсилання містяться в матеріалах справи.

Водночас Відповідач фактично підтвердив споживання послуг з теплопостачання за договором № 410 від 01.03.2012 р. своїм листом від 30.12.2013 р. №963.

Не зважаючи на отримання зазначених Рахунків, до теперішнього часу Відповідач відмовляється виконати свої господарські зобов'язання щодо сплати за спожиті послуги за теплопостачання у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період січня - грудня 2013 року на загальну суму 21833,86 грн.

Таким чином, Херсонський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України звернувся до господарського суду Одеської області і інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона з позовом про стягнення з Приватного підприємства "АРТЕК-СОЮЗ" заборгованості за договором про відшкодування вартості послуг теплопостачання КЕКВ 2271, спожитих в процесі послуг з харчування №410 від 01.03.2012р. у сумі основного боргу в розмірі 21833,86 грн..

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків про наявність порушень умов договору щодо оплати за послуги з боку відповідача, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 21833,86грн..

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Артек-Союз" (65000, м. Одеса, Хвойний

провулок, 3, код ЄДРПОУ 30741489) на користь Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона (73008, м. Херсон, сел. Чкалова, 37, код ЄДРПОУ 08294952) 21833 (двадцять одну тисячу вісімсот тридцять три) грн. 86 коп. заборгованості за договором від 1 березня 2012 року № 410 про відшкодування вартості послуг теплопостачання КЕКВ 2271, спожитих в процесі надання послуг з харчування.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Артек-Союз" (65000, м. Одеса, Хвойний провулок, 3, код ЄДРПОУ 30741489) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001, символ звітності банку 206) 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний тектс рішення складено 15.09.2014р.

Суддя К.Ф. Погребна