Рішення № 40473839, 04.09.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/65/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2014 Справа № 908/2813/14

за позовом: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» (43000, м.Луцьк, вул. Кременецька, 38)

про внесення змін до договору оренди землі;

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - Михайловський А.С., довіреність № 01-02-17/02190 від 23.07.2014 р.;

від відповідача - не з'явився;

Запорізька міська рада звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП»» про внесення змін до договору оренди землі, а саме: змінити п. 11 договору оренди землі від 22.02.2012 р. за № 231010004000400, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» щодо земельної ділянки площею 0,0994 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зразкова, 2-б, наданої для розташування автозаправного комплексу, виклавши його в такій редакції: « 11. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 34075 грн. 31 коп. (тридцять чотири тисячі сімдесят п'ять гривень 31 коп.), що складає 6% нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2013 року».

Позовні вимоги з посиланням на приписи ст.ст. 632, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 288.1, 288.5 Податкового кодексу України обґрунтовані тим, що законодавством та умовами договору, укладеного між сторонами, передбачена можливість внесення змін до договору, у зв'язку з чим і на виконання рішення Запорізької міської ради № 37 «Про внесення змін до рішення міської ради № 16 від 27.07.2011 р. «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м.Запоріжжя» було направлено відповідну пропозицію про укладення додаткового договору до договору оренди земельної землі та примірники додаткового договору. Відсутність відповіді орендаря на пропозицію, на думку позивача, є підставою для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, які полягають в неотриманні місцевим бюджетом орендної плати за користування земельною ділянкою в належному розмірі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.08.2014 р. порушено провадження у справі № 908/2813/14, присвоєно справі номер провадження № 30/65/14, розгляд якої призначено на 04.09.2014 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

За письмовим клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні в повному обсязі підтримав вимоги позовної заяви. Вказує, що рішення міської ради, на підставі якого визначається розмір орендної плати є чинним і у судовому порядку не оскаржувалось, тому є обов'язковим для виконання на території України.

За доводами позивача, 26.06.2012 р. Запорізькою міською радою прийнято рішення № 37 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 р. №16» «Про затвердження розмірів орендної плати земельної ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя» яким встановлено, що при розрахунку розміру орендної плати земельної ділянки для розташування автозаправних станцій використовується коефіцієнт 6. Тому, на думку позивача, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою по Договору оренди має розраховуватись: 567 921,91 х 1% х 6 = 34 075,31 грн., де: 567 921,90 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, 6 - коефіцієнт, визначений рішенням Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012 р., 34 075,31 - розмір орендної плати.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» - у відзиві на позов проти доводів, викладених позивачем заперечує, вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому, посилаючись на норми ст. 632 ЦК України, ст.ст.21, 30 Закону України «Про оренду землі», ст. 188 ГК України та ст. 288 Податкового кодексу України, вказує, що рішенням Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012 р. в односторонньому прядку збільшено розмір орендної плати з чотирикратного (що було в межах граничного розміру, встановленого законодавством) до шестикратного розміру земельного податку. За доводами відповідача, даному випадку звернення позивача до суду з метою захисту права на отримання належного розміру орендної плати та приведення умов Договору до вимог закону є безпідставними, оскільки Договір вже в повній мірі відповідає нормам чинного законодавства і є чинним.

Відповідач процесуальним правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвалу господарського суду від 07.08.2014 р. про призначення розгляду справи на 04.09.2014 р. направлено на адресу відповідача: 43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому, відзив на позов та установчі документи відповідачем направлено на адресу суду 18.08.2014 р., отже, про розгляд даної справи відповідач був обізнаний, свою позицію щодо позовних вимог суду висловив.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 04.09.2014 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.02.2012 р., на підставі рішення восьмої сесії шостого скликання Запорізької міської ради № 56/11 від 06.04.2011 р., між Запорізькою міською радою (орендодавцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» (орендарем, відповідачем у справі) було укладено договір оренди землі (надалі - Договір), за умовами якого орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0994 га, кадастровий номер 2310100000:02:016:0025, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Зразкова, 2-б, для розташування автозаправного комплексу, який зареєстровано в Управлінні Держкомзему у місті Запоріжжі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 22.02.2012 р. за №231010004000400.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 567921,90 грн. в цінах 2011 року (п. 5 Договору).

Відповідно до п. 10 Договору строк його дії до 22.05.2055 року.

За змістом п. п. 11, 13 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 22716,88 грн. (двадцять дві тисячі сімсот шістнадцять грн. 88 коп.), що складає чотирикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2011 року; орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Заводського району 33218812700004 в управлінні Держказначейства у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Держказначейства України в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677136, код 13050200.

За умовами п. 14 Договору розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, зміні коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Згідно п. 35 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягання згоди щодо змін умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Факт передачі позивачем в оренду відповідачу земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:02:016:0025 загальною площею 0,0994 га, яка знаходиться за адресою: вул. Зразковій, 2-б у м. Запоріжжі для розташування автозаправного комплексу підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки.

26.06.2012 р. Запорізькою міською радою прийнято рішення № 37 «Про внесення змін до рішення міської ради № 16 від 27.07.2011 р. «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя», згідно з яким розмір орендної плати за земельну ділянку у м. Запоріжжя, надану для розташування автозаправних станцій, дорівнює шестикратному розміру земельного податку.

Рішення № 37 було оприлюднене 24.07.2012 р. в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності 01.01.2013 р. як зазначено в п.5 цього рішення.

Запорізькою міською радою 19.12.2013 р. було направлено відповідачу письмову пропозицію за № 01/02-33/04071 щодо внесення змін до п. 11 Договору оренди землі. За доводами позивача, станом на час звернення до суду відповідач на запропоновані позивачем зміни до договору оренди землі не відреагував, додаткову угоду не підписав.

Позовні вимоги про внесення змін до пункту 11 договору оренди землі від 22.02.2012р. за № 231010004000400, укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП», є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" № 161-ХІV від 06.10.1998 року визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 вищезазначеного закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (2755-17).

Як визначено у пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Виходячи з положень пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата, поряд із земельним податком, є формою плати за землю, яка, в силу положень п.п. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України, віднесена до загальнодержавних податків.

Згідно з п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування за цим податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Базою оподаткування відповідно до п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Статтею 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди (ч. 288.4), але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (ч. 288.5.1); та не може перевищувати: для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ч. 588.5.2).

Відповідно до статті 290 Господарського кодексу України розмір плати за користування земельною ділянкою, що є державною або комунальною власністю, не може бути нижчим за встановлений відповідно до закону.

Відповідно до ст. 274.1. Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється в розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

При цьому, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, а також затвердження конкретних ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України віднесено пунктом 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської рад, яка реалізується шляхом прийняття відповідних рішень на пленарних засіданнях ради.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" № 1378-ІV від 11.12.2003 року нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка використовується при визначенні розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Пунктом 2 частини 1 статті 13 цього ж Закону встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Частиною 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства, затвердження нормативної грошової оцінки землі, ставок земельного податку та розміру орендної плати відноситься до виключної компетенції відповідної місцевої ради. При цьому, мінімальний граничний розмір орендної плати залежить від розміру земельного податку, який, у свою чергу, обчислюється від нормативної грошової оцінки землі.

Так, рішенням Запорізької міської ради від 03.03.2008 року № 79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану українським ДНДІПМ "Дніпромісто", затверджено базову вартість 1 кв. м. землі у розмірі 190,18 грн. із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2008р. року, значення коефіцієнтів місцерозташування та впливу локальних факторів, а також впроваджено оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки.

Відповідно до рішення Запорізької міської ради від 27.07.2011 року № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення м. Запоріжжя" було затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя.

Рішенням Запорізької міської ради від 26.06.2012 року № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 р. № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", змінено коефіцієнт "К", згідно якого визначається розмір орендної плати, зокрема для земельних ділянок, наданих для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій, він встановлений в розмірі 6.

Виходячи з положень чинного законодавства мінімальний граничний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюється Податковим кодексом України, при цьому затвердження ставок земельного податку, а отже і розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки, відноситься до виключної компетенції сільської, селищної, міської рад, яка реалізується шляхом прийняття відповідних рішень на пленарних засіданнях ради. Тому прийняття міською радою рішення про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення є підставою для приведення положень спірного договору оренди землі у відповідність до вимог цього рішення в частині визначення розміру орендної плати.

В матеріалах справи міститься Витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виданий Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області, щодо земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зразкова, 2-б, площею 994,00 м2 за кадастровим номером 2310100000:02:016:0025. Відповідно до цього витягу станом на 17.10.2013 року нормативна грошова оцінка вказаної ділянки становить 567921,90 грн.

Таким чином, розмір орендної плати для вказаної земельної ділянки складає: 567921,90 х 1% х 6 = 34075,31 грн., де: 34075,31 - розмір орендної плати; 567921,90 х 1% - розмір земельного податку, визначений згідно з вимогами Податкового кодексу України (нормативна грошова оцінка х ставку податку); 6 - коефіцієнт, визначений рішенням ЗМР від 26.06.2012 р. № 37.

Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Згідно з п. 34 ст. 26 вказаного Закону України виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до чинного законодавства.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст. 59 вказаного Закону рада, в межах повноважень, приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які згідно до ст. 144 Конституції України є обов'язковими до виконання на відповідній території та оприлюднюються у встановленому законом порядку.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм законодавства, вбачається, що рішення Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012 року, яким встановлено орендну плату за земельну ділянку, що є предметом договору оренди землі від 22.02.2012 року, в розмірі 6 % від її нормативної грошової оцінки, прийняте Запорізькою міською радою в межах наданої чинним законодавством компетенції.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (п.2.19) роз'яснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Станом на час вирішення спору судом згадане рішення в установленому законом порядку не скасовано, не змінено і не визнано недійсним, а відтак, в силу приписів ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є обов'язковим для виконання на відповідній території.

Законом визначено, що зміна розміру грошової оцінки землі має наслідком зміну земельного податку щодо відповідних земельних ділянок, а тому наявні передбачені договором умови, при яких його зміна є обов'язковою для сторін.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку. Вказані обставини передбачені сторонами у п. 35 Договору оренди землі.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України, як норми загальної, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Матеріалами справи доведено, що письмову пропозицію щодо зміни умов п. 11 Договору шляхом укладення додаткової угоди до нього було направлено позивачем на адресу відповідача 19.12.2013 р. Відповіді на пропозицію відповідачем не надано.

Таким чином, сторони не дійшли взаємної згоди про внесення змін до договору оренди землі.

Нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами в договорі передбачена можливість перегляду орендної плати у разі прийняття орендодавцем рішення про збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати, в даному випадку за рішенням Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012 року, є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Такі ж висновки наведені у постановах Вищого господарського суду України - від 28.07.2011 р. у справі № 5005/2715/211 (11/224-10), від 02.08.2011 р. у справі № 6/474-10, від 05.08.2011 р. у справі № 5005/431/2011, від 09.08.2011 р. у справі № 41/81пд, від 13.03.2013 р. у справі № 5009/2275/12. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у своїх постановах від 06.12.2010 року у справі №2-1/10068-2008 та від 30.05.2011 року у справі № 17/299-10.

Частиною 3 ст. 653 ЦК України та частиною 5 ст. 188 ГК України встановлено, якщо договір змінюється в судовому порядку, зобов'язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Відтак, оскільки розмір орендної плати за надану відповідачу земельну ділянку, визначений пунктом 11 Договору, не відповідає розміру орендної плати, затвердженому вищевказаним рішенням Запорізької міської ради, а умовами спірного договору оренди землі від 22.02.2012 року передбачено внесення змін до нього у разі зміни розміру орендної плати, суд дійшов висновку, що наявні достатні підстави для зміни договору в частині, що стосується розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач довів суду, що розмір орендної плати за договором не відповідає затвердженому Запорізькою міською радою згідно рішення № 37 від 26.06.2012 року розміру орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя, що в свою чергу впливає на формування доходної частини державного бюджету міста, а також обґрунтував підстави для внесення змін до договору оренди землі в цій частині. Відповідач не довів відсутність підстав для внесення змін до договору оренди землі.

За таких обставин, суд знаходить позовні вимоги Запорізької міської ради до ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» про внесення змін до пункту 11 договору оренди землі, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» щодо земельної ділянки площею 0,0994 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зразкова, 2-б, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку із чим слід викласти вказаний пункт Договору в такій редакції:

- «п. 11. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 34075 грн. 31 коп. (тридцять чотири тисячі сімдесят п'ять гривень 31 коп.), що складає 6% нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2013 року».

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 46, 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» задовольнити повністю.

Внести зміни до п. 11 договору оренди землі від 22.02.2012 р. за № 231010004000400, укладеного між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» щодо земельної ділянки площею 0,0994 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зразкова, 2-б, наданої для розташування автозаправного комплексу, виклавши його в такій редакції: « 11. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 34075 грн. 31 коп. (тридцять чотири тисячі сімдесят п'ять гривень 31 коп.), що складає 6% нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2013 року».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» (43010, м.Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 34524327) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915) 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 08.09.2014 р.