Ухвала суду № 40473646, 11.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року Справа № 876/13585/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі до публічного акціонерного товариства «Прикарпаття» про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 року позивач управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі звернувся до суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Прикарпаття», в якому просив стягнути з відповідача в його користь борг по сумах виплачених пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 за серпень 2013 року - в розмірі 13272,26 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з публічного акціонерного товариства «Прикарпаття» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2013 року в сумі 7519 грн. 66 коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2013 року громадянам: ОСОБА_1 в сумі 484 грн. 95 коп. та ОСОБА_2 в сумі 5267 грн. 65 коп., в всього на загальну суму 5752 грн. 60 коп. - відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржив позивач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, просить оскаржувану постанову та прийняти нову, якою заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідно до п. 3.3 Статуту Ковалівського колективного підприємства «Меткабель» воно не є правонаступником Коломийського орендного підприємства і не несе відповідальності по його зобов'язаннях.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно доЗаконів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами «а», «б»-«з» статті 13 цього Закону.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 .

Пунктом 6.1 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році та 100 відсотків у 2012 році.

Як вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство «Прикарпаття» є платником страхових внесків на соціальне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 вказаного Закону.

Колишнім працівникам відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 призначені та виплачуються пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №1 та списком №2.

Заборгованість відповідача перед пенсійним органом в сумі 13272,26 грн. підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених вказаним вище громадянам відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вказаними розрахунками позивачем було повідомлено відповідача про вказані фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Крім того, зазначена заборгованість підтверджується довідкою-розрахунком по сумах виплачених пільгових пенсій та витрат на їх доставку, картками особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 та списком №2 та станом на момент розгляду справи судом першої інстанції становила 13272,26 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, 25.12.1991 року завод «Прикарпаття» набув статусу орендного підприємства та перейменований в Коломийське орендне підприємство «Прикарпаття». В подальшому, закрите акціонерне підприємство «Прикарпаття» стало власником майна загальною вартістю 4227309500 карбованців, набутого в процесі приватизації державного майна - цілісного майнового комплексу Коломийського орендного підприємства «Прикарпаття», шляхом викупу державного майна зданого в оренду, на підставі чинних на той момент Законів України «Про приватизацію майна державних підприємств», «Про оренду майна державних підприємств та організацій». В структуру цілісного майнового комплексу Коломийського орендного підприємства «Прикарпаття» входило ряд орендарів (філій), однією з яких була Ковалівська філія.

11 березня 1994 року на конференції орендарів Коломийського орендного підприємства «Прикарпаття» прийнято рішення про від'єднання Ковалівської філії в окреме підприємство та розподіл майна. На підставі наказу №12 від 27.04.1994 року «Про розподіл майна між Коломийським орендним підприємством «Прикарпаття» і Ковалівським колективним підприємством «Меткабель» та акту прийому-передачі від 31.05.1994 року, ЗАТ «Прикарпаття» передало, а Ковалівське колективне підприємство «Меткабель» прийняло основні засоби, виробничі запаси, малоцінні і швидкозношуючі предмети, незавершене будівництво, готову продукцію тощо на загальну суму 2119207400 карбованців та статутний фонд на загальну суму 1127350000 карбованців.

Відповідно до наказу Коломийського орендного підприємства «Прикарпаття» від 20.04.1994 року за №67 з 30.04.1994 року в зв'язку з переводом на роботу до Ковалівського КП «Меткабель», серед інших, були звільнені працівники Ковалівської філії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Трудовий стаж, необхідний для призначення пільгової пенсії набутий вказаними пенсіонерами саме під час роботи на Ковалівській філії та в подальшому на Ковалівському КП «Меткабель». Вказане підтверджується довідками про трудовий стаж для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

ЗАТ «Прикарпаття» зареєстроване як підприємство 20.04.1994 року та є правонаступником Коломийського орендного підприємства «Прикарпаття». Вказаний факт підтвердив у судовому засіданні представник позивача та не заперечувала представник відповідача.

У відповідності до ч. 4 ст. 59 Господарського кодексу України у разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

Враховуючи вказані вище фактичні обставини, а також норми статей 1, 2, 5, частини 6 статті 34 Закону України «Про підприємства в Україні», чинного на момент реорганізації Коломийського орендного підприємства «Прикарпаття», а саме: перетворення його в закрите акціонерне товариство «Прикарпаття» та виділення з нього Ковалівської філії в окреме підприємство - Ковалівське колективне підприємство «Меткабель», суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ЗАТ «Прикарпаття» не є правонаступником в частині майнових прав і обов'язків, що належали філії у зв'язку з тим, що остання отримала частину майна орендного підприємства, а отже, повинна нести певні обов'язки. Вказані обставини підтверджуються також рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 01.04.2008 року в справі №14/30, що набрало законної сили.

У зв'язку з викладеним, безпідставними є посилання апелянта на пункт 3.3. Статуту Ковалівського КП «Меткабель», затвердженого установчими зборами засновників підприємства 04.04.1994 року (протокол №2), відповідно до якого підприємство не є правонаступником орендного підприємства та не несе відповідальності за його зобов'язаннями.

Відповідно до підпункту 6.3 пункту 6 Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Таким чином, Ковалівське КП «Меткабель», як правонаступник суб'єкта господарювання - платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, під час роботи на якому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 набули трудовий стаж, що дає право на призначення та виплату пенсій за віком на пільгових умовах у відповідності до статті 13 Закону №1788-XII, зобов'язане здійснювати відшкодування понесених позивачем витрат на виплату та доставку таких пенсій.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області підлягають задоволенню в частині відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 та списком №2 на загальну суму 7519,66 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року в адміністративній справі № 809/2907/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська