Постанова № 40473560, 18.08.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2014 року 17:38Справа № 808/4565/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - судді Чернової Ж.М.

суддів Лазаренка М.С.

Нечипуренка О.М.

за участю:

секретаря судового засідання Батигіна О.В.

представників:

позивача: ОСОБА_2

відповідачів: Сніжка І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: ОСОБА_2

до відповідача: Міністерства оборони України

про: визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, у якому, з врахуванням уточнень, позивач просить: визнати протиправними дії Міністерства оборони України відносно здійснення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги згідно ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; зобов'язати Міністерство оборони України здійснити виплату одноразової грошової допомоги згідно ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку з встановленням інвалідності другої групи ОСОБА_2 у розмірі - 243 107,71грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним.

ОСОБА_2 звертався до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про визнання незаконними дій Міністерства оборони України та стягнення одноразової грошової допомоги.

Постановою суду від 19.09.2012 по справі №0870/7566/12 адміністративний позов задоволено частково: визнано незаконними дії Міністерства оброни України відносно відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги згідно ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку з настанням інвалідності ОСОБА_2 внаслідок захворювання та травми, що мали місце в період виконання обов'язків військової служби у країнах, де велись бойові дії та зобов'язано Міністерство оборони України здійснити розрахунок та виплатити одноразову грошову допомогу згідно ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку з настанням інвалідності ОСОБА_2 внаслідок захворювання та травми, що мали місце в період виконання обов'язків військової служби у країнах, де велись бойові дії.

Вказана постанова залишена в силі ухвалою Дніпропетровського адміністративного суду.

Відповідно до правил статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з тексту судового рішення, позивач проходив військову службу у Збройних силах Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Російської Федерації в періоди: з 05.05.1974 по 30.05.1976 та з 30.12.1978 по 27.04.1994.

З 08.05.1974 по 27.04.1994 ОСОБА_2 проходив службу на офіцерських посадах у Збройних силах Союзу Радянських Соціалістичних Республік та держав учасниць СНД.

За станом здоров'я позивач звільнений зі Збройних Сил із посади старшого бортового техніка-інструктора вертолітної ескадрилії, у військовому званні капітан.

18.11.1993 ОСОБА_2 видано військово-лікарською (лікарською) комісією госпітальної ВЛК військової частини 78453, по розпорядженню командира в/ч 22560, свідоцтво про хворобу № 1. У свідоцтві зазначено, що хвороба отримана позивачем в період проходження військової служби, а саме: наслідки закритої черепно-мозкової травми у вигляді окремих органічних мікросимптомів з емоційно-вегетативною нестійкістю. Залишкові явища удару правого зовнішнього шкірного нерва стегна з помірним порушенням чутливості. У п'ятому пункті свідоцтва про хворобу зазначено, що позивач покликаний на діючу військову службу комісією Шевченківського РВК Запорізької області.

В період з 19.03.1986 по 17.05.1987 під час проходження служби у Збройних силах Союзу Радянських Соціалістичних Республік, ОСОБА_2 перебував на території Республіки Афганістан.

Відповідно до витягу із протоколу від 28.04.2011 №780 Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій травм, каліцтв, травма, одержана капітаном ОСОБА_2 27.12.1986 та захворювання, що є наслідками цієї травми, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Державною установою "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" видано позивачу консультативний висновок № 6324, яким дані рекомендації, що при обстеженні у клініці у хворого виявлена патологія нервової системи обмежуюча його життєдіяльність в помірній мірі, що дозволяє рекомендувати МСЕК постановити ОСОБА_2 ІІІ (третю) групу інвалідності, травма отримана при виконанні обов'язків військової служби.

18.01.2012 ОСОБА_2 пройшов огляд обласної медико-соціальної (експертної) комісії м.Запоріжжя. У відповідності до виписки з акту огляду МСЕК серії АД № 140883 ОСОБА_2 встановлено ІІІ групу інвалідності (безстроково) з причини травми, отриманої при виконанні обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

В зв'язку з тим, що Міністерством оборони України було відмовлено ОСОБА_2 виплатити одноразову грошову допомогу відповідно до настання інвалідності по причині травми, отриманої при виконанні обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії, як інваліду ІІІ групи у розмірі 27-місячного грошового забезпечення, останній був змушений звернутися до суду.

Як зазначалося раніше, адміністративним судом зокрема було зобов'язано Міністерство оборони України здійснити розрахунок та виплатити одноразову грошову допомогу згідно ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог суду, на особовий картковий рахунок позивача було перераховано одноразова грошова допомога в сумі 492,29грн.

Відповідачем зазначено, що одноразову грошову допомогу у розмірі 492,29грн. ОСОБА_2 нараховано виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він мав отримувати на момент звільнення відповідно до пп.4 п.2 Порядку та умовам призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні та спеціальні збори та інвалідності звільнених з військової служби осіб. Отже, оскільки позивача було звільнено з військової служби 27.04.1994 - одноразову грошову допомогу призначено та виплачено в розмірі 27-місячного грошового забезпечення з урахуванням проведеної деномінації в Державі.

Суд вважає дії відповідача щодо нарахування вказаної суми незаконними, оскільки в мотивувальній частині судового рішення, на виконання якого було здійснено виплату, зазначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499. Розмір грошового забезпечення визначається Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Тобто, судом встановлено, що позивачу належить отримати грошову допомогу за ставками, які діяли на момент набуття інвалідності, а не на момент його звільнення.

Щодо вимоги позивача стосовно зобов'язання відповідача здійснити виплату одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку з встановленням інвалідності другої групи ОСОБА_2 у розмірі - 243 107,71грн., судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.12.2013 обласною МСЕК №2 позивачу була встановлена друга група інвалідності, внаслідок захворювання та травми, що мали місце в період виконання обов'язків військової служби у країнах, де велись бойові дії.

За правилами п.3 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства.

20.01.2014 позивач звернувся до Міністерства оборони України про здійснення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності II групи, внаслідок травми, захворювання, що мали місце в період виконання обов'язків військової служби у країнах, де велись бойові дії. Не отримавши відповідь від Міністерства оборони України, 11.03.2014 позивач звернувся повторно.

Як вбачається з наданої відповідачем відповіді (арк.спр.16) Департаментом фінансів Міністерства оборони було розглянуто лише частина звернення позивача, відносно виплати грошового забезпечення на виконання рішення суду. Проте, залишено поза увагою звернення відносно нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку з набуттям ІІ групи інвалідності.

Посилання відповідача на те, що позивач, на час одержання поранення, не проходив військову службу у Збройних Силах України та взагалі не був військовослужбовцем Збройних Сил України або інших військових формувань України, тому одержане ним поранення не може вважатися таким, що мали місце в період проходження військової служби та відповідно норми законів України «Про військовий обов'язок і військову службу» та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на позивача не поширюються, судом не приймаються до уваги, враховуючи наступне.

Відповідно до Угоди між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні і правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14.02.1992, Держави Співдружності своїм законодавством встановлюють і забезпечують всю повноту політичних, соціально-економічних та особистих прав і свобод військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, та членам їхніх сімей відповідно до норм міжнародного права і положень цієї Угоди. Також, статтею 4 встановлено, що Держави-учасниці Співдружності беруть на себе зобов'язання у 1992 році розробити і прийняти законодавчі акти про соціальний захист військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей.

Вказане спростовує твердження відповідача щодо відсутності підстав виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, оскільки він не проходив службу у Збройних силах України.

ОСОБА_2 є громадянином України, пенсіонером Міністерства оборони України. Інвалідність отримав у зв'язку з проходженням служби у Збройних силах СРСР та отримання травми при виконанні обов'язків військової служби.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 внесено зміни до п.1 ст.16 Закону України №2011-XII, якою встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні збори (або перевірочні та спеціальні збори чи проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога) - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

У відповідальності пп.4 п.2 ст.16 Закону України одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Згідно пп.«б» п.1 ст.16-2 Закону України № 2011 від 20.12.1991 року одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності І групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІІ групи.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік», станом на день розгляду справи прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлено у розмірі 1218,00 гривень.

За приписами п.4 ст.16-3 вказаного закону, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Враховуючи те, що відповідачем раніше було виплачено позивачу 492,29грн., тому за відрахуванням вказаної суми, виплаті підлягає 243 107,71грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України відносно здійснення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги згідно ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»

- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити виплату одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку з встановленням інвалідності другої групи ОСОБА_2 у розмірі - 243 107,71грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий - суддя Ж.М. Чернова

Суддя М.С. Лазаренко

Суддя О.М. Нечипуренко