Рішення № 40473050, 11.09.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2014 р. Справа № 923/1144/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Вецало М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електротехніка" м. Київ

до: комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Херсонміськсвітло" м. Херсон

про стягнення 59070грн. 96коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибули

від відповідача - уповноважена особа Чичикало В.Г.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕА Електротехніка" (позивач) звернулося з позовом про стягнення з комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Херсонміськсвітло" (відповідач) 49665грн. 44 коп. основного боргу, 3505грн. 16 коп. пені, 5304грн. 37 коп. втрат від інфляції, 595грн. 99 коп. - 3% річних, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках за отримані товари згідно з договором поставки №294 від 24.12.2013року.

Відповідач позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнає та просить зменшити розмір належної до сплати пені, посилаючись на відсутність його вини через неналежне фінансування із міського бюджету та неперерахуванням міським казначейством коштів за виконані роботи і надані послуги.

Представник позивача в засідання суду 11.09.2014року не прибув, надіславши пояснення і заперечення на відзив відповідача, яким позовні вимоги просить задовольнити в повному розмірі та просить розглянути справу за відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника відповідача, суд -

встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "СЕА Електротехніка" (позивач) та комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення "Херсонміськсвітло" (відповідач) 24.12.2013року укладено договір поставки №294, згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язки передати у власність відповідача товар, зазначений у специфікації, а відповідач зобов'язався здійснити розрахунки за товар у строки та на умовах, визначених договором.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав свої обов'язки за договором поставки і за видатковою накладною №1848 від 24.12.2013року передав відповідачу передбачений договором товар на загальну суму 49665грн.44коп.

Відповідно до пункту 3.4 договору поставки відповідач зобов'язаний здійснити оплату шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок позивача не пізніше 01.03.2014року з моменту поставки товару на підставі рахунку-фактури.

Позивачем надано докази того, що ним надіслано відповідачу рахунок-фактуру №1653 від 24.12.2013року на оплату 49665грн.44коп., що становить вартість отриманого відповідачем товару.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір поставки від 12.11.2012року з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Оскільки станом на день розгляду справи відповідачем не надано належних доказів на підтвердження погашення боргу і наявність заборгованості ним не заперечується, позовні вимоги в частині стягнення 49665грн.44коп.підлягають задоволенню.

Суд також зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 193 ГК України кожна сторона за договором повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським Кодексом України, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з вимогами частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вимог ч.2 ст. 625 ЦК України позовні вимоги про стягнення 5304грн. 37 коп. втрат від інфляції та 595грн. 99 коп. - 3% річних підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені за затримку оплати вартості товару, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

При укладені договору поставки сторони пунктом 5.1 узгодили, що в разі несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочки.

Оскільки відповідач не здійснив своєчасних розрахунків за отриманий товар, враховуючи вищезазначені вимоги закону та договору, позивачем обґрунтовано нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає вимогам ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та становить 3505грн.16коп. і зазначена сума також підлягає стягненню з відповідача.

Клопотання відповідача про зменшення розміру пені задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 96 ГК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до вимог договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011року «Про деякі питання практики застосування ГПК України» вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушили зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до ч.2 ст.617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України відсутність бюджетних коштів та неналежне фінансування не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання по розрахунках.

Саме відповідач, відповідно до вищезазначених норм закону, зобов'язаний вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання ним обов'язків за договором, в тому числі і для своєчасного отримання бюджетних коштів для розрахунків з позивачем.

Враховуючи викладене, даний випадок не є винятковим, а тому, виходячи з інтересів сторін а також матеріального становища позивача, неналежне фінансування із міського бюджету та неперерахуванням міським казначейством коштів за виконані відповідачем роботи і надані послуги не виправдовує невиконання обов'язків відповідачем та не є підставою для звільнення його від здійснення розрахунків і зменшення розміру пені.

На підставі вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному розмірі.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Херсонміськсвітло" м. Херсон, вул. Фонтанна, 17, р/рахунок 26003010864144 в ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ, МФО 300023, ідентифікаційний код 31134534 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електротехніка" м. Київ, вул. Краківська, 13-Б, офіс 128, п/рахунок 26001010197992 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, ідентифікаційний код 38013959 - 49665грн. 44 коп. основного боргу, 3505грн. 16 коп. пені, 5304грн. 37 коп. втрат від інфляції, 595грн. 99 коп. 3% річних та 1827грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.09.2014 року

Суддя З.І. Ємленінова