Ухвала суду № 40472994, 08.09.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"08" вересня 2014 р. Справа № 911/3045/14

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ПОСТ ГРУП», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИСА», м. Вишневе

про стягнення 17 374, 08 грн.

за участю представників сторін:

позивач - Лукяненко Т.В. предст. дов. №11 від 18.07.2014р. ;

відповідач - не з'явився.

встановив:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ПОСТ ГРУП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИСА» про стягнення 17 374, 08 грн. заборгованості за договором транспортного експедирування №3 від 16.05.2014р., яка складається з: 10 210,57 грн. основного боргу, 4 689,72 грн. пені, 1002,33 грн. 3% річних та 1471,46 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.05.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ПОСТ ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛИСА» було укладено договір транспортного експедирування № 3, відповідно до умов якого, як стверджує позивач, він за плату відповідача повинен здійснювати виконання зазначених цим Договором транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажу на підставі квитанцій транспортних замовлень.

З огляду на те, що у встановлені строки договірні зобов'язання з оплати наданих послуг відповідачем не були виконані, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2014р. у справі №911/3045/14 було порушено провадження, призначено до розгляду на 11.08.2014р. та зобов'язано надати суду договір транспортного експедирування №3 від 16.05.2013р., на який він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Вказаною ухвалою було попереджено позивача про відповідальність, передбачену п. 5 ст. 81 ГПК України за невиконання вимог суду та неподання витребуваних судом доказів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.08.2014р. розгляд справи було відкладено на 08.09.2014р., у зв'язку з неявкою повноважних представників сторін та неподання ними витребуваних документів.

08.09.2014р. в судове засідання відповідач повторно не забезпечив явку свого представника та не подав витребувані судом документи.

Позивач, вимоги попередніх суду не виконав, договір транспортного експедирування №3 від 16.05.2013р. не надав.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р.

З огляду на те, що позивач не надав суду доказів в підтвердження заявлених позовних вимог, а саме договір транспортного експедирування №3 від 16.05.2013р., без дослідження умов якого, повне всебічне та об'єктивне вирішення спору по суті є неможливим, суд приходить до висновку, що він позбавлений можливості розглянути справу за наявними в ній матеріалами та перевірити правомірність заявлених позивачем позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Частиною 2 статті 81 ГПК України визначено, що про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Так, у відповідності до норм п. 4 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду, у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Пунктом 4.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» залишення позову без розгляду тягне за собою повернення сплачених сум судового збору.

З огляду на вищезазначені норми законодавства, суд вважає за необхідне повернути з державного бюджету України сплаченої позивачем, на підставі платіжного доручення № 915 від 14.07.2014р., суми судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Керуючись п. 5 частини першої статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, п. 4 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», господарський суд

ухвалив:

1. Позов залишити без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «УКР ПОСТ ГРУП» (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 35-А, код ЄДРПОУ 38674855) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., сплачений позивачем на підставі платіжного доручення № 915 від 14.07.2014р. Платіжне доручення № 915 від 14.07.2014р. залишити в матеріалах справи №911/3045/14.

3. Копію ухвали надіслати сторонам по справі.

Суддя Щоткін О.В.