Рішення № 40472956, 09.09.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р.Справа № 916/2661/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранресурси"

до відповідача: Приватного підприємства "СРК Будмарин"

про стягнення 127 931,28 грн.

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: Байдерін О.А. за довіреністю № 01/14-01 від 14.01.2014р.

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: про стягнення 127 931,28 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранресурси" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "СРК Будмарин" про стягнення заборгованості у розмірі 127 931,28 грн., яка складається з поточної заборгованості у сумі 110 732,50 грн., інфляційних витрат у розмірі 8 571,46 грн., пені у сумі 8 627,32 грн., а також судових витрату у загальному розмірі 7 558,63 грн., що складаються з судового збору у сумі 2 558,63 грн. та гонорару за правову допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09 липня 2014 року порушено провадження по справі № 916/2661/14.

11.08.2014р. до матеріалів справи надійшов супровідний лист позивача від 07.08.2014р. (вх. № 20951/14 від 11.08.2014р.) разом із додатками до нього.

У судовому засіданні від 12.08.2014р. представником позивача було надано супровідний лист від 12.08.2014р. (вх. № 21187/14 від 12.08.2014р.) разом із додатками до нього, а також клопотання про продовження строку розгляду справи № 916/2661/14 на 15 днів (вх. № 2-3339/14 від 12.08.2014р.).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.08.2014р. строк розгляду справи № 916/2661/14 було продовжено до 22.09.2014р.

08.09.2014р. до матеріалів справи надійшли пояснення позивача по справі від 08.09.2014р. (вх. № 23111/14 від 08.09.2014р.) разом із додатками до них.

У судовому засіданні від 09.09.2014р. представником позивача було надано супровідний лист від 09.09.2014р. (вх. № 23370/14 від 09.09.2014р.) разом із додатками до нього.

Відповідач - Приватне підприємство "СРК Будмарин" був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, однак у судове засідання не з'являвся та відзив на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

19 червня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранресурси" (Постачальник) та Приватним підприємством "СРК Будмарин" (Покупець) було укладено договір поставки № 1906-1 (надалі - договір № 1906-1 від 19.06.2013р.) відповідно до пп. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов'язується в установлені строки передати у власність Покупця гранітно-щебеневу продукцію (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його у порядку та на умовах, визначених даним Договором. Найменування, одиниці виміру, кількість та вартість Товару, що є предметом поставки за даним Договором, його дольове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються виставленим рахунком.

Відповідно до п. 4.1 договору № 1906-1 від 19.06.2013р. Постачальник відвантажує Товар Покупцю за цінами, що визначені у рахунку.

Згідно з п. 4.3 договору № 1906-1 від 19.06.2013р. оплата Товару Покупцем здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в порядку 100 % передоплати.

Пунктом 4.4 договору № 1906-1 від 19.06.2013р. передбачено, що передача товару може здійснюватися без передоплати або часткової передоплати тільки зі згоди Постачальника. Оплата Товару в даному випадку здійснюється Покупцем на протязі 5-ти банківських днів з дати постачання.

Відповідно до п. 5.1 договору № 1906-1 від 19.06.2013р. у разі порушення своїх зобов'язань за даним Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену даним Договором та діючим законодавством України.

Згідно з п. 5.3 договору № 1906-1 від 19.06.2013р. за прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від вартості заборгованості за кожний день прострочення.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до "31" грудня 2013 року. Дострокове припинення Договору можливе за домовленістю Сторін, оформлену відповідною угодою (п. 7.1 договору № 1906-1 від 19.06.2013р.).

Так, як зазначає позивач у своєму позові, на виконання вищенаведених умов договору № 1906-1 від 19.06.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранресурси" за період з листопада 2013 року по квітень 2014 року було поставлено Товар, який в свою чергу залишився не оплачений Приватним підприємством "СРК Будмарин" згідно з наступними видатковими накладними: № 1710 від 26.11.2013р. на суму 4 634 грн., № 1750 від 03.12.2013р. на суму 3 420 грн., № 1793 від 16.12.2013р. на суму 14 318 грн., № 1799 від 17.12.2013р. на суму 23 749,60 грн., № 1806 від 18.12.2013р. на суму 29 565,20 грн., № 1814 від 20.12.2013р. на суму 12 320 грн., № 1815 від 21.12.2013р. на суму 11 678,80 грн., № 1820 від 23.12.2013р. на суму 12 420,80 грн., № 34 від 13.01.201р. на суму 1 069 грн., № 41 від 15.01.20014р. на суму 3 736,80 грн., № 45 від 16.01.2014р. на суму 7 686 грн., № 49 від 17.01.2014р. на суму 50 828,40 грн., № 61 від 14.02.2014р. на суму 7 218 грн., № 62 від 17.02.20014р. на суму 5 524,40 грн., № 120 від 26.02.20014р. на суму 1 440,60 грн., № 127 від 27.02.2014р. на суму 2 472,80 грн., № 133 від 28.02.2014р. на суму 2 359,70 грн., № 134 від 05.03.2014р. на суму 4 345,20 грн., № 135 від 06.03.2014р. на суму 10 205,60 грн., № 136 від 07.03.2014р. на с уму 14 490,40 грн., № 137 від 08.03.2014р. на суму 3 574,80 грн., № 138 від 11.03.2014р. на суму 4 370,40 грн., № 180 від 22.03.2014р. на суму 7 807,50 грн., № 186 від 24.03.2014р. на суму 7 794 грн., № 202 від 28.03.2014р. на суму 2 342,56 грн., № 222 від 03.04.2014р. на суму 1 126,30 грн., № 274 від 18.04.2014р. на суму 2 041,60 грн., № 284 від 23.04.2014р. на суму 871,30 грн., № 299 від 26.04.2014р. на суму 2 005,60 грн. у загальному розмірі 110 732,50 грн.

29.05.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранресурси" звернуло до Приватного підприємства "СРК Будмарин" з претензією № 29-05/2014-01 згідно з якою позивач вимагає оплатити поточну заборгованість у розмірі 110 732,50 грн., інфляційні витрати у розмірі 5 510,10 грн. та пеню у розмірі 7 013,35 грн. яка в свою чергу, Приватним підприємством "СРК Будмарин" була залишена без відповіді.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранресурси" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "СРК Будмарин" про стягнення заборгованості у розмірі 127 931,28 грн., яка складається з поточної заборгованості у сумі 110 732,50 грн., інфляційних витрат у розмірі 8 571,46 грн., пені у сумі 8 627,32 грн., а також судових витрату у загальному розмірі 7 558,63 грн., що складаються з судового збору у сумі 2 558,63 грн. та гонорару за правову допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором поставки № 1906-1 від 19.06.2013р. зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар, а також положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Відповідач - Приватне підприємство "СРК Будмарин" був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, однак жодного разу не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, відзиву на позов не надав.

Так, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами по справі договору № 1906-1 від 19.06.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранресурси" за період з 26.11.2013р. по 26.04.2014р. було поставлено, а Приватним підприємством "СРК Будмарин" прийнято та не оплачено Товар на загальну суму у розмірі 110 732,50 грн. згідно з наступними видатковими накладними: № 1710 від 26.11.2013р. на суму 4 634 грн., № 1750 від 03.12.2013р. на суму 3 420 грн., № 1793 від 16.12.2013р. на суму 14 318 грн., № 1799 від 17.12.2013р. на суму 23 749,60 грн., № 1806 від 18.12.2013р. на суму 29 565,20 грн., № 1814 від 20.12.2013р. на суму 12 320 грн., № 1815 від 21.12.2013р. на суму 11 678,80 грн., № 1820 від 23.12.2013р. на суму 12 420,80 грн., № 34 від 13.01.201р. на суму 1 069 грн., № 41 від 15.01.20014р. на суму 3 736,80 грн., № 45 від 16.01.2014р. на суму 7 686 грн., № 49 від 17.01.2014р. на суму 50 828,40 грн., № 61 від 14.02.2014р. на суму 7 218 грн., № 62 від 17.02.20014р. на суму 5 524,40 грн., № 120 від 26.02.20014р. на суму 1 440,60 грн., № 127 від 27.02.2014р. на суму 2 472,80 грн., № 133 від 28.02.2014р. на суму 2 359,70 грн., № 134 від 05.03.2014р. на суму 4 345,20 грн., № 135 від 06.03.2014р. на суму 10 205,60 грн., № 136 від 07.03.2014р. на с уму 14 490,40 грн., № 137 від 08.03.2014р. на суму 3 574,80 грн., № 138 від 11.03.2014р. на суму 4 370,40 грн., № 180 від 22.03.2014р. на суму 7 807,50 грн., № 186 від 24.03.2014р. на суму 7 794 грн., № 202 від 28.03.2014р. на суму 2 342,56 грн., № 222 від 03.04.2014р. на суму 1 126,30 грн., № 274 від 18.04.2014р. на суму 2 041,60 грн., № 284 від 23.04.2014р. на суму 871,30 грн., № 299 від 26.04.2014р. на суму 2 005,60 грн., що в свою чергу, також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п. 4.3 договору № 1906-1 від 19.06.2013р. оплата Товару Покупцем здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в порядку 100 % передоплати.

Пунктом 4.4 договору № 1906-1 від 19.06.2013р. передбачено, що передача товару може здійснюватися без передоплати або часткової передоплати тільки зі згоди Постачальника. Оплата Товару в даному випадку здійснюється Покупцем на протязі 5-ти банківських днів з дати постачання.

Отже, з урахуванням наявних в матеріалах доказів та за наслідком здійсненого судом перерахунку, суд доходить висновку про правомірність нарахованої позивачем основної заборгованості за договором № 1906-1 від 19.06.2013р. у розмірі 110 732,50 грн., яка в свою чергу, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 31.12.2013р. по 26.06.2014р. у розмірі 8 627,32 грн. та інфляційних витрат за період з 01.01.2014р. по 03.07.2014р. у розмірі 8 571,46 грн. згідно наданого розрахунку.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.1 договору № 1906-1 від 19.06.2013р. у разі порушення своїх зобов'язань за даним Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену даним Договором та діючим законодавством України.

Згідно з п. 5.3 договору № 1906-1 від 19.06.2013р. за прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від вартості заборгованості за кожний день прострочення.

Отже, розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідачапені за період з 31.12.2013р. по 26.06.2014р. у розмірі 8 627,32 грн. та інфляційних витрат за період з 01.01.2014р. по 03.07.2014р. у розмірі 8 571,46 грн., проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що нараховані відповідно до вимог чинного законодавства в зв'язку чим підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранресурси" підлягають задоволену повному обсязі.

При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача гонорар за правову допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Пунктом 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

При цьому, окремими положеннями п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року передбачено, що вирішуючи питання про розподіл сум інших, крім судового збору, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

В свою чергу позивачем в обґрунтування вимоги щодо стягнення з відповідача вартості оплати гонорару адвоката у розмірі 5 000 грн., було надано копію договору про надання правової допомоги № 26-ПД від 27.12.2013р., копію додаткової угоди № 1 від 26.05.2014р. до договору про надання правової допомоги № 26-ПД від 27.12.2013р., копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю № 2299 від 01.09.2012р., копію акту приймання-передачі послуг з надання правової допомоги від 12.08.2014р., платіжне доручення № 874 від 11.08.2014р. на суму 5 000 грн., а також роздруківку з системи Інтернет - банкінг від 11.08.2014р.

Отже, враховуючи викладене та з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на послуги адвоката у розмірі 4 000 грн.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача згідно зі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "СРК Будмарин" (65009, м. Одеса, вул. Піонерська, буд. 11, каб. 9, код ЄДРПОУ 37680590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранресурси" (67665, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Залізничників, 22, р/р 26009500073967 у ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614, код ЄДРПОУ 37170646) основний борг у розмірі 110 732 (сто десять тисяч сімсот тридцять дві) грн. 50 коп., інфляційні витрати у розмірі 8 571 (вісім тисяч п'ятсот сімдесят одна) грн. 46 коп., пеню у розмірі 8 627 (вісім тисяч шістсот двадцять сім) грн. 32 коп., судовий збір 2 558 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 63 коп. та витрати на послуги адвоката у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 15.09.2014 року

Суддя Степанова Л.В.