Постанова № 40472782, 10.09.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2321/14

10 вересня 2014 року 17год. 12хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Рибачок С.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: представник Оксенюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доКорецького районного суду Рівненської області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся з позовом до Рівненського окружного адміністративного суду до відповідача про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі. Свій позов обґрунтовує тим, що позивач з 1 лютого 2012 року був переведений постійно на вакантну посаду помічника судді Корецького районного суду. 08.07.2014р. позивач наказом відповідача № 2-К/А був звільнений з посади консультанта суду у зв'язку із закінченням строкового трудового договору. При ознайомленні його з наказом про звільнення, позивач вперше дізнався, що він працював по строковому трудовому договору та займав посаду консультанта суду на період соціальної відпустки основного працівника по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. Також позивач стверджує, що не укладав з відповідачем строковий трудовий договір, а лише влітку 2013 року писав заяву про переведення його на посаду консультанта суду. Його згоди на переведення з постійної посади помічника судді на тимчасову посаду консультанта цього ж суду не було, а відтак таке переведення є незаконним, як і незаконним є саме звільнення. Просив визнати протиправним та скасувати наказ про переведення на тимчасову посаду консультанта суду від 03.06.2013р., наказ про звільнення від 08.07.2014р. та поновити його на посаді помічника судді з 03.06.2013р.

Ухвалою суду від 10.09.2014р. позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування наказу №5-К/А від 03.06.2013року залишено без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав надав пояснення аналогічні позову.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення в яких позовні вимоги не визнав та зазначив, що позивач перед переведенням на тимчасову посаду консультанта суду працював помічником судді Корецького районного суду ОСОБА_8 Згідно із Положенням про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України, помічник судді призначається на посаду на час виконання суддею повноважень судді відповідного суду. Із вказаним Положенням позивач був ознайомлений під підпис, та попереджений про зміну істотних умов праці, на що дав свою згоду. Оскільки суддя ОСОБА_8 07.05.2013р. був відрахований зі штату районного суду в зв'язку з відставкою, то, щоб уникнути звільнення позивача із займаної посади, йому було запропоновано дві вакантні посади, а саме: консультанта суду та секретаря судових засідань, з яких позивач обрав посаду консультанта суду та власноруч написав заяву на переведення. Наказом від 03.06.2013року позивача переведено на посаду консультанта суду. В даному наказі зазначено про те, що дана посада тимчасова, і з даним наказом позивач ознайомлений під підпис. 08.07.2014р. основний працівник ОСОБА_4, яка займала посаду консультанта суду і знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, написала заяву про вихід на роботу. Дотримуючись норм трудового законодавства, та не маючи наявних вакантних посад, відповідач був змушений звільнити позивача із займаної посади, про що виданий відповідний наказ. Відповідач стверджує, що всі накази видані у відповідності до норм чинного законодавства, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні, викладеним у запереченнях. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не належать.

Обставини справи:

Наказом від 10.10.2008 року №18-к позивач був прийнятий на посаду помічника судді Корецького районного суду Рівненської області з 13.10.2008 року на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку основного працівника ОСОБА_5 (а. с. 20)

Наказом від 29.10.2010 №2-К/А позивача переведено з посади помічника судді, в зв'язку з виходом на роботу основного працівника, на посаду помічника судді цього ж суду з 29.10.2010 року за його згодою на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку основного працівника ОСОБА_6 (а. с. 21)

Наказом від 29.11.2011 №5-К/А позивача переведено з посади помічника судді, в зв'язку з виходом на роботу основного працівника, на посаду помічника заступника голови суду цього ж суду з 29.11.2011 року за його згодою на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку основного працівника ОСОБА_7 (а. с. 22)

Наказом від 27.01.2012 №2-К/А позивача переведено з посади помічника заступника голови суду, в зв'язку з виходом основного працівника ОСОБА_7, на вакантну посаду помічника судді ОСОБА_8 з 01.02.2012 І року відповідно до заяви позивача та подання судді ОСОБА_8 З даним наказом позивач був ознайомлений (а. с. 23).

01.04.2013р. позивача попереджено про зміну істотних умов праці під підпис. Цього ж числа позивач надав свою згоду на зміну істотних умов праці (а. с. 24-25).

07.05.2013р. Наказом №4-к суддю ОСОБА_8 відраховано зі штату Корецького районного суду в зв'язку з поданням заяви про відставку (а. с. 34).

03.06.2013р. позивачу, в зв'язку з закінченням повноважень судді ОСОБА_8 та строкового трудового договору, запропоновано зайняти вакантну посаду консультанта суду або посаду секретаря судових засідань. Позивач власноруч здійснив запис щодо погодження на переведення на посаду консультанта суду та написав заяву на переведення на вказану посаду (а. с. 26-27).

Наказом №5-К/А від 03.06.2013р. позивача переведено з посади помічника судді на посаду консультанта суду з 3 червня 2013 року за його згодою на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_4 На звороті вказаного наказу позивач ознайомлений з останнім 03.06.2013р. під підпис (а. с. 31).

Наказом №3-К/А від 08.07.2014р. допущено основного працівника ОСОБА_4 - консультанта суду до виконання посадових обов'язків з 09.07.2014 року згідно поданої заяви від 07.07.2014 року (а. с. 33).

08.07.2014р. наказом № 2-К/А позивача звільнено із займаної посади на підставі поданої основним працівником консультантом суду ОСОБА_4 заяви про повернення з соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку та виходом на роботу, в зв'язку із закінченням строкового трудового договору (а. с. 32).

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

За приписами частини 1 статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

До публічної служби пункт 15 частини 1 статті 3 КАС України відносить діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну службу» ( далі Закон № 3723), державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Згідно преамбули Закону № 3723, цей Закон регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу та визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Згідно із ч.3, 4 ст.151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», помічники суддів прикріплюються для кадрового та фінансового обслуговування до апарату відповідного суду, на них поширюється дія Закону України "Про державну службу".

Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Єдині засади діяльності, правовий статус і умови діяльності особи, яка займає посаду помічника судді суду загальної юрисдикції (далі - помічник судді) визначені Положенням про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 14, 25.03.2011.

Згідно із п.8 Положення, помічник судді призначається на посаду на час виконання суддею повноважень судді відповідного суду.

Пунктом 19 цього ж Положення встановлено, що помічник судді може бути звільнений з посади з дотриманням вимог законодавства про працю та Закону України "Про державну службу" на підставі заяви про звільнення за власним бажанням або за мотивованим поданням судді, а у випадку тривалої відсутності судді (тривале відрядження, відсторонення судді від посади, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною тощо) - за наказом керівника апарату відповідного суду.

У разі припинення повноважень судді відповідного суду помічник судді звільняється із займаної посади з дотриманням гарантій, передбачених законодавством.

З урахуванням вищенаведеного суд зауважує, що фактично після закінчення повноважень судді ОСОБА_8, позивач мав би бути звільнений, однак, відповідач пішов на зустріч позивачу та запропонував йому наявні в суді вакантні посади.

Статтею 32 Кодексу законів про працю України встановлено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.

У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Пунктом 2 ч.1 ст.23 КЗпП України зазначено, що трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Із викладеного слідує, що якщо особа була призначена по трудовому договору із визначеним строком (строковий трудовий договір), то така особа підлягає звільненню в зав'язку із закінченням такого строку.

Отже, суд приходить до висновку про те, що позивач, ознайомившись із наказом №5-К/А від 03.06.2013р. про переведення, був належним чином повідомлений про тимчасову посаду консультанта суду, погодився на переведення на цю посаду, а відтак, твердження позивача про те, що він не знав, що посада консультанта суду є тимчасовою та не давав своєї згоди на переведення на тимчасову посаду, а також те, що не знав про наявність наказу про його переведення на тимчасову посаду не заслуговують на увагу суду та спростовуються матеріалами справи, які описані вище по тексту постанови.

Таким чином, наказ № 2-К/А від 08.07.2014р. є таким, що винесений у відповідності до норм чинного трудового законодавства, тобто правомірним та скасуванню не належить. Крім того, так як наказ про звільнення позивача є правомірним, то позовна вимога про поновлення на посаді помічника судді з 03.06.2013р. задоволенню не належить.

Суд вважає, що відповідач заперечуючи проти позову, повністю довів правомірність своїх рішень, натомість позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.

За наведених обставин позовні вимоги позивача задоволенню не належать.

Згідно із п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у задоволенні позову до Корецького районного суду Рівненської області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комшелюк Т.О.