Постанова № 40472770, 05.09.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2130/14

05 вересня 2014 р. 09год. 50хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Комшелюк Т.О. (головуючий), суддів Кравчук Т.О. Дорошенко Н.О. , за участю секретаря судового засідання Лукащик Ю.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Собчук М.В.,

відповідача: представник Дзюбук Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Радивилівський держспецлісгосп" доДержавного агентства лісових ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу,ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Радивилівський держспецлісгосп" звернулося до суду з позовом до Державного агентства лісових ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу №214 від 10.06.2014 року.

На обґрунтування позовних вимог, з урахуванням заяви про зміну підстави адміністративного позову (а. с. 72-75), позивач зазначив, що 10.06.2014 року директором ДП СЛАП "Радивилівський держспецлісгосп" отримано наказ Державного агентства лісових ресурсів України №214 від 10.06.2014 року "Про реорганізацію державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Радивилівський держспецлісгосп". Вказує, що, по-перше, таке рішення тягне за собою припинення ДП СЛАП "Радивилівський держспецлісгосп" як самостійної юридичної особи та є неприпустимим, оскільки воно не містить жодних посилань на гарантії дотримання трудових прав працівників підприємства та матиме наслідком їх вивільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі по тексту КЗпП України). По-друге, спірний наказ підписаний заступником голови Державного агентства лісових ресурсів України з перевищенням меж службових повноважень. По-третє, при прийнятті даного наказу не було дотримано відповідних вимог, передбачених «Положенням про Державне агентство лісових ресурсів України», затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №458/2011, так як його прийняттю не передувало ґрунтовне і комплексне вивчення необхідності реорганізації підприємства, а також не проведено аналізу правових та інших наслідків для його трудового колективу та територіальної громади Здолбунівського району загалом. І, по-четверте, спірне рішення не відповідає вимогам ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів», а також вимогам «Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зміну підстав адміністративного позову.

Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову у яких позовні вимоги не визнав та просив повністю відмовити у їх задоволенні. На обґрунтування поданих заперечень зазначив, що «Положенням про державне агентство лісових ресурсів України», затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №458/2011, встановлено наявність у Держлісагенства України повноважень щодо утворення, ліквідації, реорганізації підприємств, установ та організацій, що належать до його сфери управління. Зазначає, що державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Радивилівський держспецлісгосп" належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, а відтак - останнє мало законні повноваження для проведення реорганізації позивача.

Крім того зазначив, що спірне рішення прийняте з метою ефективного ведення лісового господарства, відповідає вимогам Інструкції з діловодства в Державному агентстві лісових ресурсів України, затвердженої наказом Держлісагенства України від 12.12.2012 року №447 та «Положенню про державне агентство лісових ресурсів України».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач - державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Радивилівський держспецлісгосп" зареєстроване як юридична особа 04.11.2004 року, видами діяльності позивача за КВЕД є: 02.10 лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві (основний); 02.20 лісозаготівлі; 02.40 надання допоміжних послуг у лісовому господарстві; 16.10 лісопильне та стругальне виробництво; 16.23 виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (а. с. 54-56).

Відповідно до п.1.1, п. 1.2 статуту державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Радивилівський держспецлісгосп" останнє засноване на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і є підзвітним йому. Підприємство створене згідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21.10.2004 року №375 «Про створення державних спеціалізованих агропромислових підприємств у Рівненській області (а. с. 10-21).

10.06.2014 року відповідачем винесено наказ №214, п. 1 якого наказано реорганізувати державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Радивилівський держспецлісгосп» шляхом приєднання його до державного підприємства «Дубенське лісове господарство» (а. с. 6-7).

Відповідно до пп. 36 п. 4 «Положення про Державне агентство лісових ресурсів України» (далі по тексту - Положення), затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 року №458/2011, Держлісагенство України відповідно до покладених на нього завдань утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, формує кадровий резерв підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства України, виконує інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Держлісагентства України.

Як вже зазначалося вище по тексту державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Радивилівський держспецлісгосп" належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.

За наведених обставин, наказ №214 від 10.06.2014 року «Про реорганізацію державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Радивилівський держспецлісгосп» винесений в межах наданих відповідачу повноважень.

Що стосується обґрунтувань позивача стосовно того, що спірний наказ підписаний не уповноваженою на вчинення відповідних дій особою - заступником голови Державного агентства лісових ресурсів України, то суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 15 п. 10 Положення Голова Держлісагентства України підписує накази Держлісагентства України.

Відповідно до п. 11 Положення Голова Держлісагентства України має двох заступників, у тому числі одного першого.

Пунктом 2 наказу Держлісагенства України №160 від 16.04.2014 року «Про розподіл обов'язків між Головою, Першим заступником та заступником Голови Держлісагенства України» установлено, що у разі тимчасової відсутності Голови Держлісагенства України, його обов'язки виконує Перший заступник, а разі його відсутності - заступник Голови» (а. с. 90-91).

Відповідно до наказу від 24.04.2014 року (а. с. 128, 129) та довідки від 02.09.2014 року №10-08/4161-14 (а. с. 130) станом на 10.06.2014 року посада першого заступника Голови Держлісагенства України була вакантною.

В свою чергу, наказом №34/1-вд від 10.06.2014 року виконання обов'язків Голови Державного агентства лісових ресурсів України на період відрядження останнього - 10.06.2014 року, покладено на заступника Голови - Атаманчука Віталія Івановича (а. с. 127).

Враховуючи вищенаведене, заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Атаманчук Віталій Іванович був правомочний підписувати наказ №214 від 10.06.2014 року «Про реорганізацію державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Радивилівський держспецлісгосп».

Посилання відповідача на положення наказу №199 від 31.07.2013 року судом до уваги не беруться, оскільки п. 4 наказу Держлісагенства України №160 від 16.04.2014 року визнано таким, що втратив чинність наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 31.07.2013 року №199 «Про розподіл обов'язків між Головою, Першим заступником та заступником Голови Державного агентства лісових ресурсів України».

Щодо пояснень позивача стосовно того, що прийняттю спірного наказу не передувало ґрунтовне і комплексне вивчення необхідності реорганізації підприємства, а також не проведення аналізу правових та інших наслідків для трудового колективу та територіальної громади Здолбунівського району загалом (а. с. 74), то суд зазначає, що наказ Держлісагенства України від 10.06.2014р. №214 «Про реорганізацію «Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Радивилівський держспецлісгосп» спрямований на вдосконалення структури управління лісовим господарством в Рівненській області, ефективності ведення лісового господарства, належного соціального забезпечення працівників лісової галузі. Щодо останнього, то в матеріалах справи наявний аналіз середньомісячної заробітної плати працівників держспецлісгоспів, яким підтверджується, що працівники держсцецлісгоспів Рівненської області мають нижчий середнього рівня заробітну плату у порівнянні з працівниками державних лісогосподарських підприємств інших областей (а. с. 104).

Крім того, суд зазначає, що положеннями ст. 36 КЗпП України передбачено, що у разi змiни власника пiдприємства, а також у разi його реорганiзацiї (злиття, приєднання, подiлу, видiлення, перетворення) дiя трудового договору працiвника продовжується. Припинення трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разi скорочення чисельностi або штату працівників.

Таким чином, суд не вбачає, що спірним наказом порушені трудові права колективу підприємства та територіальної громади відповідного району.

Суд не бере до уваги посилань представника позивача, що наказ №214 від 10.06.2014 року не відповідає вимогам ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів», а також вимогам «Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади», оскільки ведення діловодства в Державному агентстві лісових ресурсів України здійснюється у відповідності до Інструкції діловодства в Державному агентстві лісових ресурсів України, затвердженої наказом Держлісагенства України від 12.12.2012 року №447.

З дослідженого наказу вбачається, що він у повній мірі відповідає вимогам вказаної Інструкції.

Разом з тим, суд зазначає, що недотримання встановленої форми розпорядчого документу не може бути підставою для його скасування, якщо останній винесений на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено та не обґрунтовано заявлених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Державного агентства лісових ресурсів України №214 від 10.06.2014 року, натомість, відповідачем належними та допустимими доказами підтверджено, що такий розпорядчий документ винесений на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин, у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір на користь позивача не присуджується.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Державному підприємству "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Радивилівський держспецлісгосп" у задоволенні позову до Державного агентства лісових ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий cуддя Комшелюк Т.О.

Судді Кравчук Т.О.

Дорошенко Н.О.