Постанова № 40472768, 11.09.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року (о 12 год. 55 хв.)Справа № 0870/11096/12 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представника позивача Іоффе В.Л.,

представників відповідача Андросович Г.Є., Лабур М.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобільний завод»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року Публічне акціонерне товариство «Запорізький автомобільний завод» (далі - ПАТ «АвтоЗАЗ», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.09.2012 № 0001762211, яким ПАТ «АвтоЗАЗ» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 108 093 871,00 грн. за звітні податкові періоди 2-4 квартали 2011 за декларацією, зареєстрованою 03.02.2012, реєстраційний № 9014904413, та № 0001772211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 1 612 225,00 грн., в тому числі 1 289 236,00 грн. за основним платежем, 322 989,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, прийняті ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя на підставі акту перевірки від 31.05.2012 № 30/23-2/05808563.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та поясненнях від 22.07.2014. Зокрема, вказує, що в податковим органом вже досліджувались складові валових витрат та встановлено, що причиною виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток стало віднесення до складу валових витрат суми курсових різниць із заборгованості в іноземній валюті. Так, в період з 26.06.2009 по 17.07.2009 відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ПАТ «АвтоЗАЗ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2009, на підставі виявлених порушень 05.02.2010 ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000542302/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 2 451 806,30 грн., в тому числі: 1 442 239,00 грн. - основний платіж, 1 009 567,30 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Зазначає, що вищевказане рішення оскаржено позивачем до суду та згідно висновку Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.12.2011 № 2438/2439-11 по справі Запорізького окружного адміністративного суду № 2а-932/10/0870 висновки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя в частині неправомірного віднесення до складу валових витрат сум нарахованих як курсова різниця у IV кварталі 2008 року та І кварталі 2009 року документально не підтверджуються. Вказаний висновок експертизи повністю підтримано судовим рішенням у справі № 2а-932/10/0870, що набрало законної сили. Крім того, пояснює, що у постанові суду від 22.03.2012 у справі №0870/272/12, що також набрало законної сили, суд підтверджує вірну правову позицію платника податку та визначає помилковий метод нарахування податку з боку податкового органу. З урахуванням викладеного, вважає висновки, наведені в акті позапланової виїзної перевірки ПАТ «АвтоЗАЗ» з питання достовірності та повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.04.2009 по 31.12.2011, про порушення п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 137.3 п. 137.16 ст. 137, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України є необґрунтованим, а тому спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили із підстав, наведених у наданих суду запереченнях від 13.09.2013 №2716/10/10-010 та доповненнях до заперечення від 06.05.2014 № 1370/08-01-10-01. Зокрема, зазначають, що включення до складу валових витрат ПАТ «АвтоЗАЗ» збитків минулих періодів у періоді, який перевірявся, ґрунтується на невизнанні платником природи походження цих збитків та відповідно не враховуються платником результати попередньої перевірки. Пояснили, що відповідно до пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з метою оподаткування будь-яка іноземна валюта або заборгованість в іноземній валюті, що перебуває на обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховується в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на останній робочий день звітного періоду. При цьому, позитивна або від'ємна різниця між результатом такого перерахунку та балансовою вартістю такої заборгованості включається відповідно до валових доходів або витрат платника податку - кредитора або до валових витрат чи валових доходів платника податку - дебітора за наслідками звітного періоду. Таким чином, вважають, що оскільки декларації за півріччя 2011 року, 3 квартали 2010 року та 2010 рік не визнані органом ДПС як податкові і підприємство не оскаржувало зазначений факт, то у акті перевірки від 31.05.2012 № 30/23-2/05808563 ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя правомірно самостійно визначено фінансовий результат діяльності позивача за 2010 рік, який складає «0». Тобто, станом на 01.01.2011 відсутнє від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, яке підлягає врахуванню у наступних податкових періодах. З урахуванням викладеного, вважають, що спірні рішення є правомірними та просять у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ПАТ «АвтоЗАЗ» (ідентифікаційний код 05808563) є юридичною особою, яка зареєстрована 13.07.1994 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 526949.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2012 у справі № 2а-932/10/0870, адміністративний позов ПАТ «АвтоЗАЗ» задоволено, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 05.02.2010 №0000542302/3 визнано протиправним та скасовано. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014 апеляційні скарги прокурора Запорізької області, Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя залишено без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2012 р. у справі № 2а-932/10/0870 залишено без змін.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Із постанови суду від 21.02.2012 у справі № 2а-932/10/0870 судом встановлено, 17.02.2010 позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000542302/3 від 05.02.2010. Ухвалою суду від 08.04.2010, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2011, у справі № 2а-932/10/0870 призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. Згідно висновку судово-економічної експертизи висновки акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 22.07.2009 № 91/23-2/05808563 в частині порушення ВАТ «АвтоЗАЗ» п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.7.3.3 п. 7.3 ст.7 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР, а саме неправомірного віднесення до складу валових витрат сум нарахованих як курсова різниця, а саме у 2008 році, в тому числі в 4 кварталі 2008 року в сумі 118 015 663,00 грн. (по рядку 04.13 Декларації з податку на прибуток підприємств) та 1 кварталі 2009 року (по рядку 04.9 Декларації з податку на прибуток підприємств) документально не підтверджуються.

Крім того, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2012 у справі №0870/272/12 позов ПАТ «АвтоЗАЗ» задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 28.10.2011 № 0005091501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 108 093 871,00 грн. за звітний податковий період 2 квартал 2011 року. Із змісту постанови від 22.03.2012 у справі №0870/272/12 вбачається, що суд дійшов висновку, що до складу витрат ІІ календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Вказана постанова залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013.

За результатами позапланової виїзної перевірки ПАТ «АвтоЗАЗ» з питання достовірності та повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.04.2009 по 31.12.2011 ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя складений відповідний акт від 31.05.2012 № 30/23-2/05808563 (далі - Акт), у якому, зокрема, зазначається, що перевіркою встановлені порушення позивачем п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 №334/94-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №334/94-ВР), п. 137.3 п. 137.16 ст. 137, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), в результаті чого завищено суму від'ємного значення по податку на прибуток підприємств (збитки) за 2009 рік у сумі 105 466 138,00 грн. в т.ч. 2-4 квартал 2011 року на суму 109 613 204,00 грн. (1 169 653,00 грн.+108 443 551,00 грн.) та в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 3 348 336,00 грн. Крім того, встановлено порушення вимог пп. «б» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2181-ІІІ) та пп. 16.4 ст. 16 Закону №334/94-ВР, в результаті чого буде застосована штрафна санкція.

На підставі висновків Акта та виявлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.06.2012 № 0001042211, яким ПАТ «АвтоЗАЗ» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 109 613 204,00 грн. за звітний період 2-4 квартали 2011 року, та № 0001052211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 4 185 913,00 грн., в тому числі 3 348 336,00 грн. за основним платежем, 837 595,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішеннями позивач оскаржив їх у адміністративному порядку. Рішенням від 23.08.2012 № 4142/10/10420 про результати розгляду первинної скарги Державна податкова служба у Запорізькій області скасувала податкове повідомлення-рішення від 18.06.2012 № 0001052211 у частині зайво визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 059 100,00 грн. і 514 606,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині податкове повідомлення-рішення від 18.06.2012 № 0001052211 залишено без змін, а скаргу - без задоволення; скасувала податкове повідомлення-рішення від 18.06.2012 № 0001042211 у частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2011 рік у сумі 1 519 333,00 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення від 18.06.2012 № 0001042211 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок визначення суми валових витрат на момент виникнення спірних правовідносин врегульовувався статтею 5 Закону №334/94-ВР. Згідно з п. 5.1 цієї статті валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пп. 5.2.1 п. 5.2 цієї ж ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (п. 11.2. ст. 11 Закону №334/94-ВР).

У пп.7.3.2 п.7.3 ст. 7 Закону №334/94-ВР вказано на те, що витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у звязку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Згідно пп. 7.3.3 п.7.3 статті 7 Закону №334/94-ВР будь-яка заборгованість платника податку або перед платником податку, основна сума якої (без процентів та комісійних винагород) виражена в іноземній валюті, відображається в податковому обліку дебітора або кредитора шляхом перерахунку суми такої заборгованості в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її виникнення (далі - балансова вартість заборгованості), і не підлягає перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом звітного періоду.

У разі коли така заборгованість продається (погашається) протягом звітного періоду, вартість такої заборгованості визначається шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).

Відповідно до пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону №334/94-ВР з метою оподаткування будь - яка іноземна валюта або заборгованість в іноземній валюті, що перебуває на обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховується в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на останній робочий день звітного періоду. При цьому позитивна або від'ємна різниця між результатом такого перерахунку та балансовою вартістю такої заборгованості включається відповідно до валових доходів або валових витрат платника податку - кредитора або до валових витрат чи валових доходів платника податку - дебітора за наслідками звітного періоду.

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного ч.2 цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного ч.3 цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

За операцією придбання товару у нерезидента, позивач виступає дебітором. Тому, відповідно до положень п.7.3 ст.7 Закону № 334/94-ВР він мав право відносити суму курсових різниць до складу валових витрат.

Крім того, з аналізу вищенаведених положень ст. 7 та ст. 11 Закону №334/94-ВР суд дійшов висновку, що у випадку, коли ціна заборгованості (яка є сталою величиною у іноземній валюті) у національній валюті на дату погашення є вищою за таку ціну на початок звітного періоду чи на дату її виникнення, то формується прибуток, передбачений пп. 7.3.3 Закону. При цьому, фактично, у дебітора виникають додаткові витрати, пов'язані із зміною курсу валюти. Це пояснюється тим, що у національній валюті дебітор повинен сплатити кредитору суму більшу, ніж була наявна на момент оприбуткування товару, що пов'язано із здешевленням національної валюти порівняно до валюти розрахунку за товар.

Відповідно до п. 8 p. II «Перехідні положення» Закону України від 24.12.2002 №349-IV «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначення курсових різниць із заборгованості, яка виникла до набрання чинності цим Законом, здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач у відповідності до приписів податкового законодавства сформовано від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток шляхом віднесення до складу валових витрат суми курсових різниць із заборгованості в іноземній валюті, що саме підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Під час винесення рішення судом також враховано, що представниками відповідача під час судового розгляду не висловлені сумніви щодо обставин формування позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Твердження представників відповідача, що оскільки декларації за півріччя 2011 року, 3 квартали 2010 року та 2010 рік не визнані органом ДПС як податкові, то у акті перевірки від 31.05.2012 № 30/23-2/05808563 ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя правомірно самостійно визначено фінансовий результат діяльності позивача за 2010 рік, який складає «0», суд вважає необґрунтованим з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що в період з 15.05.2012 по 23.05.2012 відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «АвтоЗАЗ» з питання достовірності та повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.04.2009 по 31.12.2011.

Згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Таким чином, під час проведення документальної виїзної перевірки висновки щодо господарської діяльності підприємства перевіряючи повинні робити не тільки на підставі податкових декларацій (розрахунків), але й використовують первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в Акті, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановленого Актом порушення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню. Оскільки відповідачем безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем, то відповідно і сума штрафної санкції є необґрунтованою.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.09.2012 № 0001762211, яким Публічному акціонерному товариству «Запорізький автомобільний завод» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 108 093 871,00 грн. за звітні податкові періоди 2-4 квартали 2011 за декларацією, зареєстрованою 03.02.2012, реєстраційний № 9014904413, та № 0001772211, яким Публічному акціонерному товариству «Запорізький автомобільний завод» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 1 612 225,00 грн., в тому числі 1 289 236,00 грн. за основним платежем, 322 989,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями на підставі акту перевірки від 31.05.2012 № 30/23-2/05808563, прийняті Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький автомобільний завод» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак