Ухвала суду № 40471927, 11.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2198/14 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

11 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова експедиція» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова експедиція» звернулося в суд з позовом , в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.10.2013 року № 0001682208.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати ухвалене рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що у жовтні 2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Експедиція» у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 09.10.2013 року № 300/22-04, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 201.6 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за липень 2013 року на суму 265084,07 грн.

Висновок податкового органу про відсутність у позивача права на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість у наведеному вище розмірі обґрунтовується наявністю розбіжностей між даними реєстру отриманих позивачем податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних, а саме: у переліку отриманих податкових накладних за липень 2013 року позивачем відображено податкову накладну від 30.07.2013 № 1715 на суму ПДВ 265084,07 грн., виписану його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні ініціативи та модернізація», в той час як вказаним суб'єктом господарювання в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано податкову накладну на цю ж суму ПДВ, за тим же порядковим номером, проте за іншою датою - 31.07.2013.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від повідомлення - рішення від 24.10.2013 року № 0001682208, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 265084,07 грн. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у розмірі 66271,02 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2013 року на суму 265084,07 грн. внаслідок описки під час внесення записів до реєстру отриманих податкових накладних є не підтвердженими.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції та звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.6 ст.201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні ініціативи та модернізація» податкову накладну від 31.07.2013 року № 1715 на суму ПДВ 265084 грн. 07 коп.

Згідно Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2013 року відображено податкову накладну отриману від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні ініціативи та модернізація» від 30.07.2013 року № 1715 на суму ПДВ 265084 грн. 07 коп.

Тобто, позивачем фактично допущено описку в графі «дата складання податкової накладної» (замість « 31.07.2013» зазначено « 30.07.2013»).

Оскільки, норми Податкового кодексу України не пов'язують право на податковий кредит із правильністю внесення записів до реєстру отриманих податкових накладних, із правильністю його ведення та взагалі з наявністю в реєстрі запису про ту чи іншу податкову накладну, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що допущення описки у відомостях про дату складання податкової накладної не призводить до втрати платником податку права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови фактичної наявності у платника податків належним чином оформленої та у випадках, визначених законом, належним чином зареєстрованої податкової накладної.

Зазначена вище податкова накладна відповідає вимогам податкового законодавства, визначеним статтею 201 Податкового кодексу України та включена до Єдиного реєстру податкових накладних.

Крім того, вказана описка не вплинула на числове значення заявленого податкового кредиту.

Обмеження, що не дають позивачу права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, відсутні.

За таких підстав, висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за липень 2013 року на суму 265 084, 07 грн. є помилковим.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у оскаржуваній постанові.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 15.09.2014 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.