Постанова № 40470926, 04.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2014 р. Справа№ 910/177/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від позивача: представник - Кендюх Т.В. - за довіреністю,

від відповідача: представник - Ліповуз Д.І. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта"

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р.

у справі № 910/177/14 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", м. Вишгород Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант", м. Київ

про відшкодування шкоди в порядку регресу 10 726,89 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 р. Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення з відповідача на свою користь відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 10 726,89 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. у справі №910/177/14 у позові Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування шкоди в порядку регресу 10 726,89 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про її необґрунтованість та просить залишити її без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2010 Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (Страховик) та ОСОБА_4 (Страхувальник) уклали Договір добровільного страхування автотранспорту (КАСКО) №57002-2011530 (Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "ЗАЗ TF698P", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

03.12.2010 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "ЗАЗ TF698P", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля "HONDA CR-V", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6

В результаті ДТП, автомобіль "ЗАЗ TF698P", державний реєстраційний НОМЕР_1, було пошкоджено, що підтверджується довідкою ВДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 10726,89 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 32912 від 01.02.2011 р.

Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявними в матеріалах справи страховим актом № 02-7908-10 від 25.01.2011 р.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 21.12.2010 у справі № 3-5990/10, дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_6 п.13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Останню визнано винною у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

28.05.2013 позивач надіслав претензію на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу № 546/11-1581 на адресу відповідача.

25.06.2013 ТДВ „СК „Провіта" отримало відповідь на претензію № 546/11- 1581 від ТДВ „СК „Альфа-Гарант", в якій останній просив надати постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6

28.06.2013 ТДВ „СК „Провіта" направило копію постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 21.12.2010 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6

Вказану відповідь ТДВ „СК „Альфа-Гарант" отримало 08.07.2013, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Втім до теперішнього часу відповідач не задовольнив претензію позивача на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у позивача дійсно виникло право регресної вимоги до відповідача.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем був пропущений строк позовної давності для звернення до суду, який передбачений ст. 257 Цивільного кодексу України (загальна позовна давність).

Однак, з даним висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він зроблений з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, внаслідок чого суд зробив висновки, які не відповідають обставинам справи.

У відповідності до ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Згідно п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» із змінами і доповненнями, за приписом частини шостої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності за регресними зобов'язаннями починається від дня виконання основного зобов'язання. Тому, зокрема, право страховика за договором страхування на подання до суду регресного позову про стягнення з винної особи коштів, виплачених страховиком як страхове відшкодування, виникає з моменту сплати такого відшкодування, а не з моменту виникнення страхового випадку.

Як вже зазначалось, позивачем 01.02.2011 р. було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 10726,89 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 32912.

Позовна заява була направлена позивачем до Господарського суду міста Києва у грудні 2013 р., що підтверджено штампом відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла позовна заява.

Таким чином, позивачем дотримано строк позовної давності.

При цьому колегія суддів відхиляє твердження відповідача, що в даному випадку між сторонами виникли правовідносини з приводу суброгації, як такі, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю.

Згідно п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до приписів п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1720 грн. 50 коп., за подання апеляційної скарги в розмірі 913 грн. 50 коп., а також за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 р. про повернення апеляційної скарги в розмірі 609 грн.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. у справі № 910/177/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" до Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування шкоди в порядку регресу 10 726,89 грн. задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (0133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 32382598) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (02100, м. Київ, вул. Дубового, 18, ідентифікаційний код 31704186) відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 10 726 (десять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 89 (вісімдесят дев'ять) коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (0133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 32382598) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (02100, м. Київ, вул. Дубового, 18, ідентифікаційний код 31704186) сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1720 (тисяча сімсот двадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп., за подання апеляційної скарги в розмірі 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. та за подання касаційної скарги в розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/177/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді П.В. Авдеєв

М.Л. Яковлєв