Рішення № 40470885, 15.09.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.2014 Справа № 920/1461/14

За позовом: Державного підприємства «Сумська біологічна фабрика», м. Суми,

до відповідача: Краснопільського дочірнього агроліслгосподарського підприємства «Краснопільський агролісгосп», смт. Краснопілля, Краснопільський район, Сумська область,

про стягнення 5484 грн. 37 коп.,

Суддя С.О. Миропольський

Представники:

від позивача: Бабій В.І., довіреність №821 від 12.09.2014 року,

від відповідача: Савченко С.І., довіреність б/н від 15.09.2014 року.

За участю секретаря судового засідання - А.І. Сидорук

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 4142 грн. 20 коп. боргу, 514 грн. 13 коп. інфляційних втрат, 183 грн. 90 коп. 3 % річних, 644 грн. 14 коп. пені за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 19.09.2012 року договору № 32 про надання послуг.

Позивач подав 15.09.2014 року заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 664 грн. 14 коп. пені, 183 грн. 90 коп. 3% річних, 514 грн. 13 коп. інфляційних втрат, оскільки борг в розмірі 4142 грн. 20 коп. був погашений відповідачем.

Суд приймає вищезазначену заяву до розгляду, оскільки право позивача на її подання передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у відзиві зазначив, що борг погасив (платіжне доручення № 395 від 05.09.2014 року) та просить суд, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем відповідача, не стягувати з відповідача пеню, інфляційні та 3 % річних.

Представник відповідача в судовому засіданні усно зазначив, що підтримує позицію викладену у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

19.09.2012 року між сторонами було укладено договір № 32 про надання послуг (надалі- Договір).

Згідно Договору позивач зобов'язався за завданням відповідача надавати відповідачу послуги - навантажувально-розвантажувальні роботи автомобільним краном КС-3577-3.

Відповідно до п. 2.3 Договору вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожної заявки відповідача та фіксується в актах про надані послуги. Відповідач зобов'язаний перерахувати суму зазначену в акті про надані послуги протягом 3-х днів з моменту підписання такого акту (п. 2.4 Договору).

Позивач надав відповідачу послуги на суму 4142 грн. 20 коп., що підтверджується актом здачі-приймання робіт № 14 від 09.02.2013 року, актом здачі-приймання робіт № 26 від 25.02.2013 року.

Строк оплати за вказаними актами настав 12.02.2013 року та 28.02.2013 року.

Оскільки, кошти за надані послуги відповідач позивачу не перерахував, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завдання замовника надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач зобов'язаний перерахувати суму зазначену в акті про надані послуги протягом 3-х днів з моменту підписання такого акту (п. 2.4 Договору).

Під час розгляду справи відповідач сплатив 4142 грн. 20 коп., факт проплати підтверджується позивачем та платіжним дорученням № 395 від 05.09.2014 року .

Оскільки відповідач сплатив 4142 грн. 20 коп. заборгованості, то суд припиняє провадження у справі в цій частині на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 183 грн. 90 коп. та 514 грн. 13 коп. інфляційних втрат, за загальний період з 12.02.2013 року по 15.08.2014 року, які нараховані окремо по кожному факту надання послуг.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконаня грошового зобов'язань, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 183 грн. 90 коп. та 514 грн. 13 коп. інфляційних втрат, за загальний період з 12.02.2013 року по 15.08.2014 року є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому законом або договором.

Відповідно до п. 4.3 Договору відповідачу нараховується пеня за прострочення оплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 644 грн. 14 коп. пені.

Проте, згідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем встановлена судом, однак відповідач борг погасив в повному обсязі, відповідач знаходиться у скрутному фінансовому стані, порушення зобов'язання відповідачем не завдало збитків ні позивачу, ні іншим особам, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір стягуваної пені на 90% і стягує з відповідача на користь позивача 64 грн. 41 коп. пені.

В іншій частині позову стосовно пені суд відмовляє у задоволенні заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Краснопільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Краснопільський агролісгосп» (вул. Мезенівська, 135, смт. Краснопілля, Краснопільський район, Сумська область, 42400, код 14027155) на користь Державного підприємства «Сумська біологічна фабрика» (вул. Гамалея, 25, м. Суми, 40021, код 00483004) 514 грн. 13 коп. інфляційних втрат, 183 грн. 90 коп. 3% річних, 64 грн. 41 коп. пені, 1827 грн. судового збору.

3. В частині стягнення боргу в розмірі 4142 грн. 20 коп. - провадження у справі припинити, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.09.2014 року.

Суддя С.О. Миропольський